Постанова 4821 № 705/507/21
від 05.08.2021 ·ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1263/21Головуючий по 1 інстанції Справа №705/507/21 Категорія: 304090000 Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2021 року м. Черкаси Колегія суддів Черкаського апеляційного суду у складі суддів: Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Бородійчука В.Г. учасники справи: позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»; відповідач - ОСОБА_1 ; особа, що подала апеляційну скаргу - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»; розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 травня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и л а : В січні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги обґрунтовували тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 13 листопада 2015 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www://privatbank.ua складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. У зв`язку із порушенням зобов`язань за кредитним договором, станом на 14 грудня 2020 року відповідач має заборгованість в сумі - 36693,72 грн., що складається з 29263,36 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 29263,36 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 7430,36 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0 грн. - нарахована пеня; 0 грн. - нараховано комісії. Просив суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 65740грн. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 травня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, що позивач не підтвердив доказами те, що на момент підписання анкети-заяви 28 жовтня 2015 року відповідач був ознайомлений саме з тими Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» та саме тими Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку, витяги з яких долучено до позовної заяви і що розрахунки заборгованості за договором б/н від 28 жовтня 2015 року, які долучені до позовної заяви, дійсно стосуються кредиту, яким користувався відповідач, так як в розрахунках немає посилань на відомості, за допомогою яких можливо ідентифікувати боржника, зокрема посилань на номер карткового рахунку боржника. Крім того, відповідачем у вказаній позовній заяві зазначено ОСОБА_1 . При цьому, до матеріалів справи, як доказ, долучено анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 13 листопада 2015 року, яка підписана ОСОБА_1 . Також, до матеріалів справи долучено дві копії паспорту на громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , виданого Уманським РВ УМВС України в Черкаській області, а також паспорт громадянина України у вигляді ID-картки на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, ні у позовній заяві, ні у матеріалах справи не обґрунтовано та не підтверджено доказу зміни прізвища відповідача. Не погоджуючись з рішенням суду представник АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, просив рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Банку задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилався на те, що ідентифікований номер фізичної особи відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - НОМЕР_2 . Такий самий НОМЕР_2 містить анкета - заява власноруч підписана позичальником - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що на дату підписання анкети - заяви мав прізвище - ОСОБА_1 . Отже позовні вимоги пред`явлено до належного відповідача. Саме до обов`язку відповідача відноситься повідомлення позивача про зміну прізвища. Згідно п.1.1.7.35 Умов та правил позичальник зобов`язується інформувати банк про зміни даних, вказаних у заяві не пізніше 15 календарних днів з дати їх зміни. Щодо правомірності позовних вимог апелянт зазначає, що 13 листопада 2015 року відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Відповідач, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловив свою згоду з формою договору та його умовами. Відсутність підпису відповідача на відповідних Тарифах, Умовах та правилах не свідчить про неукладеність договору, оскільки суть договору приєднання і полягає у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може лише приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них. Жодних заперечень щодо розміру боргу до Банку від відповідача не було, що свідчить про мовчазну згоду із розміром боргу, в т..ч. з нарахованими відсотками та неустойкою. Із виписки чітко прослідковується, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомати, а отже й отримав кредитну картку, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу. Відповідно до наданих позивачем в якості доказів Тарифів: пільговий період становить 30 днів; базова процентна ставка - 3%; обов`язковий щомісячний платіж 7% від суми заборгованості; штраф за порушення строків платежів з будь-яким з грошових зобов`язань 500 грн. +5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Вважає, що судом не було встановлено суми заборгованості за фактично отриманими кредитними коштами та відмовлено у стягненні фактично отриманої суми кредитних коштів. Крім того відповідачем 15 березня 2019 року було підписано паспорт споживчого кредиту в якому зазначена процентна ставка: у пільговий період 0,00001% річних, поза межами пільгового періоду 42% річних для картки «Універсальна Голд» та 43,2% річних для картки «Універсальна»; процентна ставка за умовами отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашення кредиту мінімальними платежами 52,84% та 53,36%; при невиконанні зобов`язань щодо повернення кредиту - подвійна процентна ставка 84% для картки «Універсальна Голд» та 86,4% для картки «Універсальна»; штраф за порушення строків платежів з будь-яким з грошових зобов`язань 500 грн. +5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії. Тобто сторони при укладенні кредитного договору належним чином узгодили обставини та відповідний розмір відсоткової ставки. Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався. Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 13 листопада 2015 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. У анкеті - заяві зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився та згідний з Умовами та правилами надання банківських послуг. Як доказ банком надано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які не підписані позичальником. Відповідно до вказаного витягу з Тарифів Банк пропонує кредитування за чотирма схемами. Визначити, яку конкретну схему кредитування обрано відповідачем, з наданих документів встановити неможливо. Згідно з розрахунком заборгованості станом на 14 грудня 2020 року відповідач має заборгованість в сумі - 36693,72 грн., що складається з 29263,36 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 29263,36 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 7430,36 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0 грн. - нарахована пеня; 0 грн. - нараховано комісії. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість за простроченими відсотками. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 13 листопада 2015 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (без уточнення обраного виду карти) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс, як невід`ємні частини спірного договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов узгоджені з відповідачем при підписанні анкети-заяви від 13 листопада 2015 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, щодо сплати прострочених відсотків та порядок їх нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Такі висновки відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що анкета - заява від 13 листопада 2015 року, крім анкетних даних ОСОБА_1 не містить жодних відомостей, на підставі яких можна встановити волевиявлення позичальника на укладення кредитного договору на умовах, що заявлені позивачем. В заяві відсутні відомості обрання типу кредитної картки, схеми погашення кредиту, нарахування відсотків та міра відповідальності за порушення зобов`язань по кредиту. До позовної заяви не додані документи, які підтверджують, що на момент підписання заяви, відповідач був ознайомлений саме з заявленими позивачем умовами кредитування з використанням кредитки. Надані Тарифи з обслуговування кредитних карт «Універсальна» не підтверджують узгодження з позичальником конкретних умов кредитування. Крім того, у зв`язку з тим, що відповідач не підписував надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: www://privatbank.ua, то такі докази є неналежними і не беруться до уваги судом. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату прострочених відсотків, надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися, як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. За таких міркувань, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України. Таким чином, враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача прострочених відсотків, оскільки умовами анкети-заяви виконання такого виду зобов`язання відповідачем не передбачено. Відповідно до положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Оскільки, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, виходячи із частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів вважає що з боржника необхідно стягнути на користь Банку фактично отриману суму кредитних коштів. Колегія суддів вважає, що Банком доведено використання позичальником кредитних коштів та невиконання обов`язку щодо їх повернення кредитору, оскільки з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами. Суд першої інстанції вище вказані обставини не врахував та прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за кредитом (тіло кредиту). Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 29263,36 грн. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неможливість належним чином встановити особу відповідача так як ні у позовній заяві, ні у матеріалах справи не обґрунтовано та не підтверджено доказу зміни прізвища відповідача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно паспорта громадянина України у вигляді ID - картки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого в АДРЕСА_1 (а.с. 67, 88). Такий же реєстраційний номер облікової картки платника податків має і ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий в АДРЕСА_1 (а.с. 12), який на дату підписання анкети - заяви мав прізвище - ОСОБА_1 . Із виписки по особовому рахунку вбачається, що кредитними коштами за даним кредитним договором та кредитними картками, які були за ним видані (а.с. 10) з червня 2018 року користувався ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий в АДРЕСА_1 . Посилання скаржника в своїй апеляційній скарзі на підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту як на документ, в якому викладені основні умови кредитування, є безпідставними, оскільки зі змісту паспорту споживчого кредиту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Тобто, паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг висновку суду першої інстанції не спростовує. Крім того слід зазначити, що анкета - заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку була підписана відповідачем 13 листопада 2015 року, паспорт споживчого кредиту 15 березня 2019 року. Інформація в паспорті споживчого кредиту була актуальна до 30 березня 2019 року. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню, понесені судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 4483,25 грн. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 травня 2021 року змінити, скасувавши його в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту. Ухвалити в цій частині нове рішення. Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту в сумі 29263,36 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 4483,25 гривень. В решті рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 травня 2021 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України. Судді