Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/469/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5078/21 Справа № 201/469/21 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Лаченкової О.В. суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. при секретарі - Кравченко Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 березня 2021 року по справі за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна про припинення зобов`язань та стягнення моральної шкоди,- ВСТАНОВИЛА: У січні 2021 року до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна про припинення зобов`язань та стягнення моральної шкоди. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 березня 2021 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна про припинення зобов`язань та стягнення моральної шкоди - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 березня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову у цивільній справі №201/469/21. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - ОСОБА_4 просить залишити ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 березня 2021 року по справі №201/469/21 - без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Вивчивши матеріали справи судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу районного суду - залишити без змін. Судом першої інстанції встановлено, що 18 січня 2020 року до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська Томак З.Г. звернлась з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна про припинення зобов`язань та стягнення моральної шкоди. 17 березня 2021 року до суду першої інстанції від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову по вказаній справі, шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав, в тому числі, державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, тощо проводити реєстрації зміни власника квартири АДРЕСА_1 . В обґрунтування своєї заяви зазначає, що між сторонами укладено змішаний договір з елементами позики та іпотеки предметом якого є зокрема квартира АДРЕСА_1 . За умовами вказаного договору правовстановлюючі документи на майно та технічна документація, що передається в іпотеку залишається на відповідальному зберіганні у відповідача до припинення договору іпотеки. Крім того, у додатку до відзиву відповідач надає вимоги про усунення порушення (в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку»). Відтак, на думку позивача, існує реальна загроза звернення стягнення на вказану квартиру, що призведе до ускладнення виконання рішення у разі задоволення позову. Також в заяві містяться посилання на те, що в провадженні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення боргу (справа 201/400/21), в якій позивач замовчує факт укладання Змішаного договору з елементами позики та іпотеки, та у відзиві по проточній справі відповідач зазначає, що перерахування грошових коштів сином позивача за вказаною розпискою є взагалі погашенням заборгованості за власним боргом ОСОБА_5 перед ОСОБА_2 . У зв`язку з чим просив заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав, державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, тощо проводити реєстрації зміни власника квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно ст.150 ЦПК України метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження об`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Як вбачається з матеріалів справи, заява не містить обґрунтування необхідності вжиття саме такого виду забезпечення позову і доказів того, що не вжиття вказаного виду забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також доказів на підтвердження наміру відповідача змінити власника вказаної квартири. Отже, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що такий вид забезпечення позову направлений на суттєве обмеження прав власника майна та певною мірою буде направлений на фактичне вирішення спору по суті. Доводи апеляційної скарги про те, що обставини того, що за відповідачем по справі прослідковується недобросовісна поведінка, що підтверджує обґрунтування побоювань про реєстрацію відповідачем права власності на квартиру, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки заява апелянта про забезпечення позову не підтверджена належними та допустимими доказами. Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта, що суд першої інстанції не розглянув повно, всебічно, неупереджено та справедливо його заяву про забезпечення позову, у зв`язку з чим порушив ст. ст. 2,4,10,263 ГПК України та ст.ст. 8,129 Конституції України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування та припущення заявника не підтвердженні належними доказами, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Потенційна можливість вчинення відповідачем дій про які зазначено у заяві, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення в оскарженій частині - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 березня 2021 року - залишити без змін. Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С.Городнича М.Ю.Петешенкова