Постанова 4855 № 620/59/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/59/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б, розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Ніжинської районної ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року (місце ухвалення: місто Чернігів, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 02.03.2021) у справі за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської районної ради Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ніжинської районної ради Чернігівської області, у якому просив суд: - визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові в призначенні та виплаті допомоги на період працевлаштування, у відповідності до частини другої статті 33 Закону України ''Про статус депутатів місцевих рад''; - зобов`язати відповідача на період працевлаштування нарахувати та виплатити йому середню заробітну плату у відповідності до частини другої статті 33 Закону України ''Про статус депутатів місцевих рад'', з дня закінчення повноважень як заступника голови Бобровицької районної ради Чернігівської області (25.11.2020). Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Ніжинської районної ради Чернігівської області щодо непризначення та невиплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді у раді, але не більше шести місяців, на період працевлаштування. Зобов`язано Ніжинську районну раду Чернігівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.11.2020 і прийняти рішення про нарахування та виплату йому середньої заробітної плати у відповідності до частини другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», з дня закінчення повноважень як заступника голови Бобровицької районної ради Чернігівської області (25.11.2020). Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що виконавчим апаратом райради підготовлено проект рішення «Про виплату заступнику голови Бобровицької районної ради сьомого скликання ОСОБА_1 середньої заробітної плати протягом 6 місяців», однак на пленарному засіданні вказаний проект не підтриманий більшістю голосів депутатів від загального складу ради. Крім того,апеллянт зазначає, що збереження протягом шести місяців середнього заробітку не звільняє адміністрацію установи, де працював депутат місцевої ради, від обов`язку вжиття заходів щодо його працевлаштування. До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 30.11.2015 звільнений із посади викладача економічно-облікових дисциплін ВП Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бобровицький коледж економіки і менеджменту ім. О.Манойлової» у зв`язку з переходом на виборну посаду. З 01.12.2015 по 25.11.2020 ОСОБА_1 займав посаду заступника голови Бобровицької районної ради та був звільнений з неї у зв`язку із закінченням строку повноважень. Відповідно до рішення Ніжинської райради другої сесії восьмого скликання від 11.12.2020 «Про реорганізацію Бобровицької районної ради шляхом приєднання до Ніжинської районної ради Чернігівської області» припинено юридичну особу Бобровицьку районну раду шляхом реорганізації через приєднання до Ніжинської районної ради Чернігівської області. Пунктом 2 вказаного рішення установлено, що Ніжинська районна рада є правонаступником майна, прав та обов`язків Бобровицької районної ради. 30.11.2020 позивач звернувся до голови Ніжинської райради із заявою про вирішення питання щодо збереження за ним середньої заробітної плати на період працевлаштування відповідно до частини другої статті 33 Закону України ''Про статус депутатів місцевих рад'', у зв`язку із неможливістю працевлаштування за попереднім місцем роботи. До заяви ОСОБА_1 додано довідку ВП Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бобровицький коледж економіки і менеджменту ім. О.Манойлової» від 24.11.2020 №465 про неможливість працевлаштування позивача у вказаному навчальному закладі на посаді викладача економічно-облікових дисциплін через відсутність годин педагогічного навантаження. Виконавчим комітетом Ніжинської райради підготовлено проект рішення «Про виплату заступнику голови Бобровицької районної ради сьомого скликання ОСОБА_1 середньої заробітної плати протягом 6 місяців», однак останній не підтриманий більшістю депутатів від загального складу ради, про що позивача повідомлено листом від 05.01.2021 за №05/2-01/218. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначає Закон України від 11 липня 2002 року №93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон №93-IV), який також встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №93-IV депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом (частина друга статті 6 Закону №93-IV). Абзацом 1 частини першої статті 33 Закону №93-IV встановлено, що у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі. Відповідно до абзаців 1-2 частини другої статті 33 Закону №93-IV депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді. Гарантії для працівників, обраних на виборні посади, також встановлені статтею 118 КЗпП України, за приписами якої працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації. Аналіз наведених положень чинного законодавства України дає підстави для висновку, що законодавством гарантується право депутата місцевої ради на надання йому, після закінчення його повноважень за виборною посадою, попередньої або рівноцінної роботи (посади), а за її відсутності - збереження за ним середньої заробітної плати на строк не більше шести місяців або до дня його працевлаштування. Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.08.2020 (справа №174/445/16-а (2-а/174/18/2016). При цьому обов`язок запропонувати звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади роботу (посаду) за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації в разі відсутності можливості працевлаштувати на попередній або рівнозначній посаді покладається саме на роботодавця. За змістом Закону №93-IV збереження протягом шести місяців середнього заробітку не звільняє адміністрацію установи, де працював депутат місцевої ради, від обов`язку вжити заходи до його працевлаштування. Закон №93-IV покладає на роботодавця обов`язок забезпечити депутату, строк повноважень якого завершився, надання попередньої роботи (посади) і лише в разі її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. Водночас строки, протягом яких відповідач має виконати зазначений обов`язок запропонувати надати рівноцінну роботу, нормативно не встановлений. До часу працевлаштування такій особі повинна бути збережена середня заробітна плата, але не більше 6 місяців. У разі відмови особи від працевлаштування обов`язок роботодавця зі збереження такого заробітку особи припиняється. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, до обрання на виборну посаду заступника голови Бобровицької районної ради Чернігівської області позивач працював викладачем економічно-облікових дисциплін ВП Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бобровицький коледж економіки і менеджменту ім. О.Манойлової». Відповідно до листа коледжу від 24.11.2020 №465, станом на 26.11.2020 в навчальному закладі відсутня можливість працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду, яку він займав до звільнення, через відсутність годин педагогічного навантаження. Інша рівноцінна робота в навчальному закладі станом на 26.11.2020 відсутня. Відтак, як вірно зазначено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, станом на день звернення позивача до Ніжинської райради, як правонаступника прав та обов`язків Бобровицької районної ради, працевлаштування позивача за попереднім місцем роботи є неможливим. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання середньої заробітної плати, яку він одержував раніше на виборній посаді у раді, на період працевлаштування, але не більше шести місяців. При цьому, доводи апелянта щодо існування в нього обов`язку працевлаштування позивача та відповідно пошуку варіантів такого працевлаштування жодним чином не нівелює обов`язок Ніжинської райради щодо виплати позивачу середньої заробітної плати на строк не більше шести місяців або до дня його працевлаштування. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю. Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Ніжинської районної ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської районної ради Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В.Ю. Ключковича Суддя А.Б. Парінов (Повний текст постанови складено 03.08.2021)