Постанова Київський апеляційний суд № 760/31546/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №760/31546/1- Головуючий у І інстанції Букіна О.М. Провадження №22-ц/824/8553/2020 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Голуб С.А., судді: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О., за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет,16-В» на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, зобов`язання відновити становище та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом посилаючись на те, що йому як одному із співвласників багатоквартирного будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з боку представників ОСББ «Квартет, 16-В» чиняться перешкоди у користуванні евакуаційним виходом із належної йому квартири АДРЕСА_3 (другий рівень). Так, правлінням ОСББ «Квартет, 16-В » прийнято рішення, яке було оформлено протоколом № 2 від 23.05.2019 року, про обмеження доступу до технічних та допоміжних приміщень в цокольному (підвальному), першому, другому та двадцять другому поверху, в будинку АДРЕСА_1 . З метою реалізації незаконного рішення, на зовнішню сторону дверей які ведуть до евакуаційного виходу з 2-го рівня квартири АДРЕСА_3 (22 поверх) належної позивачу було встановлено металеву огороджувальну конструкцію яка блокує та унеможливлює вихід з вказаної квартири, що йде в розріз як з нормами Статуту ОСББ «Квартет, 16-В», Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МВС України 30.12.2014 № 1417 так і Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Просив суд визнати недійсним засідання членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» (місцезнаходження юридичної особи: 03035, м. Київ, вулиця М. Василя Липківського, будинок 16-В, оформлене протоколом № 2 від 23.05.2019 року, за яким прийнято рішення, про обмеження доступу до технічних та допоміжних приміщень в цокольному (підвальному), першому, другому та двадцять другому поверху, в будинку АДРЕСА_1 ; зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» усунути ОСОБА_1 існуючі перешкоди у користуванні евакуаційним виходом який знаходиться на 22-му поверсі, з другого рівні квартири АДРЕСА_3 , та який веде до міжквартирного коридору на технічному 22-му поверсі, шляхом здійснення демонтажу за власний рахунок Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» металевої зварювальної огороджувальної конструкції яка розміщена з зовнішньої сторони дверей квартири АДРЕСА_3 ; стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В», компенсацію у розмірі 150 000 гривень, за заподіяну ОСОБА_1 моральну шкоду та судові витрати. ОСББ «Квартет, 16-В» пред`явив зустрічний позов в якому зазначає, що ОСОБА_1 без рішення співвласників будинку зробив отвір у стіні другого ярусу належної йому квартири, який веде до технічного приміщення 22-го поверху будинку ОСББ. Вказаними діями відповідач, не отримавши згоди співвласників будинку, порушив стіну 22-го поверху, яка є спільним майном багатоквартирного будинку. Роботи по влаштуванню дверного отвору відповідач робив без будь-якого погодження та без технічної документації. У зустрічному позові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» просить зобов`язати ОСОБА_1 відновити становище, яке існувало до порушення, а саме відновити вогнетривку стіну 22 технічного поверху будинку ОСББ за адресою: АДРЕСА_1 до початкового проектного стану, передбаченого технічним паспортом 22 поверху будинку, шляхом усунення незаконно здійсненого дверного отвору, що веде із другого поверху належної відповідачу квартири, облицювання стіни 22 поверху вогнетривкою штукатуркою. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним засідання членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» оформлене протоколом № 2 від 23.05.2019 року, за яким прийнято рішення про обмеження доступу до технічних та допоміжних приміщень в цокольному (підвальному), першому, другому та двадцять другому поверху, в будинку АДРЕСА_1 . Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» усунути ОСОБА_1 існуючі перешкоди у користуванні евакуаційним виходом, який знаходиться на 22-му поверсі, з другого рівня квартири АДРЕСА_3 , та який веде до міжквартирного коридору на технічному 22-му поверсі, шляхом здійснення демонтажу за власний рахунок Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» металевої зварювальної огороджувальної конструкції, яка розміщена з зовнішньої сторони дверей квартири АДРЕСА_3 . Стягнуто із Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26000 грн. та судовий збір у розмірі 1 536,80 грн. В іншій частині первинного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В доводах апеляційної скарги зазначає, щосуд першої інстанції не встановив обставини справи, а висновку суду не ґрунтуються на досліджених судом доказах. Так, суд зазначив, що із матеріалів справи вбачається, що під час укладання договору купівлі-продажу квартири позивача, представник забудовника повідомив позивача, що на другому рівні вказаної квартири, ОСОБА_1 , згідно встановлених чинним законодавством України Державних будівельних норм, повинен забезпечити встановлення другого, евакуаційного виходу». Проте вказана обставина жодним чином не підтверджується матеріалами справи, оскільки Договір купівлі-продажу квартири від 24.09.2018року (а.с. 8-10 т.1) не містить відповідного положення, про яке стверджує суд, що прямосвідчить про необґрунтованість рішення та перекручування фактів. Також суд не вірно встановив, що 18 лютого 2019 року, в ході проведеної перевірки щодо дотримання ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, представником Солом`янського РУГУ ДСНС України у м. Києві, був складений акт № 110- виявлено 22 порушення( а.с. 156-182 т.1). Апелянт наголошує на тому, що ці обставини не підтверджується матеріалами справи та будь-якими іншими доказами, адже ОСББ «Квартет, 16-В» було зареєстровано 22 квітня 2019 року, тобто на 2 місяці пізніше від дати проведення перевірки на яку посилається позивач ОСОБА_1 , та дублює суд в мотивувальній частині рішення, а перевірка 18 лютого 2019 року була проведена відносно ТОВ «ЖБК «Управдом», а не ОСББ «Квартет, 16-В» що свідчить про упереджений та суб`єктивний розгляд справи та необґрунтованість рішення належними та допустимими доказами. Щодо посилання у тексті рішення на наявність у позивача «дозвільних документів на встановлення евакуаційного виходу», то воно спростовується наявним у матеріалах справи Акту Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 27.01.2020 року, яким зафіксовано (а.с. 101 т.1) - відсутність проектної документації. Тобто, матеріалами справи підтверджується що виконання облаштування «евакуаційного виходу» ОСОБА_1 відбувалося самовільно, без належних дозвільних документів, а дозвільні документи були постфактум виготовлені, що свідчить про протиправний характер дій ОСОБА_1 та необґрунтованість рішення Солом`янського районного суду м. Києва. Також не погоджується із рішенням суду в тому, що довідкою № 132 від 01.02.2019 року виданою приватним підприємством «КБС - 100» (код: 38995399) підтверджується факт відсутності самочинного будівництва позивачем під час облаштування евакуаційного виходу. Такі висновки суду не ґрунтуються на вище наведених документах: Акті Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 27.01.2020 року, яким зафіксовано (а.с.101 т.1) - відсутність проектної документації. Тобто рішення Правління ОСББ у повному обсязі узгоджується із вимогами чинного законодавства щодо обмеження доступу до простору технічного поверху через самовільно прорубаний простір у стіні квартири АДРЕСА_3 , враховуючи відсутність необхідних дозвільних документів. Щодо твердження суду про нараження на небезпеку життя позивача і мешканців квартири АДРЕСА_3 діями ОСББ - то воно не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в кв. АДРЕСА_3 не мешкає ані позивач, ані інші особи, оскільки вказане приміщення використовується як офіс закритого типу. Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу надану ОСОБА_1 Адвокатським бюро «Ярослава Піскового». В матеріалах справи містяться квитанції до прибуткових касових ордерів. Проте вказані документи не є належними та допустимим доказами оплати ОСОБА_1 послуг Адвокатського бюро «Ярослава Піскового» згідно Договору про надання правничої допомоги. Позивач ОСОБА_1 уклав Договір із Адвокатським бюро «Ярослава Піскового», яке є юридичною особою, і, як на суб`єкта господарювання, на нього поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, з урахуванням змін внесених Законом № 128-ІХ від 20.09.2019, тобто Адвокатське бюро «Ярослава Піскового» мало надати до матеріалів справи на підтвердження отримання готівкових коштів від ОСОБА_1 не квитанції до прибуткового касового ордера, а будь-який розрахунковий документ В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 . В поданому відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає, так як рішення суду 1-ї інстанції ухвалене у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, є об`єктивним та справедливим. Так, Солом`янським районним судом м. Києва при винесенні судового рішення було враховано всі фактичні обставини даної справи в межах наданих суду повноважень, судом було вірно застосовано норми процесуального та матеріального права, в повному обсязі з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору з наданням належної оцінки всім доказам які містяться в матеріалах даної справи. В судовому засіданні представник відповідача адвокат Гнатуш Н.В. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Представник позивача адвокат Пісковий Я.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, враховуючи таке. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , є одним із співвласників квартири АДРЕСА_3 . Під час укладення договору купівлі-продажу вказаної квартири, представник забудовника повідомив позивача, що на другому рівні вказаної квартири, останній, згідно встановлених чинним законодавством України Державних Будівельних Норм, повинен забезпечити встановлення другого евакуаційного виходу. Для підтвердження можливості законного встановлення на 22-му поверсі евакуаційного виходу з належної позивачу квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , замовив звіт про проведення технічного обстеження приміщень квартири на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам діючих в Україні, зазначений звіт був складений 31.10.2018 року експертом Гуріним О.