Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/860/21
від 23.07.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДата документу Справа № 333/860/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/860/21 Головуючий в 1 інст. Тучков С.С. Провадження №33/807/405/21 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2021 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю представника - ОСОБА_1 - адвоката Усенка А.В., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 29 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-1, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір. Згідно з оскаржуваною постановою, 12.02.2021 року із Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2, ст.124, ч.1 ст.130, ч.1 ст.139 КУпАП. Постановою суду від 15.02.2021 року, керуючись ст.36 КУпАП, об`єднано справу №333/860/21 (провадження №3/333/656/21) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП зі справою №333/862/21 (провадження №3/333/657/21) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, зі справою №333/863/21 (провадження №3/333/658/21) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП, зі справою №333/864/21 (провадження №3/333/659/21) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.139 КУпАП в одне провадження, присвоєно об`єднаній справі №333/860/21. Судом встановлено, що 07.02.2021 року, о 03-47 годині, водій ОСОБА_1 , по вул. Чапаєва, буд. 123, у м. Запоріжжі, керував транспортним засобом Ford Focus, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога і підтверджується висновком медичного закладу № 663 від 07.02.2021 року. Також, судом встановлено, що 07.02.2021 року, о 03-47 годині, водій ОСОБА_1 , по вул. Чапаєва, буд. 123, і вул. О. Говорухи у м. Запоріжжі, керуючи транспортним засобом Ford Focus, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість та здійснив наїзд на перешкоду, внаслідок чого транспортний засіб отримав пошкодження, завдано матеріальних збитків, травмованих немає. Крім того, судом встановлено, що 07.02.2021 року, о 03-47 годині, водій ОСОБА_1 , по вул. Чапаєва, буд. 123, у м. Запоріжжі, керуючи транспортним засобом Ford Focus, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольорів, увімкнення спеціального звукового сигналу. Також до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №024486 від 07.02.2021 року, згідно з яким 07.02.2021 року, о 03-47 годині, водій ОСОБА_1 , по вул. Чапаєва, буд. 123, у м. Запоріжжі, керуючи транспортним засобом Ford Focus, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час дорожньо-транспортної пригоди пошкодив дорожню споруду, а саме розділювальну смугу проїзних частин. В цій частині дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.139 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню. Так, в порушення вимог ст.268 КУпАП, суд першої інстанції розглянув справу без його участі та участі його представника, чим порушив його право на захист. Також, невиконання судом вимог статті 277-2 КУпАП призвело до того, що він та його захисник Усенко А.В. не мали достатнього часу для підготовки свого захисту у справі. Суд першої інстанції не задовольнив жодного клопотання сторони захисту, а саме про виклик та допит свідків і призначення судової токсикологічної експертизи, чим обмежив використання своїх прав та повноважень для здійснення захисту. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення патрульний поліцейський відбирає лише пояснення, що не зобов`язує свідків говорити лише правду, то відповідно такі докази підлягають перевірці шляхом їх допиту у судовому засіданні. Вказаний засіб доказування у справі про адміністративне правопорушення є найбільш вагомий та такий, що сприяє встановленню істини а також сприяє захисту прав та інтересів особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Звертає увагу суду, що стаття 256 КУпАГІ встановлює вичерпні вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Так, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. В ході розгляду справи адвокатом Усенком А.В. було заявлено клопотання про необхідність направлення справи про адміністративне правопорушення за складеним протоколом серії ААБ № 102392 за ч.1 ст.130 КУпАП для належного оформлення в орган, який його складав, через відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення даних другого свідка та через відсутність його підпису. Однак, судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у клопотанні захисника про направлення вказаних матеріалів про адміністративне правопорушення для належного оформлення, відсутність підпису другого свідка у протоколі не може свідчити про його згоду з його змістом. Виходячи із численних порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, порушень при здійсненні розгляду справи у суді через обмеження права на захист, вважає, що докази надані суду не можуть бути визнані належними та допустимими. Просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження в цій частині у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про час та дату судового засідання в суді апеляційної інстанції, присутність його захисника адвоката Усенка А.В., який висловився про можливість слухати справу у відсутність ОСОБА_1 , вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КК України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши адвоката Усенка А.В., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним. У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Так, постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2021 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, останнім не оскаржується, а тому підстав вважати її незаконною або необґрунтованою немає. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом права на захист ОСОБА_1 з підстав розгляду справи без участі ОСОБА_1 та його представника, то апеляційна інстанція виходить із наступного. Так, з матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 в суді першої інстанції представляли адвокати Рогозін О.В. та Усенко А.В. (а.с. 46, 73). Адвокат Рогозін О.В. представляв інтереси ОСОБА_1 з 5 березня 2021 по 25 квітня 2021 р., при цьому захисник надавав до суду першої інстанції заяви про ознайомлення зі справою, про відкладення розгляду справи та про призначення експертизи (а.с. 45, 49, 54, 55-56, 65). Згодом, інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Усенко А.В., (договір про надання правової допомоги від 26.04.2021 р.) (а.с. 73), який також знайомився із матеріалами справи (а.с. 72), заявляв клопотання про відкладення справи та здійснення фіксування судового процесу (а.с. 75, 76). Сам по собі факт розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 не може прямо вказувати про порушення судом його права на захист, оскільки явки його до суду пов`язана із волевиявленням самого ОСОБА_1 , який був обізнаний про судовий розгляд справи, при цьому його інтереси у суді першої інстанції були представлені адвокатом Усенком А.В., який надавав суду першої інстанції пояснення та реалізовував процесуальні права в інтересах ОСОБА_1 . Отже, на думку апеляційного суду, суддя першої інстанції мав законні підстави розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що усуває процесуальні порушення про які зазначає апелянт. Відповідаючи на інші доводи апеляційної скарги апеляційних суд приходить до наступних висновків. Так, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 102392 від 07.02.2021 року (а.с. 1) та визнаних судом доведеними, підтверджується: - довідкою бази даних підсистеми «Адмінпрактика», відповідно до якої ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП не має, посвідчення водія отримав 06.11.2012 року (а.с. 2); - результатами огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Alkotest Drager, згідно з яких проба позитивна, 1,40 проміле (а.с. 3-4); - направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого поліцейські виявили ознаки сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота (а.с. 5); - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 663 від 07.02.2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 6); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , відповідно до яких водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці, результат позитивний, з результатами не погодився, виявив бажання пройти огляд у медичному закладі у лікаря нарколога, автомобіль знаходився посеред дороги на зустрічній смузі і суттєво перешкоджав руху (а.с. 7-8); - відеоматеріалами, доданими до справи про адміністративне правопорушення, з яких, зокрема, вбачається що ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час дорожньо-транспортної пригоди, знаходився на місці водія, хоча пояснював поліцейським, що він не перебував за кермом, а лише біг за автомобілем, коли їм керувала інша особа. Із наданих записів вбачається, що водій ОСОБА_1 не реагує на вимогу поліцейських щодо зупинки транспортного засобу і намагається втекти від переслідування поліцейських на службовому автомобілі. Також на відеозапису детально продемонстровано процедуру огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки і в медичному закладі (а.с. 13). Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. Посилання апелянта, що суд не задовольнив жодного клопотання сторони захисту слід вважати непереконливими, оскільки такі доводи не спростовують правильності висновків суду, крім того вирішення клопотань відноситься до дискреційних повноважень суду та є правом суду, а не його обов`язком. Доводи апеляції щодо відсутності у протоколі про адміністративне правопорушення підпису іншого свідка, що тягне за собою направлення матеріалів справи для доопрацювання вже були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення матеріали справи не містять. Крім того, апеляційний суд зауважує, що протокол відносно ОСОБА_1 був складений поліцейським за результатами медичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в приміщенні КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР і положення ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» не містять вимоги щодо обов`язкової присутності двох свідків при складанні протоколу після проведеного огляду водія на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Позиція захисника щодо необхідності застосування положень 38 КУпАП через закінчення на момент апеляційного розгляду строків притягнення особи до адміністративної відповідальності є хибними, оскільки позитивне вирішення цього питання може мати місце у випадку наявності істотного порушення, яке слугуватиме підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Між тим, у даному провадженні істотних порушень, що потягли б за собою скасування постанови суду відсутні. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються непереконливими. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом. Ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАп справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду М.С. Тютюник