Постанова 4805 № 296/9400/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/9400/20 Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І. Категорія 44 Доповідач Миніч Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2021 року Житомирський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Миніч Т.І. суддів: Трояновської Г.С., Павицької Т.М. секретаря судового засідання Лісової Т.С. без участі сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 квітня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Драча Ю.І. у цивільній справі №296/9400/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди, - в с т а н о в и в: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. Просив стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн. В обґрунтування поданого позову зазначав, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року у справі №240/8380/19 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оформлену наказом №230 від 30.11.2018, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки з кадастровим номером 1825284600:05:000:0663 на території Ружинського району Житомирської області, для сінокосіння за клопотанням від 03.05.2018. Вказував, що протиправними діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює на власний розсуд в 1 000 000,00 грн. та вважає, що дана сума буде достатньою для відновлення душевної рівноваги. Моральна шкода виразилась в душевних стражданнях, спричинених неправомірними діями відповідача, необхідності витрачати час та зусилля на звернення до юристів та судових органів для усунення незаконних перешкод зі сторони відповідача. Мало місце порушення звичайного способу життя, сильний психологічний стрес, погіршення в зв`язку з цим стосунків з односельчанами та членами сім`ї. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 30 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні позову. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказані рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема вказує, що внаслідок неправомірних дій відповідача зазнав сильного психологічного стресу, відчував постійне напруження під час судового розгляду, що призвело до погіршення відносин з односельчанами, негативно позначилось на сімейних відносинах. Вважає, що протиправність і винність відповідача доведена судовим рішенням, а тому ця обставина не підлягає доказуванню. Суд першої інстанції, встановивши протиправність діяння заподіювача моральної шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні, прийшов до незаконного, на його думку, висновку про відсутність при всіх зазначених складових самої моральної шкоди. На думку апелянта, така позиція суду першої інстанції протирічить ст.ст.23,1167 ЦК України. Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року у справі №240/8380/19 частково задоволено позов. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оформлену наказом №230 від 30.11.2018, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки за кадастровим номером 1825284600:05:000:0663 на території Ружинського району Житомирської області, для сінокосіння за клопотанням від 03.05.2018. Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст.1174 ЦК України). Як роз`яснено у пунктах 3,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (ч.2 ст.23 ЦК України). Страждання - це емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини суб`єктом владних повноважень завжди викликає негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач у цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди у розумінні статей 1167, 1174 ЦК України. При цьому сам лише факт відмови ГУ Держгеокадастру у Житомирській області позивачеві у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки, не тягне наслідків цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяли позивачу моральної шкоди. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість позову. Виходячи із наведеного, підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають. Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 30 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і з цього дня протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: Судді: