Ухвала КЦС ВС № 334/17/20

Ухвала 02 серпня 2021 року м. Київ справа № 334/17/20 провадження № 61-11591ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, ВСТАНОВИВ: 06 липня 2021 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення. Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки на порушення пункту 5 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заявниця у касаційній скарзі не вказала підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У касаційній скарзі заявниця посилається на неправильне застосування норм матеріального права на недослідження зібраних у справі доказів, необґрунтоване відхилення клопотання про витребування, дослідження та огляд доказів, встановлення обставин справи, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Проте, посилаючись на недослідження судом доказів, заявниця не зазначила які докази та на підтвердження яких обставин недосліджено судом та як це вплинуло на повноту та об`єктивність розгляду справи, не зробила висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу. Зазначаючи, що суди необґрунтовано відхилили клопотання про витребування та дослідження доказів, заявниця не обґрунтувала цю підставу касаційного оскарження, не конкретизувала яких саме доказів це стосується і на підтвердження яких обставин вона просила витребувати докази. Посилаючись на те, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, заявниця не конкретизувала яких доказів це стосується. Тому заявниці необхідно подати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення недоліків. На підставі наведеного та керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 червня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявниці. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Яремко