Ухвала КЦС ВС № 201/2481/13-ц

Ухвала 28 липня 2021 року м. Київ справа № 201/2481/13-ц провадження № 61-22020св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Фаловської І. М., суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., учасники справи: позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», правонаступником якого є ОСОБА_1 , відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2015 року у складі судді Ткаченко Н. В.та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Лаченкової О. В., Свистунової О. В., ВСТАНОВИВ: Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» (далі - ПАТ «Платинум Банк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовна заява ПАТ «Платинум Банк» мотивована тим, що 29 липня 2005 року між ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством «Агробанк» (далі - ЗАТ «Агробанк»), правонаступником якого став ЗАТ (потім ВАТ, ПАТ) «Хоум Кредит Банк», укладено кредитний договір № 166-05/в, за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 70 000 дол. США строком з 29 липня 2005 року по 28 липня 2020 року зі сплатою 12 % річних за користування кредитом. 28 березня 2011 року між ПАТ «Хоум Кредит Банк» та ПАТ «Платинум Банк» укладено договір відступлення права вимоги № 20110328-Г за всіма кредитними договорами (згідно із додатком № 1 до договору), у тому числі і право вимоги за кредитним договором № 166-05/в. У зв`язку із невиконанням зобов`язань за кредитним договором, заборгованість позичальника перед банком станом на 07 червня 2012 року становить 1 706 959,41 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 52 158,34 дол. США, що еквівалентно станом на 21 квітня 2015 року за курсом НБУ (2 225,4387 грн за 100 дол. США) - 1 160 751,88 грн, сума заборгованості за відсотками - 11 273,56 дол. США, що еквівалентно 250 886,17 грн, сума заборгованості за комісією - 15 643,85 грн, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 17 червня 2011 року по 07 червня 2012 року - 279 677,51 грн. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між відповідачем та первісним кредитором укладено іпотечний договір № 166-05/В/1 від 29 липня 2005 року, право вимоги за яким також відступлено ПАТ «Платинум Банк» на підставі договору від 28 березня 2011 року. Відповідно до пункту 1.2 договору іпотеки предметом іпотеки є 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 1 212,0 кв. м, разом з усіма його приналежними будівлями, яке належить позичальнику на праві власності. Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ «Платинум Банк» просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме 1/2 частину домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване на земельній ділянці площею 1 212,0 кв. м, у фактичному користуванні з належними будівлями та спорудами та в цілому складається з: літ. А-1 - цегляний житловий будинок, житловою площею 103, 8 кв. м, літ. Б - навіс, № 1-18 - споруди, огорожі, І - замощення, яке належить на праві власності ОСОБА_3 шляхом реалізації з прилюдних торгів в рахунок погашення боргу в сумі 1 706 959,41 грн, шляхом проведення публічних торгів з продажу предмета іпотеки, за ціною, яка встановлюється на рівні цін, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У травні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Платинум Банк» про визнання недійсним кредитного договору № 166-05/в від 29 липня 2005 року, укладеного нею із ЗАТ «Агробанк», який обґрунтувано тим, що у порушення положень частини другої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ані перед укладенням договору, ані протягом його дії, банк не повідомив у письмовій формі про умови надання кредиту, не надав в повному обсязі інформації про умови кредитування, зокрема, щодо форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобов`язаннями споживача; тип процентної ставки; орієнтовна сукупна вартість кредиту й вартість послуги з оформлення кредитного договору (перелік всіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням і поверненням; наприклад, таких, як: адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення й т.д.); строк, на який кредит може бути отриманий; варіанти повернення кредиту і його умови, необхідність здійснення оцінки майна й, якщо оцінка необхідна, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків і державні субсидії, на які споживач має право, або вказівка, від кого споживач може одержати докладну інформацію позитивні й негативні аспекти пропонованих схем кредитування. Всупереч положенням статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», вона не отримала необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформації про продукцію (кредит), що мала забезпечити можливість його свідомого і правильного вибору. Всупереч пункту 9 частини першої статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до якого договір повинен містити права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, кредитний договір не містить положень щодо відповідальності сторін. Вважає, що кредитний договір, який був укладений з використанням нечесної підприємницької діяльності, а тому є недійсними. Крім того, вважала, що обумовлені кредитним договором відсотки не відповідають положенням Постанови НБУ № 168 від 10 травня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Банк фактично збільшив зобов`язання за кредитним договором в процесі його виконання позичальником, тому й заборгованість за договором є більшою, аніж повинна бути. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2015 року частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Платинум Банк». Звернуто стягнення на предмет іпотеки на 1/2 частину домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване на земельній ділянці площею 1 212,0 кв. м, у фактичному користуванні з належними будівлями та спорудами та в цілому складається з: літ. А-1 - цегляний житловий будинок, житловою площею 103,8 кв. м, літ. Б - навіс, № 1-18 - споруди, огорожі, І - замощення, яке належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 29 липня 2005 року, шляхом реалізації з прилюдних торгів в рахунок погашення заборгованості в сумі: 62 780, 28 дол. США (що за курсом НБУ дорівнює 1 505 753,60 грн) та 34 632,07 грн, в тому числі по кредиту 52 158, 34 дол. США (що за курсом НБУ дорівнює 1 250 991,71 грн); по відсотках - 10 621, 94 дол. США (що за курсом НБУ дорівнює 254 761,92 грн); по щомісячній комісії - 24 730,99 грн; по пені - 9 901,08 грн, шляхом проведення публічних торгів з продажу предмета іпотеки, за ціною, яка встановлюється на рівні цін, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Решту позовних вимог ПАТ «Платинум Банк» залишено без задоволення. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник не виконував передбачених кредитним договором обов`язків по поверненню кредиту, мав прострочену заборгованість, чим у свою чергу порушив права кредитора. Неналежне виконання позичальником своїх обов`язків є підставою для задоволення вимог кредитора за основними зобов`язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Залишаючи без задоволення зустрічні позовні вимоги, місцевий суд вказав про те, що спірний договір укладено у письмовій формі та підписаний повноважними особами, містить усі суттєві умови передбачені законом для договорів, а доводи ОСОБА_3 про те, що кредитний договір підлягає визнанню недійсним на підставі статей 11, 15, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», статей 215, 628 ЦК України є необґрунтованими. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Рішення місцевого суду оскаржено у апеляційному порядку ОСОБА_2 . Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2015 року змінено. Доповнено резолютивну частину рішення абзацом наступного змісту: «Виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки відстрочити до закінчення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року». В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, досліджено у судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, надано їм правильну оцінку. При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог та відсутність підстав для визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним. Доводи апеляційної скарги про те, що банк протиправно нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, апеляційний суд не прийняв до уваги, оскільки стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у редакції від 18 листопада 2003 року (яка діяла на день укладення кредитного договору) не містила заборон щодо нарахування комісії. Разом з цим, місцевим судом не зазначено про те, що виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає відстроченню до закінчення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року. Короткий зміст вимог касаційної скарги У грудні 2019 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2015 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення первісні позовні вимоги та задовольнити зустрічні позовні вимоги. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що місцевий та апеляційний суд повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Судом не було досліджено у повні мірі питання щодо правомірності відступлення права вимоги за кредитним договором позивачу, не встановлено наявності заборгованості. Не надано належної оцінки доводам про те, що під час укладення спірного кредитного договору, бан приховав від позичальника повну та об`єктивну інформацію щодо валютних ризиків, чим ввів позичальника в оману щодо кінцевої сукупної вартості кредиту. Кредитний договір містить умови, які є несправедливими, зокрема щодо сплати щомісячної комісії за обслуговування кредиту. Під час апеляційного перегляду справи не було враховану ту обставину, що предмет іпотеки, на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку», зареєстровано за правонаступником ПАТ «Платинум Банк» - ОСОБА_1 . Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції 17 грудня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. 16 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Доводи відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Позиція та висновки Верховного Суду Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2021 року справу № 363/1834/17 (касаційне провадження № 61-13108св19) за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про захист прав споживача та визнання частково недійсним кредитного договору, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зумовлена необхідністю формування єдиної правозастосовчої практики у спорах про стягнення кредитної заборгованості, визнання недійсним кредитного договору у частині вирішення питань дійсності/оспорюваності/нікчемності встановлення комісії (інших подібних платежів) за обслуговування кредиту по кредитним договорам, укладеним до 13 січня 2006 року - дати набрання чинності статтями 11, 18 Закону України від 01 грудня 2005 року № 3161-IV «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів», для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року прийнято до розгляду справу № 363/1834/17 та призначено її до розгляду (провадження № 14-53цс21). Судові рішення у справі, яка є предметом перегляду, та судові рішення, які передані на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах. Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку. Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі (№ 201/2481/13-ц), що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 363/1834/17. Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В: Зупинити касаційне провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», правонаступником якого є ОСОБА_1 ,до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», правонаступником якого є ОСОБА_1 , про визнання недійсним кредитного договору (№ 201/2481/13-ц), за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2015 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про захист прав споживача та визнання частково недійсним кредитного договору (№ 363/1834/17), за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2019 року. Ухвала оскарженню не підлягає. ГоловуючийІ. М. Фаловська СуддіВ. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук