Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/1955/21

Справа № 308/1955/21 П О С Т А Н О В А Іменем України 26 липня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді: Мацунича М.В. суддів: Кондора Р.Ю., Бисаги Т.Ю. з участю секретаря судових засідань: Жганич К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Ужгородського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2021 року, постановлену головуючою суддею Сарай А.І., в справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Ужгородського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо не зняття арешту з майна та зобов`язання вчинити дії, встановив: У лютому 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Сільваші В.М., звернулася до суду із скаргою, де особа, рішення якої оскаржуються - Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), стягувач - КС «Мрія», на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби. В обґрунтування доводів скарги представник заявниці посилається на те, що 18.01.2021 скаржнику стало відомо про наявність обтяження відносно свого майна, а саме: серія та номер: 15-26962899, від 06.10.2011, видавник: МВ ДВС Ужгородського МРУЮ, номер запису про обтяження: 11691819 та серія та номер: 8-44536340/17, виданий 29.06.2017, видавник: Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області, номер запису про обтяження: 22163660. З наданої Ужгородський МВ ДВС відповіді вбачається, що в Ужгородському МВ ДВС на виконанні перебувало виконавче провадження № 26962899 із примусового виконання виконавчого листа № 2-554/10 від 18.05.2011 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Мрія» заборгованості у сумі 17 600,53 грн. 06.10.2011 року державним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду по вищевказаному виконавчому документу було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження. 27.12.2011 державним виконавцем на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку з виконавчим документом було скеровано на адресу стягувача. 27.08.2014 стягувачем повторно було подано на виконання виконавчий лист № 2-554/10 від 18.05.2011 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Мрія» заборгованості у сумі 17 600,53 грн. та в цей же день відкрито виконавче провадження № 44536340. 29.06.2017 державним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду по вищевказаному виконавчому документу було винесено постанову про арешт майна боржника. 29.06.2017 державним виконавцем відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку з виконавчим документом було скеровано на адресу стягувача. Повторно вищевказаний документ стягувачем на виконання не подавався. Як вказує представник заявниці, з 29.06.2017 у ОСОБА_1 відсутні боргові зобов`язання за відкритими виконавчими провадженням, однак, під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2011 у виконавчому провадженні № 26962899 та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.06.2017 у виконавчому провадженні № 44536340 Ужгородським МВ ДВС не було знято арешт із майна ОСОБА_1 . Зазначає, що наявність арешту майна боржника без наявності виконавчого провадження та пред`явленого рішення суду до виконання, суперечить ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» та обмежує права та законні інтереси боржника. Також наголошує, що з моменту останнього повернення виконавчого документу стягувачу вже пройшло більше трьох років, а відтак такий виконавчий документ не може бути пред`явлений до виконання у зв`язку із закінченням строку на його пред`явлення. З урахуванням уточнених вимог скарги ОСОБА_1 просила: - визнати неправомірною бездіяльність (рішення) Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в особі начальника Хваста С.В., яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , що накладений постановою про арешт нерухомого майна, серія та номер: 15-26962899, від 06.10.2011, видавник: МВ ДВС Ужгородського МРУЮ, номер запису про обтяження: 11691819, ВП 26962899, після винесення постанови про завершення виконавчого провадження (повернення виконавчого документу стягувачу) ВП 26962899 від 27.12.2011; - зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , що накладений постановою про арешт нерухомого майна, серія та номер: 15-26962899, від 06.10.2011, видавник: МВ ДВС Ужгородського МРУЮ, номер запису про обтяження: 11691819, ВП 26962899; - визнати неправомірною бездіяльність (рішення) Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в особі начальника Хваста С.В., яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , що накладений згідно з постановою про арешт майна боржника, серія та номер: 8-44536340/17, виданий 29.06.2017, видавник: Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області, номер запису про обтяження: 22163660, ВП 44536340, після винесення постанови про завершення виконавчого провадження (повернення виконавчого документу стягувану) ВП 44536340 від 29.06.2017; - зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , що накладений згідно з постановою про арешт майна боржника, серія та номер: 8-44536340/17, виданий 29.06.2017, видавник: Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області, номер запису про обтяження: 22163660, ВП 44536340. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Ужгородський МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , накладений постановою головного державного виконавця МВ ДВС Ужгородського МРУЮ Сухан М.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06 жовтня 2011 року (ВП № 26962899). Зобов`язано Ужгородський МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , накладений постановою старшого державного виконавця Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Беляков М.І. про арешт майна боржника від 29 червня 2017 року (ВП № 44536340). У задоволенні решти вимог скарги - відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Ужгородський МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) оскаржило її в апеляційному порядку. В обґрунтування скарги посилається на те,що в Ужгородському MB ДВС на виконанні перебувало виконавче провадження ВП 26962899 із примусового виконання виконавчого листа № 2.-554/10 виданого 18.05.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь КС "Мрія" заборгованість у сумі 17600,53 грн. 06.10.2011 державним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду по вищезазначеному виконавчому документу та у відповідності до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження. 27.12.2011 державним виконавцем, керуючись п.4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, яку з виконавчим документом було скеровано на адресу стягувана. Враховуючи те, що сума боргу не була сплачена боржником, арешт з майна не знімався у зв`язку із тим, що статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 22.12.2011) чітко визначено наслідки завершення виконавчого провадження та порядок зняття арешту з майна при їх завершені. 27.08.2014 року стягувачем повторно було подано на виконання виконавчий лист № 2-554/10 від 18.05.2011. 27.08.2014 державним виконавцем, керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження'", було відкрито виконавче провадження ВП 44536340 із примусового виконання виконавчого листа № 2-554/10. 29.06.2017 державним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду по вищезазначеному виконавчому документу та у відповідності до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт майна боржника. 29.06.2017 державним виконавцем, керуючись п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, яку з виконавчим-документом було скеровано на адресу стягувана. Враховуюче те, що сума боргу не була сплачена боржником, арешт з майна не знімався у зв`язку із тим, що статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 05.10.2016 чітко визначено наслідки завершення виконавчого провадження та порядок зняття арешту з майна при їх завершені. Із наведеного випливає, що державними виконавцями всі дії при завершені виконавчих проваджень було здійснено у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження». В процесі здійснення виконавчих дій боржником не було здійснено жодних спроб щодо погашення заборгованості також боржник на виклики державного виконавця без поважних причин до органу ДВС не з`являвся. Підтверджень щодо виконання рішення суду або його скасування боржником держаному виконавцеві не надавалося. Ужгородський MB ДВС не погоджується із викладеними у скарзі доводами позивачем щодо бездіяльності у частині зняття арешту з майна боржника, оскільки боржник із заявами про зняття арешту не зверталася, а тому дане твердження є безпідставним. При цьому Ужгородський MB ДВС повідомляє, що порядок зняття арешту чітко визначено ст. 59 Закону України «При виконавче провадження», а саме, передбачено, що особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Крім того вважає, що зверненні до суду заявником було невірно вибрано спосіб захисту своїх прав, зокрема в частині зобов`язання Ужгородський MB ДВС Південно-Західного міжрегіональяого управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт з майна. Державний виконавець виносить відповідну постанову при знятті арешту з майна боржника, з посилання на відповідну норму Закону, у оскаржуваній ухвалі судом не зазначено, яку норму порушено державним виконавцем при накладені арешту на майно при цьому зобов`язано Ужгородський МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт з майна, а не знято накладений арешт, що унеможливлює виконання рішення суду, так як така норма не міститься у ст.59 Закону України «При виконавче провадження» зняття арешту з майна, даною статтею передбачено вичерпний перелік підстав для зняття арешту. При цьому слід зауважити, що виконавчі провадження по яких необхідно вжити відповідних заходів не перебувають на виконанні, є завершеними у 2011 році та 2017 році, що є складовою частиною у прийняті відповідного рішення державним виконавцем. З наведеного слідує, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2010 задоволено позов КС «Мрія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором кредиту. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь кредитної спілки «Мрія» заборгованість у сумі 17 178,75 грн. та судові витрати у розмірі 421,78 грн. 18.05.2011 на підставі вказаного рішення видано виконавчий лист, який 25.05.2011 року отримано представником КС «Мрія» та пред`явлено до виконання до МВ ДВС Ужгородського МРУЮ. Судом встановлено, що 26.10.2011 відповідачем ОСОБА_4 до суду подано заяву про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2010. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2012 заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2010 задоволено. Скасовано заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2010 і призначено справу до розгляду в загальному порядку. 22.10.2012 представник КС «Мрія» подав до суду заяву про залишення позову без розгляду. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.19.2012 позовну заяву кредитної спілки «Мрія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про стягнення боргу залишено без розгляду. У відповідь на адвокатський запит № 01-21 від 22.01.2021 щодо арештів, накладених на майно ОСОБА_1 Ужгородським МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) адвокату Сільваші В.М. повідомлено, що в Ужгородському МВ ДВС на виконанні перебувало виконавче провадження № 26962899 із примусового виконання виконавчого листа № 2-554/10, виданого 18.05.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Мрія» заборгованості у сумі 17 600,53 грн. 06.10.2011 державним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду по вищезазначеному виконавчому документу та у відповідності до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження. 