Постанова 4855 № 320/1437/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1437/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Беспалова О.О. За участю секретаря: Шевченко Е.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, суддя Леонтович А.М., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сількогосподарське товариство "Колос" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сількогосподарське товариство "Колос" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.10.2020 року № 2083789/100017555 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 07.10.2020 року №1/-, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Колос" (ЄДРПОУ 03754403); - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.10.2020 року № 2083789/100017555 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 07.10.2020 року № 1/-, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Колос" (ЄДРПОУ 03754403), зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 07.10.2020 року № 1/-, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Колос" (ЄДРПОУ 03754403), за датою її подання до реєстрації (квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 23 жовтня 2020 року, час 13:17:11, № в ЄРПН 9274881460); - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.10.2020 року № 2083791/100017555 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 08.10.2020 року №2/-, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Колос" (ЄДРПОУ 03754403); - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.10.2020 року № 2083791/100017555 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 08.10.2020 року № 2/-, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Колос" (ЄДРПОУ 03754403), зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 08.10.2020 року № 2/-, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Колос" (ЄДРПОУ 03754403), за датою її подання до реєстрації (квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 21 жовтня 2020 року, час 14:45:20, № в ЄРПН 9272705662); - встановити судовий контроль за виконанням Державною податковою службою України (ЄДРПОУ 43005393) судового рішення у даній справі шляхом зобов`язання подати до суду відповідний звіт. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, в рамках витребуваних доказів у справі, застосовано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві заходи процесуального примусу шляхом накладення штрафу. Стягнуто в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; код ЄДРПОУ: 42332040) штраф у розмірі 4540, 00 (чотири тисячі п`ятсот сорок грн. 00 коп.) на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795). Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві подано апеляційну скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна із основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. У відповідності до частини 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно до частинами третьою, четвертою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Відповідно до частин шостої - восьмої статті 80 КАС України, будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. Стаття 144 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу. Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф. На підставі частин другої та третьої статті 145 КАС України до однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом. Частиною першою статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень; 4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису. Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 року становить 2270 гривень. На підставі частини шостої статті 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків. Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №320/1437/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сількогосподарське товариство "Колос" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за правилами загального позовного провадження. 12.04.2021 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів у даній справі від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 витребувано від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві докази по справі. Згідно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №011333635185, ухвалу про витребування доказів від 14.04.2021 було вручено представнику ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за довіреністю 15.04.2021. Також, копію ухвали суду від 14.04.2021 було направлено на офіційну електронну адресу ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (info@kv.dbr.gov.ua). Вказана копія ухвали була отримана 14.04.2021, про що свідчить довідка про доставлення електронної пошти. На виконання вимог ухвали суду від 14.01.2021 Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві докази по справі не надало, про причини не надання витребуваних доказів суд не повідомлено. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 повторно витребувано від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві докази по справі. Копію ухвали суду від 29.04.2021 було направлено на офіційну електронну адресу ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (info@kv.dbr.gov.ua). Вказана копія ухвали була отримана 06.05.2021, про що свідчить довідка про доставлення електронної пошти. На виконання вимог ухвали суду від 29.04.2021 Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві докази по справі не надало, про причини не надання витребуваних доказів суд не повідомлено. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 повторно витребувано від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві докази по справі. Згідно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0113300482499, ухвалу про витребування доказів від 17.05.2021 було вручено представнику ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за довіреністю 21.05.2021. Окрім того, колегія суддів зазначає, що ухвалою суду від 17.05.2021 ТУ Державне бюро розслідувань, розташоване у місті Києві було повідомлено, що у разі не виконання вимог ухвали суду без поважних причин судом будуть застосовані заходи процесуального примусу. На виконання вимог ухвали суду від 17.05.2021 Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві докази по справі не надало, про причини не надання витребуваних доказів суд не повідомлено. Заяв або клопотань у порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України про продовження строку на виконання ухвали суду від 14.04.2021, 29.04.2021, 17.05.2021 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві не подано. 27.05.2021 від представника позивача надійшло клопотання про застосування заходів процесуального примусу шляхом стягнення штрафу до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка мотивована не виконання ухвал суду про витребовування доказів. Враховуючи, що ухвали про витребування доказів Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві було отримано заздалегідь та зазначений суб`єкт мав достатньо часу для їх виконання або повідомлення суду про причин неможливості виконати таких ухвал, проте відповідних дій не вчинив, а також приймаючи до уваги важливість витребуваних доказів та їх значення для вирішення даної справи, суд першої інстанції правомірно наклав штраф на Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві у розмірі двох непрожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4540, 00 грн за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2021, 29.04.2021, 17.05.2021, або неподання таких доказів без поважних причин. Доводи апелянта про те, що Територіальним управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві було надано відповіді на вищезазначені ухвали суду про витребування доказів, а саме: відповідь від 17.05.2021 вих. №10061-21/11-02-41/21 на ухвалу суду від 29.04.2021; відповідь від 03.06.2021 №10421-21/11-02-377/2121 на ухвалу суду від 05.05.2021; відповідь від 24.05.2021 №10439-21/11-02-168/2121 на ухвалу суду від 17.05.2021; відповідь від 04.06.2021 №11229-21/11-02-389/2121 на ухвалу суду від 17.05.2021, колегія суддів вважає необґрунтованими та зазначає наступне. На підтвердження вказаних доводів Територіальним управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві в ході апеляційного розгляду справи надала список вхідних документів 2021 06 18, листи на ім`я судді Леонтовича А.М. Проте, зазначені документи не є належними та допустими доказами у справі, оскільки не засвідчені в установленому законом порядку відповідною посадовою особою. Окрім того, відсутні докази направлення даних листів Територіальним управлінням ДБР, розташоване у м. Києві Київському окружному адміністративному суду. Твердження представника скаржника про те, що листи направлялись відповідною посадовою особою управління простим листом за власний рахунок такої особи, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що докази у справі витребувались від Територіального управління ДБР, розташоване у м. Києві, а не від посадових чи службових осіб державного органу, а отже, саме даний державний орган повинен був у відповідності до вимог чинного законодавства виконати судове рішення шляхом направлення відповідної інформації до суду. Докази, які б свідчили про відправлення коренспонденції, також повинні бути у державного органу, проте, як зазначила представник скаржника, такі докази відсутні. Таким чином, доводи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, викладені в апеляційній скарзі, не підтверджуються жодним доказом. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, підстави для її скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши доводи позивача, викладені у заяві, прийняв законну ухвалу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Беспалов О.О. Повний текст виготовлено: 03 серпня 2021 року.