Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/19311/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19311/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Інвестмент" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Інвестмент" до Міністерства Оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Інвестмент» задоволені. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року без змін. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року набрало законної сили 27 серпня 2020 року. З метою виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року представнику позивача 07 вересня 2020 року видано виконавчі листи. Представник позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення залишено без задоволення. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року та ухвалити нове рішення про задоволення клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні клопотання представника позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно ст.ст.129,129-1 Конституції України, обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно дост. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Аналогічна норма закріплена в ст. 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, КАС України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (зокрема, пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»). Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «одним з основоположних принципів демократичного суспільства є принцип верховенства права, пряме посилання на який міститься у преамбулі Конвенції. Із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури» (пункт 55). Отже, встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом для забезпечення конституційного права на судовий захист. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. Водночас, колегія суддів зазначає, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року. Частиною восьмою статті 382 КАС України також передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу. Виконавче провадження, в силу приписів ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» є завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб). При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень. В даному випадку наведені у заяві обставини свідчать про те, що забезпечення виконання судового рішення реалізовано позивачем шляхом його примусового виконання і у даному випадку відповідно до приписів ч. 8 ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі має відбуватись у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу. У заяві позивач, посилаючись на невиконання боржником рішення суду, зазначає про те, що державним виконавцем не вживаються дії та заходи щодо виконання постанови про відкриття виконавчого провадження. Водночас, державний виконавець або орган державної виконавчої служби не є відповідачем у вказаній справі. Колегія суддів зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби встановлені статтею 287 КАС України та у випадку, якщо позивач вважає, що бездіяльністю державного виконавця порушено його права як стягувача у виконавчому провадженні, він має процесуальну можливість звернутися до суду в порядку, передбаченому статтею 287 КАС України. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми процесуального права. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Інвестмент" залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких