Постанова 4873 № 910/5726/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" липня 2021 р. Справа№ 910/5726/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Разіної Т.І. суддів: Іоннікової І.А. Михальської Ю.Б. Секретар судового засідання: Горда В.В. За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 27.07.2021р. Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транс Логістик" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 у справі № 910/5726/21 (суддя О.В. Чинчин, м. Київ, повний текст рішення складено 08.06.2021) за позовом Приватного підприємства "Транс Логістик", смт. Слобожанське, до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія", м. Київ, про стягнення страхового відшкодування у розмірі 487 140,50 грн, За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Приватне підприємство "Транс Логістик" (надалі - позивач/ПП "Транс Логістик") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" (надалі - відповідач/ПрАТ "Українська пожежно - страхова компанія") про стягнення страхового відшкодування у розмірі 487 140,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 від 16.07.2019 року. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 у справі № 910/5726/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Аргументуючи своє рішення місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки положеннями п.п. 16.1.11 п. 16.1 Договору прямо передбачено те, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність акта огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ, і такий акт в матеріалах справи відсутній, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 26.11.2020. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із прийнятим рішенням ПП "Транс Логістик" (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва 08.06.2021 у справі № 910/5726/21 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зокрема, узагальнені доводи апеляційної скарги ПП "Транс Логістик" зводяться до того, що: - акт огляду не є документом, який страхувальник має подати для виплати страхового відшкодування, акт огляду складається самим страховиком після надання страхувальником для огляду відповідного транспортного засобу при укладенні договору страхування, а один примірник його зберігається у страховій справі; - обов`язок огляду автомобіля є виключним обов`язком страховика, який він реалізує самостійно, або із залученням спеціалізованої (ассистуючої) компанії, про яку мова йде у лисі відповідача №2889, яка зі слів відповідача несвоєчасно виконувала огляди автомобілів, та порушувала обумовлені терміни. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу У поясненнях на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2021 апеляційну скаргу ПП "Транс Логістік" у справі №910/5726/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5726/21; розгляд апеляційної скарги ПП "Транс Логістік" на рішення Господарського суду міста Києва 08.06.2021 у справі № 910/5726/21 призначено на 27.07.2021. Явка представників сторін У судове засідання 27.07.2021 з`явилися уповноважені представники сторін. Позиція представників сторін у справі Представник скаржника у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав та просив апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 06.04.2021 у справі №910/5726/21 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги позивача заперечував, з підстав викладених у письмових поясненнях на неї та просив апеляційну скаргу ПП "Транс Логістик" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 у справі №910/5726/21- без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як убачається із матеріалів справи, 16.07.2019 року між ПрАТ "Українська пожежно - страхова компанія", як страховиком та ПП "Транс Логістик", як страхувальником було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 (далі - Договір) Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору предметом цього договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним у Частині І Договору наземним транспортним засобом, та стаціонарно встановленим на ньому додатковим обладнанням. страховик за Договором здійснює виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається у відповідності з умовами, зазначеними в Частинах І та ІІ Договору. Положеннями п.5.1 Договору (частина ІІ) визначено, що страховий випадок - передбачена Договором подія (ризик, визначений Страхувальником в Частині 1 Договору), шо відбулася в період дії Договору, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику/ сигодонабувачу на умовах Договору. Страховик в межах страхової суми компенсує збитки, що виникли внаслідок страхового випадку та пов`язані з компенсацією за втрату або за відновлювальний ремонт Т`З/ДО шляхом виплати страхового відшкодування відповідно до умов Договору.(п.5.2 Договору (частина ІІ) За умовами п. 11.4.9 Договору.(п.5.2 Договору (частина ІІ) страховик зобов`язаний прийняти рішення про виплату (скласти страховий акт) страхового відшкодування, або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування в термін не пізніше 5 робочих днів від дати отримання страховиком всіх необхідних документів, зазначених в розділі 13 частини ІІ цього Договору, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків. Згідно із п.13.1 Договору (частина ІІ) з метою встановлення обставин страхового випадку, визначення розміру збитку та виплати страхового відшкодування страхувальник зобов`язаний надати страховику, в залежності від застрахованого ризику та типу страхового випадку, наступні документи: 13.1.1. при настанні страхового випадку за будь - яким ризиком: 13.1.1.1. письмову заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування; 13.1.1.2. документи, що посвідчують особу страхувальника/вигодонабувача (для фізичної особи: паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру. Для юридичної особи: свідоцтво про державну реєстрацію; довідка про включення до ЄДРПОУ); 13.1.1..3. довідку відповідних компетентних органів, в залежності від типу страхового випадку; 13.1.1.4. копію Договору страхування; 13.1.1.5. Документи, що підтверджують майновий інтерес страхувальника (вигодонабувача) -- свідоцтво про реєстрацію, договір купівлі - продажу, договір оренди тошо. 13.1.1.6. якщо справа про подію, що має ознаки страхового випадку передана до суду - копію рішення суду; 1.3.1.1.7. документи, що підтверджують вартість відновлювального ремонту, необхідного для відновлення пошкодженого застрахованого ТЗ та/або ДО. а саме; а) документи ремонтних підприємств (наряд - замовлення, калькуляції, рахунки), де буде здійснено відновлювальний ремонт ТЗ із зазначенням переліку відновлювальних робіт, їх вартість, вартість деталей, що замінюються, і т. ін,: б) висновок незалежної експертизи, якщо вона замовлялась Страхувальником; 13.1.1.8. у разі, якщо ТЗ є-забезпеченням банківського кредиту - письмовий дозвіл вигодонабувача на отримання страхувальником суми страхового відшкодування, якщо вигодонабувач у письмовій формі не визначив іншого порядку сплати страхового відшкодування. У п.13.1.4 Договору в редакції Додатку №2 до Договору у при настанні страхового випадку по ризику ДТП додатково до документів, вказаних в п.1.3.1.1 частини ІІ цього Договору надаються наступні документи: Для всіх випадків пошкодження застрахованого ТЗ: 13.1.4.1. копія посвідчення водія, що керував T3 під час настання страхового випадку; 13.1.4.2. розширена довідка про факт ДТП, із зазначенням дати, часу, місця та пошкоджень ТЗ, а також довідка про реєстрацію і обставини ДТП (схема ДТП), видана уповноваженим на те державним органом, із зазначенням обставин, наслідків пригоди (пошкоджень ТЗ, додаткового обладнання), П.І.Б. та адреси учасників ДТП, їх стану та технічного стану ТЗ, інформації про наявність полісів ОСЦПВВНТЗ, 13.1.4.3. при пошкодженні виключно скляних деталей ТЗ - вітрового, заднього та бокового скла автомобіля, скла фар і світлорозсіювачів ліхтарів, скла зовнішніх дзеркал, повторювачів поворотів застрахованого ТЗ, за умови відсутності пошкодження деталей, вузлів та агрегатів цього ТЗ, у разі відсутності довідки органів МВС використовується Акт огляду Т`З, який складають уповноважені представники страховика і страхувальника, за встановленою страховиком формою. Протягом строку дії Договору при пошкодженні виключно скляних деталей страховик здійснює не більше 2 (двох) виплат страхового відшкодування без довідок компетентних органів, за кожним застрахованим ТЗ. Відповідно до п.п.16.1.11 Договору в редакції Додатку №2 до Договору підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є, зокрема, відсутність Акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ. Додатком №15 до Договору сторони передбачили перелік застрахованих транспортних засобів, зокрема, транспортний засіб "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , період дії договору 27.11.2019 - 26.11.2020. 26.11.2020 року по вул. Харківське шосе, 203 у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Приватному підприємству "ТРАНС ЛОГІСТИК", під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №023906 від 26.11.2020, довідкою Національної поліції України №3020342339489121. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ПП "ТРАНС ЛОГІСТИК". Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26.01.2021 року у справі №753/21367/20 ОСОБА_1 , водія транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Заявою від 30.11.2020 року, зареєстрованою за №170, Позивач повідомив Відповідача про настання страхового випадку за фактом ДТП, яке сталось 26.11.2020 року. Листом №1462 від 22.12.2020 року позивач відмовив у виплаті страхового відшкодування на підставі п.п.16.1.11 п.16.1 Договору, у зв`язку з відсутністю Акту огляду транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНТІ ГРУП" виставлено рахунок - фактуру №KYV_AVGOK-0000729 від 05.05.2021 року на ремонт транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму в розмірі 487 140,50 грн. Висновком експерта №5303/21/21 (товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ) від 25.03.2021 року, складеного судовим експертом Дроздовим Ю.В., встановлено, що вартість відновлювального ремонту КТЗ - автомобілю "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 561 491,84 грн вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ - автомобілю "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 232 104,66 грн. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що обов`язок з відшкодування шкоди покладається на відповідача. Таким чином, просить суд стягнути з ПрАТ "Українська пожежно - страхова компанія" на його користь страхове відшкодування у розмірі 487 140,50 грн. Заперечуючи проти позову відповідач зазначав, що правомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування на підставі п.п.16.1.11 п.16.1 Договору, у зв`язку з відсутністю Акту огляду транспортного засобу "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до абз. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Так, ст. 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Згідно зі ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Згідно з ч.1 ст.990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). За приписами ч.4 ст.16 Закону України "Про страхування", договір страхування повинен містити, зокрема, причини відмови у страховій виплаті. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Отже, закон надає можливість сторонам на власний розсуд визначити причини відмови у виплаті страхового відшкодування, застерігаючи їх тільки від вчинення дій, які суперечать закону. Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування сторони визначили у розділі 16 Договору. Однією з таких підстав, згідно з підпунктом 16.1.11 пункту 16.1 Договору, є відсутність акта огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування транспортного засобу (підпункт в редакції протоколу розбіжностей). За приписами Правил страхування, які, як зазначено судом вище, поряд з Договором регулюють спірні правовідносини, акт огляду є документом, що повинен бути складений перед укладенням договору. Це, зокрема, слідує з п. 8.3 Правил страхування, відповідно до якого при страхуванні транспортного засобу, перед укладенням, поновленням чи зміною умов договору страхування, страхувальник зобов`язаний надати страховику транспортний засіб та додаткове обладнання для огляду. Окремо обов`язок страхувальника надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії договору страхування, дублює підпункт 9.2.18 пункту 9.2 Правил страхування, який передбачає обов`язки страхувальника. Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 991 Цивільного кодексу України визначено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі наявності підстав, встановлених законом або договором страхування. Страхувальник Приватне підприємство "Транс Логістік" приймало участь в обговоренні усіх умов договору до його укладення, що підтверджується протоколами розбіжностей до договору, і звичайно, був обізнаний зі змістом пункту 16.1.11 договору, Правил страхування. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач перед укладанням Договору добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 від 16.07.2019 року надавав відповідачу на огляд й фотографування транспортний засіб "MAN", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, за результатами якого був складений відповідний Акт огляду транспортного засобу, завірений підписом та печаткою представника страховика. За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За таких обставин, оскільки положеннями п.п. 16.1.11 п. 16.1 Договору прямо передбачено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність акта огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ, і такий акт в матеріалах справи відсутній, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 26.11.2020. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі Доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що сам по собі факт укладення договору страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 від 16.07.2019 із визначенням страхової суми та страхових ризиків є підтвердженням того, що автомобіль, зазначений у додатку до Договору страхування, надавався ПП "Транс Логістик" для огляду страховику (а в іншому випадку страховик мав би відмовити страхувальнику в укладенні договору страхування) не можуть бути покладені в основу рішення з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України "Про страхування" страховою сумою є грошова сума, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а не точна сума ринкової вартості транспортного засобу. Отже, визначення страхової суми не є тотожним оцінці вартості автомобіля і не є доказом проведення страховиком огляду транспортного засобу, а встановлюючи страхову суму, сторони лише погоджують максимально можливий розмір страхової виплати за договором страхування. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні. Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх недоведеністю. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 та, відповідно, апеляційна скарга ПП "Транс Логістик" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Розподіл судових витрат Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника. Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транс Логістик" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 у справі № 910/5726/21 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Справу № 910/5726/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складено - 03.08.2021. Головуючий суддя Т.І. Разіна Судді І.А. Іоннікова Ю.Б. Михальська