Постанова 4855 № 761/44161/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 761/44161/18 Суддя (судді) першої інстанції: Фролова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань Державного архітектурного-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про скасування постанови, - ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Департаменту з питань Державного архітектурного-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про скасування постанови. Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 17 грудня 2020 року позов залишено без задоволення. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що 02 квітня 2018 року на підставі звернення прокуратури міста Києва вих. №04/2/4/1-60-18/2 від 28 березня 2018 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано наказ №174 про проведення позапланової перевірки ТОВ "Скайфорт" (код ЄДРПОУ 38885373), ФОП " ОСОБА_2 ", ТОВ "Будівельна компанія "Арса" (код ЄДРПОУ 40060285) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва "Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 ". 05 квітня 2018 року відповідачем видано направлення для проведення позапланового заходу у період з 05 квітня 2018 року по 19 квітня 2018 року. 06 квітня 2018 року відповідачем було надіслано на адресу Міністерства культури України лист №073-3059, в якому Департамент просив повідомити чи надавалося Міністерством погодження історико-містобудівного обґрунтування та проектної документації замовнику будівництва - ТОВ "Скайфорт" на об`єкт будівництва "Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 ". За результатами розгляду вказаного листа Міністерство культури України повідомило, що листом від 22.03.2018 року погодило подане листом ТОВ "Скайфорт" історико-містобудівне обґрунтування "Будівництво житлового будинку" по АДРЕСА_1 . За результатами перевірки електронної бази даних документообігу Міністерства культури України встановлено, що станом на момент підготовки даного листа погоджень проектів будівництва, реконструкції, дозволів на проведення земляних робіт за вказаною адресою Міністерством культури України не надавалось. Листом від 20 квітня 2018 року №055-5408 на адресу відповідача позивачем було надано копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №869/16/12-3/009-16 від 07 вересня 2016 року. 08 травня 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва видав направлення для проведення позапланового заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування - ТОВ "Скайфорт" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Результати перевірки оформлені Актом б/н від 10.05.2018 року. У висновках вказаного Акту зазначено, що замовником будівництва ТОВ "Скайфорт", директором якого є позивач, не виконані вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №869/16/12-3/009-16 від 07 вересня 2016 року, а саме: - не отримані необхідні технічні умови на приєднання до міських інженерних мереж, в т.ч. не отримано технічні умови КП "Спеціального управління протизсувних підземних робіт" та Управління ДАІ; - не отримано позитивний висновок в органах охорони культурної спадщини згідно вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" та не отримано дозвіл на виконання робіт в Управлінні охорони культурної спадщини; - не отримано висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження; - до початку проектування не розроблено, не погоджене та не затверджене історико-містобудівне обґрунтування згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 та відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства культури України від 17 лютого 2012 року №122 (історико-містобудівне обґрунтування погоджено Міністерством культури України 22 березня 2018 року, а розроблена проектна документація передана від ФОП ОСОБА_2 до замовника будівництва ТОВ "Скайфорт" згідно акту №1 здачі-прийняття робіт до договору №28/12-16 від 28 грудня 2016 року); - проект будівництва "Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 " не наданий на розгляд та узгодження до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в т.ч. на засідання консультативної ради з пам`яткоохоронних питань Управління збереження історичного середовища охорони об`єктів культурної спадщини. Проектна документація не розглянута на засіданні ради Українського товариства охорони пам`яток історії та культури з врахуванням зауважень при опрацюванні проектної документації. Також перевіркою встановлено, що замовником будівництва ТОВ "Скайфорт" наказом №19/03 від 19 березня 2018 року затверджено проект будівництва "Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 ", розробленого ФОП " ОСОБА_2 ", який суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки. Перевіркою встановлено, що проектувальником ФОП ОСОБА_2 при розробленні проектної документації на об`єкт не виконані вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 869/16/12-3/009-16 від 07.09.2016, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчим органом КМР (КМДА), а саме: - граничнодопустима висота об`єкта визначена без висновків історико -містобудівного обгрунтування (історико - містобудівне обгрунтування погоджено Міністерством культури України 22.03.2018, а розроблена проектна документація передана від ФОП ОСОБА_2 до замовника будівництва ТОВ «Скайфорт» згідно акту № 1 здачі-прийняття робіт до договору № 28/12-16 від 28.12.2016); - не виконані заходи спрямовані на захист території від зсувів та збереження споруд і будівель, розташованих на зсувонебезпечних територіях; - не розроблені заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд від руйнації, не забезпечено їх стійкість при будівництві та не виконане технічне обстеження будинків і споруд, які прилягають до об`єкта будівництва і знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з додаванням технічних висновків у складі проектної документації; - не враховані вимоги ДБН В. 1.2-12-2008 «Будівництво в ущільненої забудови. Вимоги безпеки»; - проектна документація розроблена без отримання необхідних технічних умов на приєднання до міських інженерних мереж, в тому числі не отримано технічні умови КП «Спеціального управління протизсувних підземних робіт» (СУППРу) та Управління ДАІ; - не розроблені заходи щодо збереження безперебійного інженерного забезпечення прилеглої забудови; - не передбачено влаштування відкритої автостоянки на нормативній відстані від вікон громадських та житлових приміщень об`єктів містобудування; - згідно основних техніко - економічних показників об`єкта будівництва: загальна кількість квартир у будинку - 2 (дві). Відповідно до додатку Б (обов`язковий) ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», багатоквартирний житловий будинок - житловий будинок, до складу якого входить більше ніж одна квартира. Може бути зблокованого, секційного, коридорного, галерейного і терасного типів. 10 травня 2018 року відповідачем було складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт до усунення допущений порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. В подальшому, відповідно до ст. 41 Закону та Порядку № 553 та з метою необхідності перевірки виконання вимог приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.05.2018; звернення ГО «Європейська правозахисна група» від 23.07.2018 посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку. Під час виїзду на місце 25.09.2018 встановлено: - що ТОВ «Скайфорт» не виконано вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданого Департаментом від 10.05.2018, чим порушено вимоги підпункту а пункту 3 частини 3 статті 41 ЗаконуУкраїни «Про регулювання містобудівної діяльності»; - що на будівельному майданчику виконуються будівельні роботи, чим ТОВ «Скайфорт» не виконало вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припису про усунення порушення , виданого Департаментом від 10.05.2018 та порушило вимоги підпункту б пункту 3 частини 3 статті 41 Закону; - що ТОВ «Скайфорт» виконуються будівельні роботи з будівництва житлового будинку без повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), чим порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст.34, ч. 2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; - що замовником будівництва - ТОВ «Скайфорт» не забезпечено здійснення авторського нагляду під час будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, чим порушено вимоги частини 3 статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність». За результатом перевірки посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 25.09.2018, а стосовно директора ТОВ «Скайфорт» складено протокол про адміністративне правопорушення від 09.10.2018. Листом від 09.10.2018 № 073-9571 відповідач направив протокол про адміністративне правопорушення від 09.10.2018 на адресу позивача. 18.10.2018 Департаментом було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 30/18, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42,ч. 5 ст.96, ч. 12 ст.96 КУпАП України із врахуванням ст. 36 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. 19.10.2018 Департаментом було направлено рекомендований лист № 073-9943 за місцем реєстрації позивача, яким скеровувалась належним чином завірена копія постанови від 18.10.2018 № 30/18 про адміністративне правопорушення (р 01044 0393762 2). Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначена постанова була отримана позивачем 07.11.2018. Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з позовом. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". До органів, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю нагляду, окрім інших, відносяться центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органи державного архітектурно-будівельного контролю (ч. 1 ст. 6 Закону). Пунктом 6 частини 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю, серед іншого здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації. Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року №294 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Згідно п. 7 вищезазначеного Положення, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи. Згідно ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідно до ч. 1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно ч. 5 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч. 12 ст. 96 КУпАП незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно з вимогами законодавства тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, у відповідності до ст. 245 КУпАП України є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП). Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. В даному випадку, як свідчать матеріали справи однією з підстав для винесення оскаржуваної постанови є не виконання ТОВ «Скайфорт», директором якого є позивач, вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданого Департаментом від 10.05.2018, чим порушено вимоги підпункту б пункту 3 частини 3 статті 41 Закону, а також вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданого Департаментом від 10.05.2018, чим порушено вимоги підпункту а пункту 3 частини 3 статті 41 ЗаконуУкраїни «Про регулювання містобудівної діяльності». Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/21172/18 від 16.12.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020, було визнано протиправним та скасовано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 10.05.2018 року. Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/18901/18 від 14.07.2020 визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.05.2018. У вказаних рішеннях суд дійшов висновку про порушення Департаментом процедури проведення перевірки та процедури прийняття рішень. Колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах які зачіпають виборчі права (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Беєлер проти Італії»). Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення «Москаль проти Польщі»). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії»). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» та у справах «Ґаші проти Хорватії» «Трґо проти Хорватії»). На думку колегії суддів, важливість дотримання і неухильного виконання процедури прийняття рішення безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта особи, інтересів якої вона стосується, а тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури та, як наслідок, прийнятих за її результатами рішень. Щодо порушення вимоги п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме виконання ТОВ «Скайфорт» будівельних робіт з будівництва житлового будинку без повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), колегія суддів зазначає наступне. Як свідчать матеріали справи, 19 березня 2018 року ТОВ «Скайфорт» було подано до Департаменту повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) відносно об`єкта будівництва - Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Вказане повідомлення було зареєстроване в реєстрі за номером КВ 061180820026. Листом від 26.10.2018 Департамент повідомив Товариство, що наказом від 16.08.2018 №231 було скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт. При цьому вказаний лист було надіслано вже після прийняття оскаржуваної постанови, до того ж на невірну адресу. Інших доказів вчасного повідомлення Товариства щодо скасованого права на початок виконання будівельних робіт, матеріали справи не містять. Щодо порушення частини 3 статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме не забезпечення замовником будівництва - Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайфорт» здійснення авторського нагляду під час будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, колегія суддів зазначає наступне. Так у матеріалах справи наявний лист від 07.08.2018 № 0808-2018 (вх. № 073/6222 від 13.08.2018) в якому ФОП ОСОБА_2 повідомив, що авторський нагляд на об`єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1 не здійснює. Водночас, пізніше ФОП ОСОБА_2 було направлено на адресу Департамента лист від 29.10.2018, в якому останній повідомляв, що в листі вх. № 073/6222 від 13.08.2018 про здійснення авторського нагляду, ним було помилково вказано об`єкт «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 . Останній повідомив, що по даному об`єкту здійснюється авторський нагляд (т.1 а.с. 149). Вказані обставини підтверджуються також наявним у матеріалах справи Журналом авторського нагляду (розпочатий 16.04.2018), зі змісту якого вбачається, що на об`єкті будівництва було забезпечено ведення авторського нагляду і здійснення авторського нагляду (т.1 а.с.30-39). Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висунуті позивачу адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 188-42, ч. 5 ст. 96, ч. 12 ст. 96 КУпАП спростовуються наданими суду доказами, а тому оскаржувана постанова є такою, що прийнята з порушенням приписів, встановлених чинним податковим законодавством та підлягає скасуванню. З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено без дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч.1,2 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. В даному випадку розмір судового збору за подання апеляційної скарги складає 528,60 грн. Вказані кошти були сплачені позивачем. Оскільки позивачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, що підтверджується наявними у матеріалах доказами, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 528,60 грн. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17 грудня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань Державного архітектурного-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про скасування постанови - задовольнити у повному обсязі. Скасувати постанову №30/18 по справі про адміністративне провадження від 18 жовтня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного відповідальності за ч.1 ст.188-42, ч.5 та ч.12 ст.96 КУпАП із врахуванням ст.36 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань Державного архітектурного-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в загальному розмірі 528,60 (п`ятсот двадцять вісім гривень) 60 коп. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких