Постанова 4814 № 546/572/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 546/572/19 Номер провадження 22-ц/814/1070/21Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю. В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 серпня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Дряниці Ю.В., суддів: Чумак О.В., Кривчун Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2021 року за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю «СТ «Домінанта», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна», про відшкодування завданої майнової шкоди,- в с т а н о в и в : У травні 2019 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернулося до суду із даним позовом, вказуючи, що у період з липня 2011 року по січень 2016 року між ТОВ «Рабен Україна» та рядом інших юридичних осіб було укладено договори транспортно - експедиторського обслуговування, за якими ТОВ «Рабен Україна» зобов`язалося надавати транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з перевезенням вантажів територією України. Крім того, 01 червня 2015 року між ТОВ «Рабен Україна» та ТОВ «ВТО УКРЕКСП» укладено договір транспортного перевезення, за яким останній зобов`язався доставляти вантажі. 05 лютого 2016 року між ТОВ «Рабен Україна» та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було укладено договір страхування відповідальності Експедитора №312.994080159.0047, за яким Страховик застрахував майнові інтереси третьої особи, пов`язані з наданням послуг по перевезенню та/або експедируванню вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях. Під час перевезення 25 травня 2016 року перевізником ТОВ «ВТО «УКРЕКСП» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу КРАЗ під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу Renault Premium з напівпричепом Schmitz SKO24L під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого було пошкоджено вантаж, що перевозився транспортним засобом Renault Premium з напівпричепом Schmitz SKO24L. Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 25 вересня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі страхового акту № 160526.02 від 20 вересня 2016 року та страхового акту № 160526.02/1 від 21 грудня 2016 року ПрАТ «СК «ПЗУ «Україна» виплатило ТОВ «Рабен Україна» страхове відшкодування в розмірі 279 598, 87 грн. З урахуванням наведеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «ПЗУ «Україна» суму завданої майнової шкоди у розмірі 279 598, 87 грн у порядку регресу. Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2021 року позов ПрАТ «СК «ПЗУ «Україна» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 179 598, 87 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В іншій частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» відмовити. Вирішено питання відшкодування понесених судових витрат. Рішення оскаржив представник ПрАТ «СК «ПЗУ «Україна», який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що відповідачем не було доведено у встановленому законом порядку, що цивільно-правова відповідальність була застрахована, а суд першої інстанції не вжив достатніх заходів для з`ясування чинності наданого відвідачем полісу обов`язкового страхування. Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «Рабен Україна» та ТОВ «Торговий дім «Кристал» (дата укладення договору), ПрАТ «СОЛДІ І КО» (дата укладення договору - 07.10.2015), ТОВ «Лан-Україна» (дата укладення договору - 09.02.2011), ТОВ «Компанія Віта» (дата укладення договору - 10.04.2012), ТОВ «Сабріз» (дата укладення договору - 29.09.2011), ТОВ «Натуре» (дата укладення договору - 27.02.2014), ТОВ «Енержи Трейд» (дата укладення договору - 01.11.2015), ТОВ «Медичне науково-виробниче об`єднання «БІОКОН» (дата укладення договору - 09.01.2013), ТОВ «Добродія ФУДЗ» (дата укладення договору - 11.09.2015) та ПрАТ «ОПТВИНТРОГ» (дата укладення договору - 04.01.2016) укладено договори транспортно - експедиторського обслуговування, за якими ТОВ «Рабен Україна» зобов`язалося надавати транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з перевезенням вантажів територією України (т. 1 а.с. 7-12, 13-20, 21-26, 29-35, 36-39, 40-45, 46-51, 52-55, 56-61, 62-67). Крім того, 01.06.2015 між ТОВ «Рабен Україна» та ТОВ «ВТО УКРЕКСП» укладено договір транспортного перевезення, за яким останній зобов`язався доставляти вантажі (т. 1 а.с. 68-75). 05 лютого 2016 року між ТОВ «Рабен Україна» та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було укладено договір страхування відповідальності Експедитора №312.994080159.0047, за яким Страховик застрахував майнові інтереси третьої особи, пов`язані з наданням послуг по перевезенню та/або експедируванню вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях. Відповідно до пункту 5 розділу ІІ частини 2 Договору страхування цим договором автоматично покривається відповідальність всіх та кожного перевізника та експедиції, що виконують перевезення вантажів для ТОВ «Рабен Україна» на підставі укладених з ТОВ «Рабен Україна» договорів про транспортні перевезення або разових заявок-договорів, без додаткового повідомлення по перевізниках та експедиціях до страхової компанії. (т. 1 а.с. 76-83). Під час перевезення 25.05.2016 перевізником ТОВ «ВТО «УКРЕКСП» товарів ТОВ «Торговий дім «Кристал», ПрАТ «СОЛДІ І КО», ТОВ «Лан-Україна», ТОВ «Компанія Віта», ТОВ «Сабріз», ТОВ «Натуре», ТОВ «Енержи Трейд», ТОВ «Медичне науково-виробниче об`єднання «БІОКОН», ТОВ «Добродія ФУДЗ» та ПрАТ «ОПТВИНТРОГ» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу КРАЗ під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу Renault Premium з напівпричепом Schmitz SKO24L під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого було пошкоджено вантаж, що перевозився транспортним засобом Renault Premium з напівпричепом Schmitz SKO24L (т. 1 а.с. 84-85, 86). Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 25.09.2017 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, події якого мали місце 25.05.2016. (т. 1 а.с. 87-89). 