Постанова 4855 № 758/15587/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 758/15587/18 Суддя (судді) першої інстанції: Ларіонова Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г.В., суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., за участю секретаря Масловської К.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес", в особі керівника Пасечника Василя Сергійовича на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року у справі № 758/15587/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес", в особі керівника Пасечника Василя Сергійовича до відповідачів державного інспектора у сфері здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Богородчанському, Галицькому, Тисьменецькому, Тлумацькому районах та мм. Івано-Франківську та Тисьмениці управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - Гуменного Остапа Івановича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И Л А : У листопаді 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес", в особі керівника Пасечника Василя Сергійовича (надалі - Пасечник В.С., позивач,) звернулося у суд з позовом до державного інспектора у сфері здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Богородчанському, Галицькому, Тисьменецькому, Тлумацькому районах та мм. Івано-Франківську та Тисьмениці управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - Гуменного Остапа Івановича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, в якому просило суд: - визнати протиправною та скасувати постанову державного інспектора у сфері здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Богородчанському, Галицькому, Тисьменецькому, Тлумацькому районах та мм. Івано-Франківську та Тисьмениці управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - Гуменного Остапа Івановича про накладення на ТОВ «Гермес» у особі директора Пасечника В.С. адміністративного стягнення від 07.11.2018 № 1139/0/92-18-ДК/0318/По/08/01/-18 та закрити провадження у відповідній справі про адміністративне правопорушення. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.02.2021 адміністративний позов залишено без розгляду. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що неявка представника у судове засідання 23.02.2021 не була повторною, передбачені ст. 240 КАС України підстави для залишення позову без розгляду були відсутні. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 311 КАС України розглядає в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. На адресу суду апеляційної інстанції 02.08.2021 надійшло клопотання від представника Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про розгляд справи в режимі відеоконференції. Положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 195 КАС України передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Зважаючи на викладене, дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки подано поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 195 КАС України. Відповідачами відзиву на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до положень статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції залишаючи позову заяву без розгляду виходив з того, що 07.09.2020 та 23.02.2021 позивач та його представник у судові засідання не з`явилися, хоча про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Частиною 5 цієї ст. 205 КАС України передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Наведена норма кореспондується із закріпленим у п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 2 ст. 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.12.2018 справу відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.06.2019 (а.с. 77-78). Докази відправки учасникам справи вказаної ухвали суду у матеріалах справи відсутні. Відповідно до довідки від 10.06.2019, яка складена секретарем судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (а.с. 80). Відповідно до судової повістки про виклик від 10.06.2019 розгляд справи № 758/15587/18 призначений на 16.12.2019 (а.с. 81). Докази відправки учасникам справи вказаної судової повістки про виклик у матеріалах справи відсутні. Відповідно до довідки від 16.12.2019, яка складена секретарем судового засідання, у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному, справу було знято з розгляду та перепризначено на 13.05.2020 (а.с. 82). Відповідно до судової повістки про виклик від 16.12.2019 розгляд справи № 758/15587/18 призначений на 13.05.2020 (а.с. 83). Докази відправки учасникам справи вказаної судової повістки про виклик у матеріалах справи відсутні. Відповідно до довідки від 13.05.2020, яка складена секретарем судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (а.с. 86). Відповідно до судової повістки про виклик від 13.05.2020 розгляд справи № 758/15587/18 призначений на 07.09.2020 (а.с. 87). Відповідно до довідки від 07.09.2020, яка складена секретарем судового засідання, у зв`язку із перебуванням судді у відпустці, справу перепризначено на 23.02.2021 (а.с. 91). Також в матеріалах справи міститься розписка представника позивача про те, що він повідомлений про розгляд справи 23.02.2021 (а.с. 92). Відповідно до довідки від 23.02.2021, яка складена секретарем судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (а.с. 145). Апелянтом не заперечується його неявка у судове засідання, яке було призначено на 23.02.2021. Проте висновки суду першої інстанції про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача або його представника у судове засідання не узгоджуються з фактичними обставинами справи. В матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо фіксації неявки позивача або його представника у судове засідання, призначене на 07.09.2021. Разом з тим, явка 07.09.2021 представника позивача підтверджується його розпискою, якою було його повідомлено про призначення розгляду справи на 23.02.2021. До того ж судове засідання не відбулось 07.09.2021 у зв`язку із перебуванням судді у відпустці, а не попри неявку учасників справи. За таких обставин, враховуючи положення КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вирішуючи питання про те, чи була повторна неявка позивача у судове засідання, суд першої інстанції дійшов хибного висновку. Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що суд першої інстанції при залишенні даного позову без розгляду не дотримався вимог ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України та з порушенням норм процесуального права постановив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Крім того, колегія суддів наголошує, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги. Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись статтями 34, 242, 243, 246, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес", в особі керівника Пасечника Василя Сергійовича задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Г. В. Земляна Судді: Є. І. Мєзєнцев В. В. Файдюк