Постанова 4852 № 160/16320/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/16320/20 головуючий суддя І інстанції Серьогіна О.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова С.М., суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 в адміністративній справі №160/16320/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Сіті Фінанс" про визнання протиправними та скасування постанов,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Сіті Фінанс", в якому просила: - визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження № 63107590; - визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.10.2020 року у виконавчому провадженні № 63107590. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 в адміністративній справі №160/16320/20 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження №63107590 від 23.09.2020 року; Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.10.2020 року у виконавчому провадженні № 63107590. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що фактичне місце проживання особи може відрізнятись від зареєстрованого у встановленому законом порядку. Зауважено, що приписами чинного законодавства не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити виконавчі дії спрямовані на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Відзив від позивача на адресу суду не надходив. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, 14.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, на підставі статей 87-91 Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 46483. Вказаним виконавчим написом запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_2 як боржника за кредитним договором 8/2007/980-К/7028-ПП від 12 листопада 2007 року, укладеним з Публічним Акціонерним Товариством "Комерційний Банк "Надра", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступления прав вимоги за кредитними договорами GL6N714301 від 06 травня 2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС", заборгованості за кредитним договором 8/2007/980-К/7028-ПП від 12.11.2007 року. Строк платежу за кредитним договором 8/2007/980-К/7028-ПП від 12.11.2007 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 06.05.2020 року по 06.05.2020 року. Сума заборгованості складає 39 214,90 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8 466,02; прострочена заборгованість за комісією - 0,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 30 748,88 грн. строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн.; строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями - 0,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, в розмірі 500,00, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 39 714,90 грн. Виконавчий напис від 14.09.2020 року № 46483 містить наступні відомості про боржника: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 . 23.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63107590, з виконання виконавчого напису №46483 виданого 14.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем щодо стягнення з ОСОБА_2 , як з боржника на користь ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС заборгованості у розмірі 39714,90 гривень. Також 15.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. 23.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Не погодившись із постановою про відкриття виконавчого провадження та з постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва були відсутні правові підстави для прийняття виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи, яка має місце проживання у місті Дніпрі. Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини. Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Зі змісту наведених правових приписів вбачається, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника. Також, в силу частин першої та другої статті 4 Закону №1403-VIII приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність, а також повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності. Відповідно до статті 16 Закону №1403-VIII, приватний виконавець є особою, уповноваженою державою на примусове виконання рішень, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якої поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України. Зокрема, суб`єкти владних повноважень мають приймати рішення (вчиняти дії) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та неупереджено. Щодо відсутності у чинному законодавстві вимог щодо здійснення виконавчого провадження виключно за місцем реєстрації боржника, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна (частина перша статті 24 Закону). Водночас визначення місця проживання та місця перебування наведено у Законі №1382-IV, відповідно до якого місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Виходячи з приписів статті 6 Закону №1382-IV, місце проживання підлягає обов`язковій реєстрації, тобто Закон №1382-IV пов`язує місце проживання особи насамперед із зареєстрованим місцем проживання. Таким чином, факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положень частини десятої статті 6 Закону, є офіційною адресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов`язані з місцем її проживання. Отже, відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі, до якого належить зареєстрована адреса місця проживання боржника, відповідатиме принципу юридичної визначеності, вимогам, установленим частиною другою статті 2 КАС України та вимогам статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, частина друга статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» пов`язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.07.2021 року по справі № 380/9335/20, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Як свідчать встановлені обставини справи, приватний виконавець Клименко Роман Васильович здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва. Згідно копії паспорта позивача серії НОМЕР_2 , зареєстрованим місцем останньої з 24.07.2001 року року є АДРЕСА_3 . В своїх поясненнях позивач зазначив, що наведене зареєстроване місце проживання відповідає її фактичному місцю проживання. Відповідно до виконавчого напису № 46483 від 14.09.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, місцем реєстрації позивача є АДРЕСА_2 , а адреса місця проживання визначена: АДРЕСА_1 . Крім того, згідно копії договору про надання кредиту від 12.11.2007 року № 8/2007/980-К/7028-ПП, яка наявна в матеріалах виконавчого провадження, адреса реєстрації позивача визначена: 49066, м. Дніпро, вул. Сурська, буд

102. Доказів наявності будь-якого майна у позивача (боржника) у м. Києві (в межах виконавчого округу відповідача) відповідачем до суду подано не було. Також, відомостей стосовно відкритих рахунків позивача в банківських установах, зареєстрованих в м. Києві, відповідачем до суду подано не було. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що відповідач порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, оскільки, володіючи інформацією щодо місця реєстрації позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу, що свідчить про протиправність прийняття відповідачем спірного рішення та необхідності його скасування. Що стосується посилань відповідача на те, що приписами чинного законодавства не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити дії на перевірку інформації стосовно місця проживання позивача, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що аналізуючи положення статей 9, 18 Закону №1404-VІІІ, положення статті 27 Закону №1403-VIII, а також положення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5942-VI, виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись. Таким чином, відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень. Що стосується правомірності постанови від 15.10.2020 року у виконавчому провадженні № 63107590 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Відтак, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження № 63107590 підлягає скасуванню, то відповідно постанова від 15.10.2020 року у виконавчому провадженні № 63107590 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника також підлягає скасуванню. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 в адміністративній справі №160/16320/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає за виключенням наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко суддя В.Є. Чередниченко