Постанова 4873 № 910/13901/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" липня 2021 р. Справа№ 910/13901/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Суліма В.В. суддів: Гаврилюка О.М. Майданевича А.Г. при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А. за участю представників сторін: від позивача: Вознюк Є.В.; від відповідача: Євтіхієва К.Л., розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року (повний текст підписано 19.04.2021 року). у справі № 910/1390/20 (суддя: Пукшин Л.Г.) за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 23 263 497,44 грн. ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі - позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - відповідача) про стягнення з відповідача на користь позивача Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015 року та Кодексу ГТС, в частині надання послуги транспортування природного газу неналежної якості, а саме невідповідність параметрам якості щодо точки роси за вологою. У судовому засіданні 24.02.2021 року представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/2579/19 та у справі №914/2/19. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зупинення провадження задоволено. Зупинено провадження у справі №910/13901/20 до набрання законної сили судових рішень у справі № 914/2579/19 за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення 154691284,86 грн та у справі № 914/2/19 за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення 826 214 771,87 грн. Не погодившись з прийнятою ухвалою, Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року у даній справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 227Господарського процесуального кодексу України. Так, скаржник вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість вирішення даної справи до справ №№914/2579/19 та 914/2/19, оскільки обставини, які мають значення для вирішення справи №910/13901/20 можуть бути встановлені судом самостійно. При цьому, скаржник наголосив на тому, що предметом доказування в межах справ №№914/2579/19 та 914/2/19 є надання послуг балансування відповідачем позивачу, а не встановлення (визначення) розміру базової ціни газу (БЦГ). Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/13901/20, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г. Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року у справі № 910/13901/20 своєю ухвалою від 17.05.2021 року. 30.06.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів до суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну, відповідно до якого останній просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року у справі №910/13901/20 про зупинення провадження без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз - без задоволення. Крім того, представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема вказав, що доводи наведені в апеляційній скарзі є безпідставними та жодним чином не спростовують доводи викладені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року у справі №910/13901/20 про зупинення провадження. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/13901/20 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г. Розгляд справи 15.06.2021 року не відбувся. Північний апеляційний господарський суд прийняв матеріали справи № 910/13901/20 з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді Суліма В.В., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г. Розгляд справи № 910/13901/20 призначив на 22.07.2021 року своєю ухвалою від 15.06.2021 року. Представник позивача у судовому засіданні 22.07.2021 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва - скасувати. Представник відповідача у судовому засіданні 22.07.2021 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва - залишити без змін. Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз - без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У разі зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановлені ухвали (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.07.2019 року у справі № 904/4233/18). Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. ч. 4 та 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України). Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 року у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 року у справі № 917/131/19. Крім того, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019р. у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019р. у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020р. у справі № 908/1188/19). У вирішенні питання наявності/відсутності підстав для зупинення провадження у справі не слід обмежуватися лише аналізом та співставленням змісту заявлених вимог та обставин справ, а й необхідно враховувати предмет судового розгляду у справах (питання, які розглядаються судом) та у разі оскарження судових рішень - також зважати на об`єкт оскарження (судові рішення, що оскаржуються). Лише детальний аналіз наведених елементів надає можливість вирішити питання про зупинення провадження у справі. Предметом спору у справі № 910/13901/20 є стягнення додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за період серпень-грудень 2017 року та за 2019 рік на підставі договору транспортування природного газу № 1512000709 під 17.12.2015 року. В обґрунтування наданих позивачем розрахунках заборгованості, останній посилається на п. 10.4. договору, де передбачено, що у разі подачі у фізичній точці входу/виходу природного газу, який не відповідає параметрам температури точки роси за вологою, визначеним Кодексом, сплачується додаткова плата, яка розраховується з урахуванням показника базової ціни природного газу. Так, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що вихідні дані щодо базової ціни газу (БЦГ) впродовж 2017 року взяті з додатків до актів балансування, які відповідач скерував до позивача. Вихідні дані щодо базової ціни газу (БЦГ) впродовж 2019 року взяті з офіційного сайту АТ "Укртрансгаз". При цьому, як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2579/19 за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення 1154691 284,86 грн, з яких 972489 963,55 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 134 739 968,69 грн пені, 12 512 750,49 грн три проценти річних та 34 948 602,13 грн інфляційних втрат. Предметом спору у справі №914/2579/19 є стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за період липень-грудень 2018 року та січень-лютий 2019 року на підставі договору транспортування природного газу №1512000709 від 17.12.2015 року. В наданих AT «Укртрансгаз» розрахунках заборгованості у справі №914/2579/19 також зазначається базова ціна газу згідно актів балансування. Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, в межах розгляду даної справи AT «Львівгаз» ставить повністю під сумнів (не визнає) визначену AT «Укртрансгаз» базову ціну газу згідно актів балансування. При цьому, колегія суддів відзначає, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2/19 за позовом AT «Укртрансгаз» до AT «Львівгаз» про стягнення 826214771,87 грн. ( з яких: 583853395,01 грн - заборгованість, 160655638,29 грн - пеня, 20738525,59 грн - 3% річних та 60967212,98 грн - інфляційні втрати). Предметом спору у справі № 914/2/19 є стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за період лютий 2017 року-вересень 2017 року, листопад 2017 року, січень 2018року - червень 2018 року на підставі договору транспортування природного газу № 1512000709 від 17.12.2015 року. В наданих AT «Укртрансгаз» розрахунках заборгованості по справі №914/2/19 також зазначається базова ціна газу згідно актів балансування. Судом першої інстанції правомірно зазначено, що саме при розгляді справ №914/2579/19 та №914/2/19 буде досліджуватися обставини щодо обґрунтованості визначення AT «Укртрансгаз» базової ціни газу згідно актів балансування, проти якої AT «Львівгаз» заперечує. При цьому, AT «Львівгаз» логічну базову ціну газу застосовує при розрахунках заборгованості по справі №910/13901/20. Таким чином, спростовуються доводи скаржника, що вирішення спору у справах №914/2579/19 та №914/2/19 не буде мати значення для розгляду справи № 910/13901/20, зокрема щодо встановлення розміру базової ціни газу (БЦГ). З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку що обставини, які підлягають встановленню судом у справах №914/2579/19 та № 914/2/19 мають значення при вирішенні спору у даній справі №910/13901/20, а тому зазначені справи є пов`язаними, що свідчить про наявність об`єктивної неможливості розгляду справи №910/13901/20 до вирішення пов`язаних з нею справ №914/2579/19 та № №914/2/19, а тому підлягає зупиненню до вирішення пов`язаної з нею справи. Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. В силу приписів ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Пронін проти України», «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі. Твердження скаржника, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість вирішення даної справи до справ №№914/2579/19 та 914/2/19, оскільки обставини, які мають значення для вирішення справи №910/13901/20 можуть бути встановлені судом самостійно спростовується виносками суду. Так, скаржник не надав суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі. Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року). Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року у справі № 910/13901/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року у справі №910/13901/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/13901/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена до Верховного Суду. Головуючий суддя В.В. Сулім Судді О.М. Гаврилюк А.Г. Майданевич Дата складення повного тексту 02.08.2021 року.