Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/3004/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/3004/21 Головуючий у 1-й інст. Сташків Т. Г. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережна С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2021 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бережна С.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 липня 2021 року щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП, в с т а н о в и л а: Постановою Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 липня 2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. Згідно постанови суду, ОСОБА_2 03.06.2021 року о 23-50 год. по вул. Гетьмана Сагайдачного в м. Новоград-Волинському керував мопедом Honda Lead, д.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Не оспорюючи правильність кваліфікації своїх дій за ч.1 ст.130 КУпАП та доведеності вини у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 липня 2021 року змінити в частині накладення стягнення, застосувавши ст.22 КУпАП, та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Вважає, що оскаржувана постанова суду 1-ї інстанції в частині накладення адміністративного стягнення є необгрунтованою, вона винесена без повного та всебічного дослідження обставин справи. Зазначив, що в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав. Пояснив, що в той день та час керував мопедом Honda Lead, та працівники поліції його зупинили. Огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу Драгер. З результатами погодився, оскільки в той день помер його батько і він випив спиртне, щоб заспокоїтися. Посилається на те, що крім зазначеного в оскаржуваній постанові не викладено та не враховано при накладенні адміністративного стягнення, що жодних негативних наслідків під час керування мопедом не настало, що він втратив роботу та перебуває на обліку у центрі зайнятості, одружений має на утриманні двох неповнолітніх дітей. При цьому судом викладено, що обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено. Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні. Вказує, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП визнав, щиро розкаявся, що в числі інших вказаних обставин, є підставою для звільнення його від накладення адміністративного стягнення. Вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу 17000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, завадить йому належним чином працевлаштуватись, що призведе до позбавлення його сім`ї джерел до існування. Зазначив, що про призначення справи до розгляду на 12.07.2021 року був повідомлений судом належним чином, та був присутній у судовому засіданні у при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваної постанови. На пропозицію суду надавав заяву про розгляд справи без участі захисника, через що із-за юридичної необізнаності й не зміг у повній мірі скористатись правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також долучені до неї докази, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав. ОСОБА_2 , не оспорюючи факт вчинення адміністративного правопорушення та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, що передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, просить застосувати ст.22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. За положеннями статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Законом України№ 1231-IXвід 16.02.2021 року, що набрав чинності 17.03.2021 року, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» статтю 22 КУпАП доповнено Приміткою наступного змісту: «Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121,частиною п`ятою статті 122, статтями122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - четвертою статті 126 та статтею 130 цього Кодексу). Отже з врахуванням вказаних положень КУпАП у суду відсутні підстави для застосування до вказаного правопорушення, що вчинене ОСОБА_2 положень ст.22 КУпАП. Відповідно до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що санкція ч.1 ст. 130 КупАП є безальтернативною, нею передбачено лише одне стягнення - штраф у розмірі 17 000 грн. та позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік. Крім того відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність враховуються при накладанні стягнення, крім випадків накладання стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яким є правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того призначити більш м`яке стягнення є неможливим із врахуванням безальтернативності санкції ч.1 ст. 130 КУпАП. Тому посилання апелянта на сімейне та матеріальне становище, відсутність наслідків його правопорушення значення в даному випадку не мають та не можуть бути підставою для задоволення його апеляційних вимог. Посилання апелянта на те, що на пропозицією суду він надав заяву про розгляд справи без участі захисника, в зв`язку з чим не зміг у повній мірі скористатись правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є безпідставними, нічим не підтвердженими, та на правильність прийнятого рішення не впливають. ОСОБА_2 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, приймав участь у судовому засіданні та, користуючись своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП, надавав пояснення, мотивуючи свої вимоги, заявляв клопотання. Тим більш, що в апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання лише щодо застосування до нього положень ст. 22 КУпАП, приймав участь в апеляційному розгляді, в повному обсязі скориставшись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП Враховуючи вищезазначене, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає дану постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 липня 2021 року щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: