Постанова 4822 № 727/9474/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2021 року м. Чернівці Справа №727/1945/20 Чернівецький апеляційний суд у складі суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Владичана А.І. суддів: Перепелюк І.Б., Половінкіної Н.Ю. секретар: Герман Я.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом фермерського господарства „Поляна до Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Державного реєстратора сектору з питань Державної реєстрації прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кельменецької районної державної адміністрації Ротаря Василя Миколайовича та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про визнання недійсними наказів та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_10 , від імені якого діє адвокат Іванічек Олександр Іванович на ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 24 червня 2021 року (головуючий у 1-й інстанції Туржанський В.В.),- ВСТАНОВИВ: У провадженні Кельменецького районного суду Чернівецької області знаходиться цивільна справа за позовом фермерського господарства „Поляна до Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Державного реєстратора сектору з питань Державної реєстрації прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кельменецької районної державної адміністрації Ротаря Василя Миколайовича та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , _____________________________________________________________________________ Провадження 22ц/822/815/21 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про визнання недійсними наказів та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки. Ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 24 червня 2021 року частково задоволено клопотання представника позивача фермерського господарства „Поляна Присяжного В.А. про призначення судової земельно-технічної експертизи. На вирішення експертизи поставлено питання: 1)чи накладаються повністю або частково земельні ділянки кадастрові номери 7322086000:02:001:0834, 7322086000:02:001:0841, 7322086000:02:001:0836, 7322086000:02:001:0843, 7322086000:02:001:0845, 7322086000:02:001:0842, 7322086000:02:001:0835, 7322086000:02:001:0840, 7322086000:02:001:0837, 7322086000:02:001:0844, 7322086000:02:001:0838, 7322086000:02:001:0839 на земельні ділянки зазначені у державному акті на право постійного користування землею №000090, який виданий ОСОБА_13 10 січня 1994 року? Проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. Передано для дослідження матеріали цивільної справи №727/9474/20. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. ст. 384, 385 КК України. Зупинено провадження у справі на час проведення експертизи. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_10 , від імені якого діє адвокат Іванічек Олександр Іванович, подав апеляційну скаргу, в якій вважають її незаконною та необґрунтованою, а також такою, що не відповідає нормам чинного законодавства України. Зазначає, що для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем разом із позовними заявами у відповідності до вимог ст.83,84 ЦПК України не надано доказів, а саме: топографічно-геодезичні дані до проекту відведення земель жителю с. Ленківці ОСОБА_13 для створення та ведення селянського (фермерського) господарства за рахунок земель запасу Ленковецької сільської ради народних депутатів Кельменецького району Чернівецької області, а також не навів жодних обставин, які б підтвердили, що даний доказ не міг бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин. Окрім цього, вищевказані топографічно-геодезичні дані були долучені до матеріалів справи, однак в цій заяві він не вказував про те, що завадило подати відповідний доказ у встановлений законом строк. Також, на день ухвалення оскаржуваного судового рішення про призначення експертизи представник позивача долучив додаткові письмові докази, а саме відповідь про обчислення площі земельної ділянки згідно топографічно-геодезичних даних (каталогу координат, технічного звіту, графічних матеріалів) до проекту відведення земель жителю с. Ленківці ОСОБА_13 , які були відправлені відповідачам 23.06.2021 року, тому на дату розгляду клопотання про призначення експертизи відповідачі не отримали по пошті вказані документи, та не могли підготуватись до заперечень щодо долучення даного доказу по справі. Посилався на те, що у порушення норм ЦПК України суд першої інстанції при розгляді клопотання про призначення експертизи долучив до матеріалів справи докази, які б мали бути визнані такими, що не подані, при їх долученні в момент розгляду прави та прийняття рішення не оголосив їх та не заслухав думку учасників справи з цього приводу, а також в оскаржуваній ухвалі не зазначив, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи, чим порушив принцип змагальності сторін . Вказував, що відомості про обчислення площі земельної ділянки ОСОБА_13 , яка знаходиться в урочищі «Фермі» с. Макарівка Дністровського району Чернівецької області є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом обчислення площі земельної ділянки. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Клопотання даним клопотанням долучити до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції відповідь Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області на адвокатські запити від 05.07.2021 року. ФГ «Поляна» подало відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Посилається на те, що аргументи ОСОБА_10 викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав. Згідно ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. З матеріалів справи вбачається, що фермерське господарство „Поляна звернулося до суду з позовом про визнання недійсними наказів та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки. Разом з цим, представник позивач подав до суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи на вирішення якої поставити питання чи має місце порушення землекористування земельними ділянками загальною площею 15,25 га, що надана ОСОБА_13 для створення та ведення селянського (фермерського) господарства на території с. Макарівка Дністровського району Чернівецької області. Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, виходив з того, дане клопотання подане з дотриманням строків передбачених ч.2 ст. 83 ЦПК України, і в клопотанні зазначено обставини, які може підтвердити висновок експерта, а також причини неможливості самостійного отримання цього доказу, що свідчить про наявність підстав для призначення експертизи. Колегія судів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Згідно ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду. Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Приписами частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Порядок призначення експертизи судом регулюється §6глави 5 розділу І ЦПК України. Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 5). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6). Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Отже, процесуальний обов`язок суду - належним чином дослідити поданий стороною доказ (в цьому випадку - докази на наявність порушення права позивача на користування та володіння спірною земельною ділянкою), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні, які саме перешкоди чиняться позивачу. Зазначеного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі у справі № 573/1677/18. Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Частиною другою статті 102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Відповідно до ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. З матеріалів справи вбачається, що разом із позовною заявою представник позивача ОСОБА_14 подав до суду клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, а клопотанням від 05.03.2021 року просив суд доручити проведення судової земельно-технічної експертизи експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. 07 червня 2021 року представник позивача ОСОБА_14 подав до суду клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, яке призначене на 08 червня 2021 року, з метою надання до суду додаткових доказів, що мають суттєве значення у справі для проведення судової земельно-технічної експертизи (т.5 а.с.1). Підготовче судове засідання призначене на 24 червня 2021 року. 24 червня 2021 року на адресу Кельменецького районного суду представником позивача Присяжним В.А. направлено додаткові письмові докази, які просив долучити до матеріалів справи для проведення земельно-технічної експертизи, а також докази направлення вказаного документу учасникам судового процесу (т.5 а.с.24). Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що представником позивача ОСОБА_14 додано письмові докази, про які раніше не вказував ні в позовних заявах, ні під час знаходження справи у провадженні суду, також не повідомив, що даний доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, та не повідомляв суд про те, що даний доказ ним не може бути подано. На спростування таких доводів колегія суддів зазначає, що представник позивача ОСОБА_14 ще 07 червня 2020 року зазначив, що будуть подані додаткові докази, які необхідні для призначення судової земельно-технічної експертизи, тому не порушив встановлений процесуальний строк для подання доказів, оскільки такі були подані в підготовчому судовому засіданні . Суд першої інстанції розглянувши у підготовчому судовому засідання клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, задовольнив її і призначив по справі експертизу. Відповідно до частини 1 статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Відповідно до частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви (п.3); вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше (п.4); може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи(п.5); з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі (п.6); з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх не подання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше (п.7); вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста (п.8); за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення (п.9); вирішує заяви та клопотання учасників справи(п.10); призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань-у разі складності справи) для розгляду справи по суті (п.15); встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання (п. 16); здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті (п. 19). Згідно правил, визначених статтею 200 ЦПК України суд у підготовчому засіданні постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті (частина 1). За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу: про залишення позовної заяви без розгляду, або про закриття провадження у справі, або про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2). Суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті (частина 5). Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції по даній справі таку ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті, згідно вимог статті 200 ЦПК України, не постановив, тобто, підготовче засідання суд не закінчив, що спростовує доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при призначенні експертизи. Крім того колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що суд першої інстанції долучив до матеріалів справи докази, як посилається на апелянт, які не мали б бути визнані такими що не подані, оскільки судом першої інстанції процесуально не вирішено питання про залучення чи про відмову у залученні оспорюваних апелянтом додаткових доказів. Виходячи із наведеного, апеляційний суд не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права та цивільного судочинства при вирішенні питання про призначення судової земельно-технічної експертизи. Не заслуговують на увагу також посилання апелянта на те, що суд в розпорядження експерта надав матеріали цивільної справи, не зазначивши які саме матеріали необхідні для проведення експертизи, враховуючи наступне. Відповідно до п.1 ч.1ст.13 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства судовий експерт має право подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи. Зазначене положення також міститься в п. 1, 2 ч. 6ст. 72 ЦПК України, а також в п.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5. Отже, питання про надання матеріалів, які необхідні для вирішення експертизи, може вирішуватися під час проведення експертизи. Також відповідно до п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Колегія суддів приходить до висновку, що суд, дотримуючись принципу змагальності сторін, з метою забезпечення прав позивача щодо доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх позовних вимог, обґрунтовано задовольнив клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи. Водночас слід зазначити, що висновок експерта є одним із засобів доказування даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників розгляду справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, виходячи із предмету та підстав заявленого позову. Доводи апеляційної скарги щодо того, що відомості про обчислення площі земельної ділянки ОСОБА_13 , які надані представником позивача є неналежними, недопустимими доказами, не заслуговують на увагу, оскільки суд буде давати оцінку таким доказам при розгляді справи по суті і в своєму рішенні зазначить про належність допустимість чи навпаки визнає неналежними та недостовірними дані докази. Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи та характер спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення по справі земельно-технічної експертизи, оскільки без залучення спеціальних знань неможливо встановити, чи накладаються земельні ділянки відповідачів із земельною ділянкою позивача, що входить в предмет доказування по даній справі. За наведених обставин апеляційний суд вважає, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права, в зв`язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду першої інстанції не спростовують. З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що для забезпечення об`єктивності, неупередженості та повноти розгляду справи та забезпечуючи при цьому принцип рівності прав учасників справи щодо подання доказів, сприяючи реалізації вказаних прав сторін, оскаржувана ухвала про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи є законною та обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_10 , від імені якого діє адвокат Іванічек Олександр Іванович, залишити без задоволення. Ухвалу Кельменецького районного суду Чернівецької області від 24 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Дата виготовлення повного тексту постанови 03 серпня 2021 року Головуючий А.І. Владичан Судді: І.Б. Перепелюк Н.Ю. Половінкіна