27.12.2011 державним виконавцем, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку з виконавчим документом було скеровано на адресу стягувача. 27.08.2014 року стягувачем повторно було подано на виконання виконавчий лист № 2-554/10, виданий 18.05.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Мрія» заборгованості у сумі 17600,53 грн. 27.08.2014 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», було відкрито виконавче провадження № 44536340 із примусового виконання виконавчого листа № 2-554/10, виданого 18.05.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Мрія» заборгованості у сумі 17600,53 грн. 29.06.2017 державним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду по вищезазначеному виконавчому документу та у відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт майна боржника. 29.06.2017 державним виконавцем, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку з виконавчим документом було скеровано на адресу стягувача. Повторно зазначений виконавчий документ стягувачем на виконання не подавався, враховуючи те, що боржником суму боргу не було сплачено, при завершені виконавчих проваджень № 26962899 та № 44536340 правової підстави для зняття накладених арештів не було, у зв`язку із цим вони є діючими до погашення заборгованості згідно з рішенням суду. Матеріалами справи встановлено, що 06.10.2011 головним державним виконавцем МВ ДВС Ужгородського МРУЮ Сухан М.М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-554, виданого 11.03.2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь КС «Мрія» 17600,53 грн., винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП № 26962899), згідно з якою для забезпечення реального виконання рішення на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення 17600,53 грн. 27.12.2011 головним державним виконавцем МВ ДВС Ужгородського МРУЮ Сухан М.М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-554, виданого 11.03.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь КС «Мрія» 17600,53 грн., винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП № 26962899), де боржник ОСОБА_1 , згідно з якою, у зв`язку з тим, що стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «При виконавче провадження», виконавчий лист повернуто стягувачу. Крім того, 29.06.2017 старшим державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Беляков М.І. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-554/10, виданого 18.05.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь КС «Мрія» 17600,53 грн., винесено постанову про арешт майна боржника (ВП № 44536340), згідно з якою з метою забезпечення реального виконання рішення на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 29.06.2017 старшим державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Беляков М.І. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-554, виданого 18.05.2017 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь КС «Мрія» 17600,53 грн., винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП № 44536340), де боржник ОСОБА_1 , згідно з якою на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «При виконавче провадження» виконавчий лист повернуто стягувачу. Згідно з інформацією є з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер інформаційної довідки: 240808853, 18.01.2021) наявні наступні записи: реєстраційний номер обтяження: 11691819, арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , підстава обтяження: постанова, 15-26962899, 06.10.2011, МВ ДВС Ужгородського МРУЮ; реєстраційний номер обтяження: 22163660, арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , підставі обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 8-44536340/17, виданий 29.06.2017, видавник: Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області. Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відсутні будь-які правові підстави для продовження існування арешту та обмеження щодо розпорядження нерухомим майном ОСОБА_1 , оскільки рішення, на підставі якого судом було видано виконавчий лист, який пред`явлено стягувачем для виконання до органу державної виконавчої служби, скасовано, а у подальшому позов КС «Мрія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про стягнення боргу залишено без розгляду. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Так як заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2010 року (справа № 2п-554/10), на підставі якого 18.05.2011 року судом було видано виконавчий лист, який пред`явлено стягувачем для виконання до органу державної виконавчої служби, скасовано, а у подальшому позов КС «Мрія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про стягнення боргу залишено без розгляду - то підстав для вчинення виконавчих дій, зокрема і накладення арешту на майно заявниці, вже не має. Пунктом 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Законодавством чітко передбачено можливість скасування державним виконавцем арешту на майно у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ. Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені законодавчі норми, апеляційний суд приходить до висновку, що вирішуючи питання щодо наявності підстав для зняття арешту з майна ОСОБА_1 , суду першої інстанції дій шов до вірного висновку про часткове задоволення скарги останньої. Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні цієї справи суд правильно визначив характер спірних правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу Ужгородського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), залишити без задоволення. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2021 року, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови суду складено 02 серпня 2021 року. Суддя-доповідач: Судді: