LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4809941/497/20

від 28.07.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Мазуренко Наталія Юріївна, задовольнити.

ПОСТАНОВА Іменем України 28 липня 2021 року м. Кропивницький справа № 941/497/20 провадження № 22-ц/4809/1109/21 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Чельник О. І., Черненка В. В., секретар судового засідання Кравченко Я. С., учасники справи: позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Зарічне», представник позивача - адвокат Ковальов Дмитро Ігорович, відповідач - ОСОБА_1 представник відповідача - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Мазуренко Наталія Юріївна, на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2021 року у складі головуючого судді Шаєнко Ю. В. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. У березні 2020 року Приватне сільськогосподарське підприємство «Зарічне» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило визнати поновленим строком дії на десять календарних років договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством «Зарічне» 22.03.2006 року, зареєстрований у «Кіровоградській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 20.03.2009 року за № 040938200357, щодо земельної ділянки, розташованої на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій після здійснення її державної реєстрації присвоєно кадастровий номер 3524983700:02:000:1209 та визначено площу 2,0689 га, та визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 22.03.2006 року, направлену на адресу відповідача ОСОБА_1 19.01.2019 року разом з відповідним повідомленням ПСП «Зарічне» про намір реалізувати переважне право орендаря на поновлення договору оренди Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.03.2006 між сторонами був укладений договір оренди землі, за яким ОСОБА_1 передав у строкове платне користування ПСП «Зарічне» належну йому земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, загальною площею 2,07 га, державна реєстрація договору була проведена 20.03.2009 року за № 040938200357. 20.03.2019 сплив визначений сторонами строк договору, і позивач направив відповідачу письмове повідомлення про намір продовжити орендні відносини разом з проектами відповідних додаткових угод, яке відповідач залишив без відповіді, тобто не заперечив щодо поновлення договору. Позивач продовжив використовувати земельну ділянку в 2019 році, зібрав з неї урожай та запропонував відповідачу отримати орендну плату, однак відповідач ухиляється від отримання орендної плати та від підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди, тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди землі поновленим та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору. РішеннямПетрівського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2021 року позов задоволено. Визнано поновленим строком дії на десять календарних років договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством «Зарічне» 22.03.2006 року, зареєстрований у «Кіровоградській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 20.03.2009 року за № 040938200357, щодо земельної ділянки, розташованої на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій після здійснення її державної реєстрації присвоєно кадастровий номер 3524983700:02:000:1209 та визначено площу 2,0689 га. Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 22.03.2006 року, направлену на адресу відповідача ОСОБА_1 19.01.2019 року разом з відповідним повідомленням ПСП «Зарічне» про намір реалізувати переважне право орендаря на поновлення договору оренди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Зарічне» Петрівського району Кіровоградської області понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 4204,00 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, щоПСП «Зарічне» було запропоновано ОСОБА_1 поновити договір на той самий строк, а саме: 10 календарних років, при цьому орендодавцеві було запропоновано збільшити річну орендну плату за використання орендованої земельної ділянки до 8,5 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Вказане повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди відповідач залишив без відповіді та реагування, у визначений ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» місячний термін не повідомив про своє рішення щодо поновлення договору шляхом підписання відповідної додаткової угоди у запропонованій орендарем редакції, не висловив будь-яких заперечень у передбаченій законом формі, не запропонував умов поновлення договору. Крім того, за відсутності заперечень після закінчення строку дії договору позивач продовжив використовувати оренду земельну ділянку, якій після державної реєстрації було присвоєно кадастровий номер 3524983700:02:000:1209 , площею 2,0689 га. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Представник відповідача адвокат Мазуренко Н. Ю. подала апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Вказує, що земельна ділянка перебувала в оренді у приватного сільськогосподарського підприємства «Зарічне» на підставі договору оренди землі, укладеного 22.03.2006 та зареєстрованого у ДП «Кіровоградська регіональна філія «Центр державного земельного кадастру» 20.03.2009 за №040938200357 (а. с.6-8). Згідно з п. 8 вказаного договору оренди землі, строк його дії був встановлений сторонами - 10 календарних років. 20.03.2019 сплив строк дії договору оренди від 22.03.2006. При вирішенні спору суд першої інстанції взагалі не взяв до уваги та не дав оцінки викладеним у відзиві на позов доводам відповідача щодо направлення Укрпоштою 28.01.1019 рекомендованим листом номер 2830000873250, та отриманння представником відповідача 01.02.2019, із запереченням на лист-пропозицію про поновлення терміну дії договору оренди. Не враховано судом, що відповідач як орендодавець завчасно повіжомив про своє небажання продовжувати орендні відносини з ПСП «Зарічне» у зв`язку з наміром самостійно обробляти свої земельні ділянки і використовувати їх для власних потреб на свій розсуд. Крім того, поза увагою суду залишились докази того, що між сторонами був складений акт обміну права користування земельними ділянками, з урахуванням умов якого позивач продовжував користуватись спірною земельною ділянкою до першого листопада 2019 року, після закінчення строку дії договору та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права оренди. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними. Представник позивача в засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України. Клопотання представника позивача адвоката Ковальова Д. І. про відкладення розгляду справи на іншу дату через його перебування у відпустці (а.с. 245), було залишене судом без задоволення заа відсутності поважних причин не прибуття в судове засідання представника юридичної особи ПСП «Зарічне», в урахуванням того, що частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката Мазуренко Н. Ю., які підтримали доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка, кадастровий номер 3524983700:02:000:1209, загальною площею 2,0689 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташован а на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області . 