Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/14843/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14843/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., При секретарі: Кузьмінської К.В., За участю представника відповідача: Прокошина М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Тех Сервіс» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Тех Сервіс» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Рітейл Тех Сервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1206744/41753711 від 27.06.2019, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 14.01.2019 в ЄРПН; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1206745/41753711 від 27.06.2019, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 23.01.2019 в ЄРПН; - зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №1 від 14.01.2019 в ЄРПН; - зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №2 від 23.01.2019 в ЄРПН. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У подальшому, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просив: - визнати протиправними дії комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Тех Сервіс» до переліку ризикових платників податків; - зобов`язати комісію Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Тех Сервіс» з переліку ризикових платників податків. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2019 прийнято заяву ТОВ «Рітейл Тех Сервіс» про збільшення позовних вимог та залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві. На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл від 15.09.2020 №254 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №640/14843/19. Ухвалою суду 11.11.2020 дану справу прийнято до провадження та позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Тех Сервіс» залишено без руху відповідно до частини тринадцятої ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, як таку, що не відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України та надано п`ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу слід доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами на яких вона ґрунтує свої вимоги до відповідача (до кожного з відповідачів) із зазначенням правової підстави позову, тобто вказати законодавчі акти норми яких порушено відповідачем (відповідачами), сформувати позовні вимоги до відповідача (або декількох відповідачів), вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень - відповідача (відповідачів) у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у публічно-правових відносинах, а також надати докази прийняття відповідачем (відповідачами) рішень, вчинення ним (ними) дій або допущення бездіяльності, які можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі. У подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Тех Сервіс» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу та передати справу на продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду судом першої інстанції було прийнято передчасно, оскільки недоліки позовної заяви, яка була залишена ухвалою від 11.11.2020, були усунуті вчасно 22.02.2021, що є першим робочим днем після вихідних днів. Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що 22.02.2021 позивачем було подано заяву про допущення процесуального правонаступництва на підставі статті 52 КАС України, а саме Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України, та Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що оскільки позивач не був зацікавлений у розгляді справи, відтак не скористувався процесуальним правом для усунення недоліків позовної заяви у строк, визначений ухвалою про залишення позовної заяви без руху. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла наступного висновку. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не були виконані вимоги ухвали від 11 листопада 2020 року, тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України). У частині п`ятій ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги, які застосовуються до позовної заяви. У силу вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Згідно частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Так, у силу вимог п.4 та п.5 частини п`ятої ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Отже, у випадку подання позовної заяви без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. При цьому, залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Згідно частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. У відповідності до п.7 частини першої ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом. Відтак, підставою для залишення позовної заяви без розгляду, яку було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 160-161 КАС України є неусунення вказаних судом недоліків у визначений судом строк після відкриття провадження у справі. Залишаючи позовну заяву без руху згідно ухвали від 11 листопада 2020 року, суд першої інстанції послався на те, що позивачем оскаржується рішення саме ГУ ДФС у м. Києві, однак у позовній заяві вказаного суб`єкта владних повноважень не визначено як відповідача у справі в частині оскарження рішень №1206744/41753711 від 27.06.2019 та №1206745/41753711 від 27.06.2019, тому слід зобов`язати позивача доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами на яких вона ґрунтує свої вимоги до відповідача (до кожного з відповідачів) із зазначенням правової підстави позову. Вказана ухвала була направлена на адресу позивача: м. Київ, вул. Грушевського, 26/2, пп.43 засобами поштового зв`язку, та не вручено 04.12.2020 з незалежно від суду причин. При цьому, у матеріалах справи міститься відстеження пересилання поштових відправлень за трекінг-номером №0105106057318. Однак, колегія суддів критично відноситься до вказаного доказу, оскільки останній не підтверджує факт направлення позивачу копії ухвали про залишення без руху саме за трек-номером №0105106057318. У подальшому, ухвалу про залишення позовної заяви без руху судом першої інстанції було направлено також на адресу представника позивача: 03150, м. Київ, вул. Васильківська, буд 72, офіс, 175, та отримано, як вбачається з відстеження пересилання поштових відправлень за трек-номером №0105106058349 - 12.02.2021. З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки станом на 23 лютого 2021 року позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що згідно листа директора Адвокатського об`єднання «Мітракс» від 15.02.2021 копія ухвали від 11.11.2020 була передана лише 15 лютого 2021 року адвокату Адвокатського об`єднання «Легард» Бодюку В.А., який здійснював супроводження та представництво інтересів ТОВ «Рітейл Тех Сервіс» у суді першої інстанції. Вказані дії були зумовлені тим, що з 01.09.2020 адвокат Бодюк В.А. працював вже не у Адвокатському об`єднанні «Мітракс»: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, офіс 175, на адресу якого було здійснено відправку ухвали від 11.11.2020, а вже у Адвокатському об`єднанні «Легард», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28-а, офіс

157. З огляду на те, що ухвала про залишення позовної заяви без руху була отримана представником позивача лише 15 лютого 2021 року, представник позивача - адвокат Бодюк В.А. 22 лютого 2021 року за допомогою засобів поштового зв`язку направив до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою. Зазначені обставини свідчать про усунення представником позивача недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2020 року, у строк, встановлений такою ухвалою. З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду у даному випадку є передчасною. Слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати та направити справу до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Тех Сервіс» - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року - скасувати, а справу № 640/14843/19 направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук