Постанова 4851 № 520/658/21

Головуючий І інстанції: Рубан В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2021 р. Справа № 520/658/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського міського центру зайнятості на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/658/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 ( далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського міського центру зайнятості (далі по тексту також відповідач), в якому просив суд: - визнати незаконним та скасувати рішення Харківського міського центру зайнятості, викладене у наказі № НТ210104 від 04.01.2021 р.; - зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 виплату допомоги по безробіттю починаючи з 01.01.2021р; В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Наказом № НТ210104 від 04.01.2021 року Харківського міського центра зайнятості позивачу скорочено допомогу по безробіттю до 270 календарних днів та припинено виплати грошової допомоги по безробіттю на підставі п.12. ч.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (закінчення строку їх виплати). Позивач вважає таке рішення протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 позов задоволено частково. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що пунктом 14 р. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ (далі - Закон України від 13.04.202 №553-1Х) внесені зміни до п. 3 розділу VIII Закону, які встановлюють, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, для осіб, які втратили роботу в період кара піп ну, не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю, визначені пунктом 1 частини п`ятої стат ті 31 цього Закону, при цьому загальна тривалість виплати допомоги но безробіттю для таких осіб не може перевищувані 270 календарних днів. Карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 21 1 (зі змінами) з 12.03.2020. Оскільки ОСОБА_1 звільнений з останнього місця роботи у період карантину, а саме - 31.03.2020, за угодою сторін, Харківським міським центром зайнятості рішення щодо призначення допомоги но безробіттю на 720 календарних днів скасовано та прийняте нове рішення № 111201228 від 28.12.2020про призначення йому допомоги по безробіттю на 270 календарних днів з 06.04.2020 по 31.12.2020. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з останнього місця роботи 31.03.2020 за угодою сторін. 06.04.2020 року на підставі заяви про надання статусу безробітного від 01.04.2020 року, наказом № НТ200406 від 06.04.2020 позивачу надано статус безробітного. Виплата допомоги по безробіттю призначено з 06.04.2020 року на 720 календарних днів як застрахованій особі перед пенсійного віку з урахуванням страхового стажу понад 10 років. 28.12.2020р. Харківським міським центром зайнятості рішення щодо призначення допомоги по безробіттю позивачу на 720 календарних днів скасовано та прийняте нове рішення № НТ201228 від 28.12.2020 про призначення йому допомоги по безробіттю на 270 календарних днів з 06.04.2020 по 31.12.2020, на підставі ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 23 п. 3-2 розділу VIII Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки ОСОБА_1 звільнений з останнього місця роботи у період карантину, 31.03.2020 за угодою сторін, та тривалість виплати з урахуванням змін внесених в п.3-2 не може перевищувати 270 календарних днів. Наказом № НТ210104 від 04.01.2021 року Харківського міського центру зайнятості ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю з 01.01.2021 у зв`язку із закінченням строку виплат. Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 адміністративний позов задоволено частково, при цьому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність наказів Харківського міського центру зайнятості № НТ 201228 від 28.12.2020р., № НТ 210104 від 04.01.2021р., в частині що стосується ОСОБА_1 . Окрім цього, суд вважав доцільним вийти за межі позовних вимог та, з урахуванням висновку про скасування наказів зобов`язав Харківський міський центр зайнятості поновити виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , призначену з 06.04.2020 року на 720 календарних днів, з 01.01.2021р. За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі Закон). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом. За змістом ч.ч 1,3,4 ст. 22 Закону право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", - 180 календарних днів. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , на час звернення до відповідача є особою передпенсійного віку, з 06.04.2020 р. набув статусу безробітного, допомога по безробіттю йому призначена на 720 календарних днів з 06.04.2020 р. по 04.04.2022 р. З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 р. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 Розділ VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" доповнено пунктом 3-2 такого змісту: "3-2. Установити, що на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України: допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного; виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв`язок, електронні засоби тощо)". Вказані зміни набули чинності 02.04.2020р. Законом України № 553-IX від 13.04.2020, який набув чинності 18.04.2020р. "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у пункті 3-2 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із змінами, внесеними Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX): абзац перший викладено в такій редакції: "3-2. Установити, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - в період карантину)"; доповнено абзацом четвертим такого змісту: "для осіб, які втратили роботу в період карантину, не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю, визначені пунктом 1 частини п`ятої статті 31 цього Закону, при цьому загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів". Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, установлена пунктом 3-2 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" норма щодо загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю, яка не може перевищувати 270 календарних днів, не підлягає застосуванню до позивача з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у рішенні від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 у справі № 1-16/2001 зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (п. 4 Рішення). В даному випадку п. 3-2 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" доповнено абзацом четвертим згідно із Законом України № 553-IX від 13.04.2020 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", який набрав чинності 18.04.2020р. Тобто, вказані зміни прийняті та набрали чинність після того, як позивачу, на підставі наказу № НТ200406 від 06.04.2020р., встановлено статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю тривалістю 720 календарних днів, отже внесені зміни є такими, що погіршують становище позивача, а відтак не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Таким чином, відповідач протиправно скоротив тривалість виплати допомоги по безробіттю позивачу з 720 календарних днів до

270. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи встановлені судом обставини справи та приписи наведених вище положень законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправними та скасування наказів Харківського міського центру зайнятості № НТ 201228 від 28.12.2020р., наказ № НТ 210104 від 04.01.2021р., в частині що стосується ОСОБА_1 із зобов`язанням відповідача поновити виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 призначену з 06.04.2020 року на 720 календарних днів, з 01.01.2021р. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року по справі № 520/658/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківського міського центру зайнятості - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 по справі № 520/658/21 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко