Постанова Київський апеляційний суд № 756/2053/20

справа № 756/2053/20 головуючий у суді І інстанції Майбоженко А.М. провадження № 22-ц/824/9455/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 26 липня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Сержанюка А.С., Суханової Є.М., за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року про залишення позовної заяви Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» без розгляду у справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : У лютому 2020 року АТ «Державний ощадний банк України» звернулось до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на свою користь суму кредитної заборгованості у розмірі 11 167 грн 99 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102 грн. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року позовну заяву АТ «Ощадбанк» залишено без розгляду. Суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що у судові засідання, призначені на 11 листопада 2020 року та 01 березня 2021 року представник позивача двічі не з`явився, про день, час та місце судових засідань повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не відомі. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, АТ «Ощадбанк» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено її до розгляду на 19 травня 2020 року о 09 год. 30 хв. Про вказане судове рішення позивач був повідомлений належним чином, однак судове засідання не відбулось, про що свідчить не зазначення цієї дати у оскаржуваній ухвалі. Про наступні судові засідання позивач повідомлявся судовими повістками від 02 вересня 2020 року про виклик в судове засідання у цій справі на 11 листопада 2020 року о 12 год. 30 хв. (отримана банком 23 жовтня 2020 року) та судовою повісткою від 22 грудня 2020 року про виклик в судове засідання у цій справі на 01 березня 2021 року о 10 год. 00 хв., яка отримана позивачем 26 лютого 2021 року, тобто за три дні до судового засідання, що із врахуванням двох вихідних днів, утруднило забезпечення позивачем явки свого представника у судове засідання. Також, суд першої інстанції залишив поза увагою клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження й ухваленням судом такого рішення відповідно до ухвали про відкриття провадження першої інстанції, а також ту обставину, що клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи з викликом та обов`язковою явкою учасників у матеріалах справи відсутні. У суду першої інстанції не було правових підстав до застосування положень статті 257 ЦПК України і залишення позову АТ «Державний ощадний банк України» без розгляду. Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами. З матеріалів справи вбачається, що АТ «Державний ощадний банк України» звернулось до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та просило розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 3). Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у цій справі та призначено судове засідання на 19 травня 2020 року (а.с. 32,33). У зв`язку з неявкою учасників справ розгляд справи було відкладено на 29 липня 2020 року о 09 год. 30 хв., на 11 листопада 2020 року о 12 год. 30 хв. та 01 березня 2021 року о 10 год. 00 хв. Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, АТ «Ощадбанк» було повідомлено про вказані судові засідання суду першої інстанції (а.с. 43, 55). В апеляційній скарзі апелянт не заперечує того, що був повідомлений про судові засідання призначені на 11 листопада 2020 року та 01 березня 2021 року. Згідно з частиною 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Відповідно до частини 1, пунктів 1, 2 частини 2 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України). Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19). Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для залишення позову без розгляду не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах чинного законодавства, зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права та процесуальних дій суду. Підсумовуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду встановивши, що розгляд справи неодноразово відкладався, у зв`язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про призначення, дату та час розгляду справи, заява про розгляд справи за його відсутності від позивача не надходила, дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для її задоволення і скасування оскарженого судового рішення відсутні. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий Г.І. Мостова Судді А.С. Сержанюк Є.М. Суханова