М., який діяв на підставі кваліфікаційного сертифікату (Серія АЕ № 001953 від 26.03.2013 року) відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури, вказаний звіт наявний в матеріалах даної цивільної справи (а.с.15-28 т.1). Стороною позивача, в якості доказу до суду також була надана й довідка № 132 від 01.02.2019 року видана приватним підприємством «КБС - 100» (код: 38995399) зміст якої підтверджує факт відсутності самочинного будівництва позивачем під час облаштування евакуаційного виходу(а.с.136 т.1). Крім того, позивач, з метою захисту своїх законних прав та інтересів, через свого представника, також звернувся з відповідним зверненням і до Державної Служби України з Надзвичайних ситуацій, долучивши до свого звернення безпосередньо звіт зроблений експертом Гуріним О.М. 12 листопада 2018 року, в своєму листі № 26-17258/261 Державна Служба України з Надзвичайних Ситуацій, роз`яснила позивачу, що поверх, який немає безпосереднього виходу в сходову клітку будинку, повинен бути забезпечений евакуаційним виходом згідно з пунктом 4.10 ДБН, вказаний лист наявний в матеріалах справи ( а.с.29-30 т.1). Оцінивши висновок викладений у Звіті про проведення технічного обстеження приміщень квартири на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам діючих в Україні від 31.10.2018 року в сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи, а тому він був взятий судом до уваги при вирішенні даної справи по суті. 24 січня 2019 року ТОВ «Столиця Груп» висловила згоду на встановлення евакуаційного виходу з 2-го рівня квартири АДРЕСА_3 (а.с. 38 т.1). 22 квітня 2019 року, в порядку визначеному чинним законодавством України, в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , було зареєстровано ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В», зі свого боку ТОВ ЖБК «Управдом» передало ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В», всі функції, щодо забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників вказаного вище будинку. 23 травня 2019 року на засіданні правління ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» уповноваженими членами було прийнято рішення яким всім, крім технічного обслуговуючого персоналу ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В», обмежено доступ до технічних та допоміжних приміщень в цокольному (підвальному), першому, другому та двадцять другому поверху, в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 32 т.1). В зв`язку із вказаними подіями ОСОБА_1 , звернувся до правоохоронних органів із заявою вважаючи, що правління ОСББ «Квартет, 16-В» порушило його законні права та інтереси. Доказом який підтверджує звернення позивача до правоохоронних є витяг з ЄРДР за № 12019100090008879 ( а.с.33,52-54 т.1). Як вбачається зі наданих представником позивача доказів (світлин зроблених слідчим під час слідчої дії), які містяться в матеріалах справи (а.с. 34-36 т.1), слідчим Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві під час огляду 22-го поверху в будинку АДРЕСА_1 , було виявлено, що на зовнішню сторону дверей, які встановленні позивачем для забезпечення евакуаційного виходу з належної йому квартири наварено металеву зварювальну огороджувальну конструкцію, яка блокує та унеможливлює вихід з вказаної квартири. 18 лютого 2019 року, в ході проведеної перевірки щодо дотримання ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, представником Солом`янського РУГУ ДСНС України у м. Києві, був складений акт № 110 - виявлено 22 порушення(а.с. 156-182 т.1). 28 грудня 2019 року, в ході проведеної перевірки щодо дотримання ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, представником Солом`янського РУГУ ДСНС України у м. Києві, був складений акт № 1082 - виявлено більше 30 порушень, за наслідком чого 08 січня 2020 року голову ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В», було притягнуто до відповідальності в порядку ст. 175 КУпАП України, про що свідчить протокол КИ № 093034/1, який наявний в матеріалах даної справи (а.с.183-190 т.1). В згаданих актах № 110 та № 1082 компетентним органом в сфері державного нагляду зафіксовано та конкретизовано порушення ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» вимог чинного законодавства, які регулюють правила протипожежної безпеки в Україні, визначено ступінь ризику як високий, з метою усунення встановлених порушень винесено приписи. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оскарження ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» в передбаченому законом порядку дій співробітників ДСНС щодо проведення вказаних вище перевірок, а так само доказів скасування чи визнання недійсними складених останніми актів №110 та № 1082 та виданих на їх підставі приписів. Оцінюючи наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що факти порушення ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» вимог чинного законодавства, які регулюють правила протипожежної безпеки в Україні підтверджуються належними та допустимими доказами, що в свою чергу також стало підставою на звернення позивача до суду з даним позовом на захист своїх порушених прав та охоронюваним законом інтересу. З огляду на викладене вище, оцінюючи матеріали справи, суд вважав таким, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства прийняте рішення ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» щодо обмеження доступу позивачу в користуванні евакуаційним виходом на 22-му поверсі з належної йому квартири, враховуючи наявність у позивача дозвільних документів на встановлення евакуаційного виходу, таких як: повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у повідомлені про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), проект реконструкції квартири АДРЕСА_3 . Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на доказах, які містяться в матеріалах справи. Спір у цій справі виник між співвласником багатоквартирного будинку та ОСББ цього будинку щодо права позивача на влаштування і користування евакуаційним виходом із другого рівня належної йому на праві власності квартири. Стаття 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Статтею 14 вказаного Закону зазначено, що співвласник, серед іншого, має право: вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. В свою чергу, стаття 15 вказаного Закону висвітлює обов`язки співвласника. Так, співвласник, серед іншого, зобов`язаний: використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм. Разом з тим, стаття 18 вказаного Закону визначає обов`язки Об`єднання, у відповідності до яких, Об`єднання зобов`язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам. Крім того, зі змісту Статуту ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» (п. 6.3.1.) також випливає, що ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» зобов`язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан неподільного та загального майна, що належить співвласникам, та санітарний стан прибудинкової території. Відповідно до пункту 4.10 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» у житлових будинках допускається влаштування квартир у двох і більше рівнях (поверхах). Для таких квартир допускається влаштування виходу сходові клітки будинку через один поверх, який може бути організований на першому (нижньому) або на другому рівні (поверсі) квартири. При цьому поверх, що немає безпосереднього виходу в сходову клітку будинку, повинен бути забезпечений евакуаційним виходом згідно з пунктом 4.10. цих Норм. Як встановлено судом першої інстанції з другого рівня квартири позивача відсутній вихід на сходову клітку, отже квартира має бути забезпечена евакуаційним виходом, а тому дії позивача направлені на облаштування квартири таким виходом є правомірними. Причини відсутності такого евакуаційного виходу при будівництві будинку не було предметом даного розгляду, отже судом не встановлювались. Разом із тим, як вбачається із акту, складеному Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва 27.01.2020 року за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в ході будівництва житлового комплексу булі змінені параметри будинків, були проведені роботи по закриттю (накриттю) та засклення тераси, що розташована на другому рівні квартири АДРЕСА_3 . Дана тераса згідно проекту та пожежним нормам мала служити у разі виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційним майданчиком з другого поверху дворівневої квартири. Тераса була засклена, а вихід назовні до сходової клітини 22 поверху з другого рівня дворівневої квартири не забезпечено. Отже відсутність евакуаційного виходу із другого рівня квартири позивача не залежала від його дій, однак він правомірно вважав, що відповідно до державних будівельних норм таким евакуаційним виходом його квартира має бути обладнана. Також суд першої інстанції ухвалюючи рішення обґрунтовано виходив з того, що позивач має всі дозвільні документи на облаштування такого евакуаційного виходу, а саме: повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у повідомлені про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), технічний паспорт та проект реконструкції квартири. Посилання апелянта на те, що суд не взяв до уваги, що наведені судом докази правомірності влаштування евакуаційного виходу були отримані позивачем після влаштування такого виходу, не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Дійсно, як вбачається із Акту від 27.01.2020 року за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності проектна документація щодо влаштування еваковиходу на час перевірки не була надана, однак евакуаційний вихід був вже облаштований. Декларації про початок робіт та готовність об`єкта до експлуатації були складені 29.01.2020 року та 30.01.2020 року відповідно. Разом із тим, в матеріалах справи відсутні дані про те, що при проведенні будівельних робіт по облаштуванню еваковиходу були допущені такі порушення Державних будівельних норм, які б унеможливили експлуатацію такого об`єкта, або порушували права інших осіб. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що будинок в якому зареєстровано ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» має високий ступінь ризику у сфері техногенної та пожежної безпеки. Так, 18 лютого 2019 року, в ході проведеної перевірки щодо дотримання ТОВ «Житлово-будівельна компанія «Управдом» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, представником Солом`янського РУГУ ДСНС України у м. Києві, був складений акт № 110 - виявлено 22 порушення(а.с. 156-182 т.1). 28 грудня 2019 року, в ході проведеної перевірки щодо дотримання ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, представником Солом`янського РУГУ ДСНС України у м. Києві, був складений акт № 1082 - виявлено більше 30 порушень, за наслідком чого 08 січня 2020 року голову ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В», було притягнуто до відповідальності в порядку ст. 175 КУпАП України, про що свідчить протокол КИ № 093034/1, який наявний в матеріалах даної справи ( а.с.183-190 т.1). Суд зазначив, що в згаданих актах № 110 та № 1082 компетентним органом в сфері державного нагляду зафіксовано та конкретизовано порушення ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» вимог чинного законодавства, які регулюють правила протипожежної безпеки в Україні, визначено ступінь ризику як високий, з метою усунення встановлених порушень винесено приписи. Колегія суддів перевірила посилання апелянта на те, що 18 лютого 2019 року перевірявся ТОВ «Житлово-будівельна компанія «Управдом», а не ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» і погоджується із такими доводами. Разом із тим, ці доводи не спростовують висновків суду щодо наявності у будинку високого ступеню ризику у сфері пожежної та техногенної безпеки. Порушення які були встановлені актом віто 28 лютого 2019 року також були зазначені і в акті від 28 грудня 2019 року, крім того існували також інші порушення. Тобто, враховуючи висотність будинку, недотримання ДБН при його будівництві, наявність порушень правил пожежної безпеки в будинку суд обґрунтовано погодився із позивачем в тому, що користування квартирою без наявного евакуаційного виходу є небезпечним для життя та здоров`я власників квартири. При цьому не має значення чи цією квартирою користується власник квартири, чи інші особи, користування нею має бути безпечним для усі осіб. Тому доводи апеляційної скарги про те, що квартира використовується як офіс, не можуть бути сприйняті апеляційним судом як підстава для визнання висновків суду першої інстанції неправильними. За таких обставин, оскільки при проектуванні та будівництві квартири були допущені порушення вимог щодо влаштування евакуаційних виходів, а також враховуючи те, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» про зобов`язання забезпечити облаштування евакуаційного виходу з квартири АДРЕСА_3 рішенням Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у справі № 760/18541/19 було відмовлено, позивач обґрунтовано вважав, що лише він сам має забезпечити безпечне користування належною йому власністю шляхом влаштування такого евакуаційного виходу. Із рішення правління ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» про обмеження доступу до технічних та допоміжних приміщень, зокрема і до 22 другого технічного поверху, не вбачається у зв`язку із чим воно прийняте і яким чином воно має виконуватись, хто буде контролювати його виконання та інше. Разом із тим, відповідач встановив металеву зварювальну конструкцію на двері евакуаційного виходу, які ведуть із квартири позивача і обґрунтовував правомірність своїх дій саме з посилання на виконання оскаржуваного рішення правління. Суд першої інстанції у своєму рішення обґрунтовано послався на п. 2.37. Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України 30.12.2014 № 1417, відповідно до якого не допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей, забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах. Виходячи з вказаного вище, суд вважав, що наварена з зовнішньої сторони дверей металева зварювальна огороджувальна конструкція, яка блокує та унеможливлює вихід з належної позивачу квартири ставить під загрозу життя та здоров`я позивача та мешканців вказаної квартири у випадку необхідності проведення евакуації. Крім того, суд звернув увагу, що протоколом № 2 від 23.05.2019 року не передбачено встановлення металевих зварювальних огороджувальних конструкцій, а лише зазначено про обмеження доступу до технічних та допоміжних приміщень в цокольному (підвальному), першому, другому та двадцять другому поверху. Проте, яким способом ці обмеження слід реалізувати в протоколі не вказано. За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано погодився з доводами позивача про те, що існують підстави вважати, що відповідач самовільно, всупереч установленому порядку вчинив такі дії, правомірність яких оспорюється позивачем. Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Частина 1 та частина 2 ст. 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно зі ст. 1163 ЦК України, фізична особа, життю, здоров`ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює. При цьому, згідно зі ст. 1164 ЦК України, у разі неусунення загрози життю, здоров`ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати: 1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози; 2) відшкодування завданої шкоди; 3) заборони діяльності, яка створює загрозу. З врахуванням наведених норм права суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову в частині усунення перешкод у користуванні еваковиходом. Доводи апеляційної скарги такі висновки суду не спростовують. Разом із тим, колегія суддів не може погодитись із судом в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним засідання членів правління ОСББ. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Обрання способу захисту свого права належить позивачу. Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Тобто у разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань). За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо. Позивач захищаючи своє право на користування евакуаційним виходом із квартир обрав спосіб захисту свого порушеного права визнання недійсним засідання правління, яке ухвалило рішення оформлене протоколом цього засідання, так і усунення перешкод шляхом знесення металевої конструкції. Колегія суддів вважає, що позивач не вірно сформулював свою позовну вимогу про визнання недійсним засідання правління, оскільки такий спосіб захисту не передбачений ст.16 ЦК України. Разом із тим, як вбачається із змісту позовної заяви позивач обґрунтовував свої вимоги щодо визнання недійсним засідання правління тим, що саме рішенням правління, яке було прийняте на цьому засіданні і оформлено протоколом йому було заборонено користування 22-м поверхом на який у нього є евакуаційний вихід із квартири, отже його права як співвласника будинку і власника квартири порушуються. Також саме на виконання цього рішення були встановлені металеві грати на двері його квартири. Отже із змісту позову вбачається, що позивач оскаржував саме рішення правління, яке стосується його прав, а не засідання правління. Невірне формулювання позивачем позовної вимоги, яка протирічить змісту позову не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, разом із тим така вимога не підлягає задоволенню, оскільки не захищає права позивача. З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині вирішення позовної вимоги про визнання недійсним засідання членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» за яким прийняте рішення оформлене протоколом № 2 від 23.05.2019 року, а саме із зазначенням, що визнається недійсним рішення правління ОСББ «КВАРТЕТ, 16-В» оформлене протоколом №2 від 23.05.2020 року. При цьому підлягають задоволенню лише вимоги про визнання недійсним рішення в частині обмеження доступу до 22-го технічного поверху, оскільки позивач не обґрунтовував порушення своїх прав встановленням обмежень доступу до інших допоміжних приміщень будинку. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивач належним чином не підтвердив понесені ним витрати на правову допомогу та надав суду квитанції до прибуткових касових ордерів, а не будь-який інший розрахунковий документ, то суд оцінює такі доводи апеляційної скарги критично, враховуючи наступне. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 4 Закон №5076-VI передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Відповідно до ст. 14 Закон №5076-VI адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Відповідно до п.

1. Розділу 1 Положення «Про форму та зміст розрахункових документів» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (далі - Положення №13) положення розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, а також комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами при прийманні готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, та розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі - Положення №148). Підпунктом 10 пункту 3 Положення №148 визначено, що касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Окрім того, профільний Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокат, таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження щодо того, що ОСОБА_1 повинен був надати будь-який інший розрахунковий документ, а не квитанції до прибуткового касового ордеру. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться як квитанції до прибуткового касового ордеру так і квитанції про сплату грошових коштів адвокату за надані послуги через відділення банку. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)» (Постанова КЦС ВС від 20.10.2020 у справі №756/536/19, від 15.10.2020 у справі № 759/14004/15-ц, від 15.10.2020 у справі №157/398/15-ц, від 13.10.2020 № 161/4641/17, 20.10.2020 у справі № 213/112/19, від 12.10.2020 у справі № 585/2958/17, від 12.101.2020 у справі №521/7401/15, від 09.10.2020 у справі №161/7515/15-ц). Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення Згідно зі ст. 376 ЦПК України Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає зміні в частині задоволених позовних, а в іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет,16-В» задовольнити частково. Рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 12 лютого 2021 року в даній справі змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини в такій редакції: «Визнати недійсним рішення правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет, 16-В» (оформлене протоколом № 2 від 23.05.2019 року про обмеження доступу до 22-го технічного поверху в будинку АДРЕСА_1 .» В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 30 липня 2021 року. Суддя-доповідач Судді: