Постанова Київський апеляційний суд № 752/1736/21

Справа №752/1736/21 Головуючий в суді І інстанції - Слободянюк А.В. Провадження № 33/824/1743/2021 Доповідач - Габрієль В.О. Категорія: ч.3 ст.130 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 серпня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Александрова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доході громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні. Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21 листопада 2020 року о 03 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Академіка Заболотного, б. 102, керував транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, тим самим порушив вимоги п.2.9 «А» Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.3 ст.130 КУпАП. Огляд у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця,

20. Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій він просить поновити строки на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року, скасувати вказану постанову, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП. Мотивуючи свої вимоги зазначає, що його не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, а отже він не був присутній під час її розгляду. Про постанову суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, дізнався від адвоката 25 лютого 2021 року, у зв`язку з повідомленням з банку про заблокуванням грошової карти на підставі постанови державного виконавця. Постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки розгляд справи відбувся без його участі, в зв`язку з цим вона підлягає скасуванню. Крім того апелянт зазначає, що в складеному протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 серії ДПР 18 № 120414 вказано, що до нього додано висновок лікаря про огляд ОСОБА_1 у лікаря-нарколога, однак станом на 21 листопада 2020 року висновку лікаря не було. Висновок лікаря датовано 26 листопада 2020 року. На думку апелянта, судом першої інстанції неправомірно використано роздруківку з системи Адмінпрактика по ОСОБА_1 , як доказ повторності по справі, оскільки це не оригінал копії постанови суду і не її копія. Таким чином, суд використав незаконну, нічим не передбачену довідку, самостійно вніс зміни в фабулу протоколу і частину статті 130 КУпАП, за якою було складено протокол. Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та його захисника Александрова Д.О. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був присутній під час ухвалення оскаржуваного рішення. В матеріалах справи міститься клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, з якого вбачається, що він ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а також з постановою 04 березня 2021 року, тобто вже після закінчення десятиденного строку на її оскарження. В свою чергу, апеляційну скаргу на постанову подано 10 березня 2021 року. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч.3 ст.130 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника. Згідно з ч.ч.2, 4 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Порядок направлення та проведення освідування на предмет виявлення ознак наркотичного сп`яніння регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 з відповідними змінами та доповненнями (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858) (Далі - Інструкція). В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнав та на обґрунтування своєї позиції послався на доводи зазначені в апеляційній скарзі. Крім того, він вказав, що будь-яких біологічних зразків для проведення лабораторних досліджень на виявлення стану наркотичного сп`яніння у нього не відбиралося. Однак вказані доводи апеляційної скарги та пояснення ОСОБА_1 оцінюються апеляційним судом критично, адже вони повністю спростовуються матеріалами провадження. У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №120414 від 21.11.2020 року, 21.11.2020 року о 03 год. 50 хв. в м. Києві по вулиці Академіка Заболотного, б. 102, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння., Огляд у встановленому законом порядку проводився в лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця,

20. З висновку КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 листопада 2020 року, складеного на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи №006588 складеному о 04 год. 30 хв. 21 листопада 2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (каннабіоїди, стимулятори-амфетамін). На запит апеляційного суду КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» було надіслано копію акту медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №006588 від 21.11.2020 року, а також копію результатів лабораторних досліджень №3062 від 23 листопада 2020 року, відповідно до яких, у ОСОБА_1 було відібрано зразки біологічного середовища під час його огляду, а саме: сечу, та за результатами його дослідження встановлено стан наркотичного сп`яніння. Будь-які докази вчинення неправомірних дій працівниками закладу охорони здоров`я чи поліцейськими при проведенні вказаного огляду до апеляційного суду не надані. Таким чином, підстави вважати вказаний висновок недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні. Враховуючи вказані обставини, доводи ОСОБА_1 про те, що було порушено порядок встановлення стану наркотичного сп`яніння, через те, що в нього не відбиралося біологічних зразків, суд апеляційної інстанції вважає голослівними. З довідки т.в.о. інспектора ВАП УПП у м. Києві ДПП Тижук М. вбачається, що згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 06 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Крім того, слід зазначити, що постановою Київського апеляційного суду від 02 липня 2021 року, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 06 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін. Таким чином, доводи апелянта про те, що суд першої інстанції незаконно визнав ОСОБА_1 винним за ч.3 ст. 130 КУпАП, в той час як протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього складений за ч.2 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд також вважає безпідставними, оскільки матеріалами справи стосовно ОСОБА_1 встановлено, що останній двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому суддя місцевого суду на законних підставах кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.3 ст. 130 КУпАП. У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Зазначені вимоги закону судом першої інстанції, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі. Доказів на спростування висновків місцевого суду апелянтом у апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході апеляційного розгляду не здобуто. Із огляду на вищезазначене, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 поновити строк на оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.О. Габрієль