Постанова 4855 № 640/9701/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9701/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Земляної Г.В. Мєзєнцева Є.І. При секретарі: Шепель О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року у справі за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби в місті Києві до Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника, - В С Т А Н О В И В : Головне управління ДПС у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства - Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» (далі - відповідач, ДП «УКРРИБПРОЕКТ»), в якому просить надати дозвіл на реалізацію майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року даний адміністративний позов було залишено без розгляду у зв`язку із тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав, що до суду з позовом звернулось Головне управління ДПС у м. Києві без статусу юридичної особи, відносно якого вказано ідентифікаційний код: 44116011 (код відокремленого підрозділу). Позовну заяву від імені Головного управління ДПС у м. Києві підписала Крижевська Яна Вікторівна, яка не має повноважень подавати та підписувати позови від імені відокремленого підрозділу (Головного управління ДПС у м. Києві). Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Позивач вважає ухвалу такою, що винесена на підставі невірної оцінки обставин справи та помилкового висновку про відсутність у ОСОБА_1 повноважень на підписання позовної заяви. В обґрунтування апеляційної скарги позивач просить врахувати наказ ДПС від 24 грудня 2020 року № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» та звернути увагу на питання правонаступництва, пов`язані із утворенням територіальних органів як відокремлених підрозділів ДПС. Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Оскільки сторони до суду не з`явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України. Державним підприємством - Українським державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «УКРРИБПРОЕКТ» до апеляційного суду подано заяви про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву. Відповідно до ч.2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. Оскільки суд не здійснює розгляд спору по суті, а лише надає оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, у зв`язку з чим позбавлений можливості встановити, чи може рішення у справі вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, наразі не встановлено підстав для задоволення заявлених відповідачем клопотань щодо залучення вказаних осіб до участі у справі. На думку колегії суддів, вказане питання має вирішуватися судом першої інстанції при розгляді справи по суті. Також ДП «УКРРИБПРОЕКТ» подано відзив на скаргу позивача та заяву про розгляд справи у судовому засіданні за участі всіх сторін процесу. Слід зазначити, що розгляд апеляційної скарги було призначено у відкрите судове засідання, однак, жоден із учасників справи до суду не з`явився. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, визначені Конституцією та законами України. Сторонами в адміністративних справах виступають територіальні органи ДПС (Головне управління у м. Києві), як юридичні особи публічного права. Відповідно до ч.1 статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.1 статті 46 КАС України). Положеннями статті 46 КАС України (із урахуванням визначення понять «позивач» і «відповідач», що містяться у статті 4 КАС України) визначено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. У свою чергу, під суб`єктом владних повноважень у силу п. 7 ч.1 статті 4 КАС України розуміється орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Статтею 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить, серед інших, органам державної влади. Одними із елементів системи центральних органів виконавчої влади є відповідні територіальні органи. Так, згідно положень ч.2-3 статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України. Положення про такий територіальний орган затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність відповідного центрального органу виконавчої влади. За приписами ч.1 статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41 статті 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи. У свою чергу, повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов`язків контролюючих органів визначається законодавством України (п. 41.5 статті 41 ПК України). Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби. Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій (п. 2 Постанови № 893). Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (п. 3 Постанови № 893). Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) було утворено як відокремлені підрозділи територіальні органи Державної податкової служби. Можливість з 01 січня 2021 року забезпечення здійснення новоствореними територіальними органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються, передбачена відповідним наказом ДПС від 24 грудня 2020 року №

755. Крім цього регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується (наказ ДПС від 12 листопада 2020 року № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС»). У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів, до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДГІС та начальника ГУ ДПС. Отже, з 01 січня 2021 року відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки передано компетенцію від ліквідованого територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права до територіального органу ДПС як відокремленого підрозділу ДПС. У свою чергу, територіальний орган ДПС як юридична особа публічного права втратив адміністративну процесуальну правоздатність органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема, у сфері реалізації державної податкової політики. Відповідно до п. 2 ч.1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. Між тим, судом з наведених вище норм встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС має право звертатися з позовними заявами до суду, які, в свою чергу, має право підписувати ОСОБА_1 , як особа, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо необхідності застосування у спірних правовідносинах процесуальних наслідків підписання позовної заяви не уповноваженою особою. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду, а тому зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до статті 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст рішення виготовлено 03 серпня 2021 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Г.В. Земляна Є.І. Мєзєнцев