25 травня 2016 року представник третьої особи звернувся до позивача із заявою про настання збитку у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 25.05.2017 (а.с. 90). Товариство з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» відшкодувало завдані ДТП, що мала місце 25.05.2016, збитки по: претензії ТОВ «Лан-Україна» № 08/06-16 від 08.06.2016 згідно платіжного доручення № 114833 від 02.08.2016 на суму 5865,20 грн, претензії ТОВ «Торговий дім «Кристал» № 1 від 01.06.2016 згідно платіжного доручення № 115012 від 04.08.2016 на суму 5082,03 грн, претензії ПАТ «Солді і Ко» № 254 від 08.06.2016 згідно платіжного доручення № 115287 від 11.08.2016 на суму 49817,28 грн, претензії ТОВ «МНВО «Біокон» № 1 від 07.07.2016 згідно платіжного доручення № 115288 від 11.08.2016 на суму 13529,70 грн, претензії ТОВ «Натуре» № 867-16 від 24.06.2016 згідно платіжного доручення № 115289 від 11.08.2016 на суму 32811,48 грн, претензії ТОВ «Добродія Фудз» № 1 від 06.07.2016 згідно платіжного доручення № 116290 від 30.08.2016 на суму 6482,56 грн, претензії ТОВ «Компанія Віта» від 17.06.2016 згідно платіжного доручення № 116301 від 30.08.2016 на суму 11275,20 грн, претензії ТОВ «Енерджи Трейд» згідно платіжного доручення № 116303 від 30.08.2016 на суму 4716,00 грн, претензії ТОВ «Сабріз» № 51 від 21.06.2016 згідно платіжного доручення № 116304 від 30.08.2016 на суму 102268,86 грн, претензії ПП «Оптвинторг» від 24.06.2016 згідно платіжного доручення № 121819 від 22.11.2016 на 49450,56 грн (т. 1 а.с. 134-199). На підставі страхового акту № 160526.02 від 20.09.2016 та страхового акту № 160526.02/1 від 21.12.2016 ПрАТ «СК «ПЗУ «Україна» виплатило ТОВ «Рабен Україна» страхове відшкодування в розмірі 279598,87 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 5582 від 22.09.2016 та № 7693 від 22.12.2016 (т. 1 а.с. 200-203). 19 січня 2018 року ОСОБА_1 отримав вимогу ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» про відшкодування завданої, внаслідок ДТП 25.05.2016, майнової шкоди, яка залишилася без задоволення (т. 1 а.с. 205-207). 01 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання про залучення співвідповідача ТДВ «СТ «Домінанта», оскільки на момент ДТП транспортний засіб «КрАЗ», реєстраційним номер НОМЕР_1 , було застраховано ТДВ «СТ «Домінанта» відповідно до полісу №АЕ/9001377 та додано копію вказаного полісу (т.2, а.с.107). Позивачем було надано копію листа - відповіді СТ «Домінанта» від 08.12.2016 №2675, зі змісту якого вбачається, що інформація щодо транспортного засобу «КРАЗ», державний номер НОМЕР_1 (власник ОСОБА_3 ) відсутня в Системі обліку та звітності ТДВ «СТ «Домінанта»; на теперішній час до ТДВ «СТ «Домінанта» не надходило повідомлень, заяв чи будь яких інших документів по події, що сталася 25.05.2016 в с. Решетилівка. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з ОСОБА_1 на користь позивача може бути стягнуто завдана майнова шкода, яка становить різницю між фактичним розміром шкоди, та розміром страхового відшкодування за страховим полісом №АЕ/9001377. Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду. Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Страховик, керуючись нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування, про що зазначено у пункті 36.1 статті 36 цього Закону. Статтею 1194 ЦК України урегульовано питання відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Так встановлено, що транспортний засіб КРАЗ д.н.з. НОМЕР_1 на момент вчинення ДТП 25 травня 2016 року був застрахований ТДВ «СТ «Домінанта» відповідно до полісу №АЕ/9001377. Згідно умов страхового полісу визначено страхові суми (ліміт відповідальності) на одного потерпілого, зокрема, сто тисяч гривень за шкоду заподіяну майну. Беручи до уваги, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 , як водія наземного транспортного засобу КРАЗ д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована ТДВ «СТ «Домінанта», то з нього підлягає стягненню сума завданої шкоди внаслідок пошкодження вантажу, що перевозився транспортним засобом Renault Premium з напівпричепом Schmitz SKO24L, у розмірі, що перевищує ліміт відповідальності страховика , тобто 179 598, 87 грн. Що стосується доводів апеляційної скарги, що відповідачем не було доведено у встановленому законом порядку, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована, слід зазначити наступне. Відповідно до частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування», статтею 979 ЦК України визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Отже, за своєю правовою природою договір страхування є договором про надання послуг. Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України «Про страхування» договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. У статті 6 Закону України «Про страхування» передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про страхування» для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою. Заява складається у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальнику у двох примірниках, копія заяви надсилається страхувальнику з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування. Статтею 983 ЦК України передбачено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором. Так, факт укладання договору страхування транспортного засобу КРАЗ д.н.з. НОМЕР_1 засвідчено полісом №АЕ/9001377 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16 лютого 2016 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи /т. 4 а.с. 33/. Вказаний документ, як форма договору страхування, місить усі істотні умови правочину, за своїм змістом та формою відповідає загальним вимогам законодавства, та засвідчує факт внесення страхувальником страхового платежу у розмірі 706, 32 грн., а тому у колегії суддів не має підстав для сумнівів у чинності вказаного документу. Отже, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування колегією суддів не встановлено Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» залишити без задоволення. Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця Судді Т.О. Кривчун О. В. Чумак