22.03.2006 між ПСП «Зарічне» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, строком на 10 років, зареєстрований у ДП «Кіровоградська регіональна філія «Центр державного земельного кадастру» 20.03.2009 року за № 040938200357 (а. с. 6-8). До закінчення строку дії договору ПСП «Зарічне» на адресу ОСОБА_1 направило лист-повідомлення № 59 від 19.01.2019 про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору із приєднаними до нього проектами відповідних додаткових угод, що підтверджується квитанція установи поштового зв`язку про прийняття поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції ПСП «Зарічне» за 2019 рік (а. с.9-14). На вказане звернення ОСОБА_1 направив позивачу лист-повідомлення від 28.01.2019 про небажання продовжувати дію договору оренди, та намір по закінченню строку дії договору використовувати належні йому земельні ділянки самостійно (а.с. 141, 147). Позивач у вересні 2019 року повторно звернувся до відповідача з листом № 225 від 30.08.2019, в якому зазначено, що зважаючи на продовження використання підприємством орендної земельної ділянки та відсутність листа-заперечення орендодавця протягом місячного терміну з моменту закінчення строку дії договору оренди від 22.03.2006, договір слід вважати поновленим на той самий строк на тих самих умовах, про що відповідачеві було запропоновано підписати відповідну додаткову угоду. Також вказаним листом відповідачу було запропоновано з`явитись до центрального офісу ПСП «Зарічне» для отримання орендної плати за 2019 рік, або ж повідомити банківські реквізити для здійснення безготівкового перерахування коштів орендної плати чи надати погодження на відправку коштів поштовим переказом за зареєстрованою адресою проживання (а. с. 69 - 74). Згідно довідки ПСП «Зарічне» №78 від 24.03.2020, протягом 2019 року земельна ділянка відповідача, яка розташовується на полі №17 загальною площею 114 га, і використовується для вирощування сільськогосподарських культур, була засіяна ячменем, що підтверджується шляховими листами трактора, актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів, акт витрат насіння і садивного матеріалу, реєстри приймання зерна вагарем (а. с. 15-58). ПСП «Зарічне» після закінчення строку дії договору оренди фактично продовжило користуватись належною ОСОБА_1 земельною ділянкою з урахуванням укладеного між цими сторонами акту обміну права користування земельними ділянками від 25 квітня 2019 року до 01 листопада 2019 року (а.с. 165). За заявою ОСОБА_1 01.07.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно Сорокіною А. В. прийнято рішення за №47564744 про державну реєстрацію припинення іншого речового права, права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524983700:02:000:1209 за укладеним між ОСОБА_1 та ПСП «Зарічне» договором оренди (а.с. 166, 167). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК). Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди. Частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що із закінченням строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення. Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Тобто для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1282цс16, у постанові від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15, у постанові від 23 березня 2016 року у справі 6-146цс16, у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10цс15, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2019 року в справі № 390/1207/16-ц (провадження № 61-15763св18) та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18). ПСП «Зарічне» звернулось з цим позовом до ОСОБА_1 в березні 2020 року, через рік після того, як 20.03.2019 сплинув визначений сторонами десятирічний строк дії спірного договору оренди землі, зазначивши підставами для поновлення договору оренди і визнання укладеною додаткової угоди в редакції, яка була викладена орендарем в листі від 19.01.2019, те, що до закінчення строку дії договору ним повідомилено орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення додано проект додаткової угоди, ПСП продовжує користуватись спірною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Зміст додаткової угоди, яку позивач просить визнати укладеною, у позовній заяві не викладено. До матеріалів справи долучено дві додаткові угоди про поновлення договору оренди від 22 березня 2006 року різного змісту (а.с. 10, 70). Вирішуючи питання про можливість застосування позивачем такого способу захисту своїх прав, як визнання поновленим договору оренди землі, колегія суддів звертає увагу на таке. Відповідно до частини восьмої статті 33 Закону України «Про оренду землі» оформлення відповідних правовідносин сторін здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі. Поновлення договору оренди землі у судовому порядку в спосіб, передбачений статтею 33 Закону України «Про оренду землі», вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк. Правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків, у силу загальних приписів ЦК України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди. У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди спір про укладення такої угоди, зміни та розірвання первісного договору вирішується судом (статті 651, 652 ЦК України). Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частина друга статті 16 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення. Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому пунктом 6 частини другої статті 16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за статтею 11 цього Кодексу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18). Тож положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату укладення додаткової угоди) визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди. Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) викладено такий правовий висновок про належний спосіб захисту при вирішенні спору про поновлення договору оренди: «при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс20) та у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 573/629/17-ц (провадження № 61-28536св18) вказано, що визнання договору оренди поновленим фактично є констатацією судом обставин продовження орендних правовідносин, а не зміною правовідношення судом та поновленням договору у судовому порядку у розумінні положень статей 16 та 651 ЦК України. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин. Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Мазуренко Наталія Юріївна, задовольнити. Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2021 року скасувати. У задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства «Зарічне» Петрівського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С. М. Єгорова Судді О. І. Чельник В. В. Черненко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»