Постанова 4824 № 758/10691/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи 758/10691/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/11564/2021Головуючий у суді першої інстанції - Захарчук С.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 липня 2021 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В., секретаря Ющенко Я.М., за участю: представника заявника ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Нестеренко Євгенією Петрівною, яка діє на підставі договору, на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту недостовірності інформації та спростування інформації, В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з заявою, в якій просила встановити факт недостовірності інформації, яка порушує особисті немайнові права ОСОБА_3 на повагу до її гідності та честі, недоторканності її ділової репутації, та спростувати інформацію, що була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 про засновника будівництва будинку по АДРЕСА_1 , яка відносить вказаний будинок до "Незаконних забудов", а також інформацію, що такий забудовник створює безліч інженерних, юридичних та фінансових проблем для киян та міста. Ухвалою Подільського районного м. Києва від 16.06.2021 року відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту недостовірності інформації та спростування інформації (а.с. 69). В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, в обґрунтування своєї апеляційної скарги вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про наявність у поданій заяві спору про право, адже враховуючи неможливість встановити та ідентифікувати осіб, які поширили таку інформацію, заява була подана у передбачений ч. 4 ст. 277 ЦК України спосіб захисту порушеного права (а.с. 74-76). Ухвалою Київського апеляційного суду від 12.07.2021 року відкрито апеляційне провадження (а.с. 89-90) Ухвалою Київського апеляційного суду від 12.07.2021 року призначено справу до розгляду (а.с. 91). Представник заявника у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника заявника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається зі змісту заяви, вимоги ОСОБА_3 стосуються: - встановлення факту недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права заявника на повагу до її гідності та честі, недоторканності її ділової репутації; - спростування інформації, що була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 про засновника будівництва будинку по АДРЕСА_1 , яка відносить вказаний будинок до "Незаконних забудов", а також інформацію, що такий забудовник створює безліч інженерних, юридичних та фінансових проблем для киян та міста. При цьому, заявник у своїй заяві зазначив про неможливість встановити та ідентифікувати осіб, які поширювали (демонстрували) таку інформацію. Так, згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до положень ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Як роз`яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Згідно з ч. 4 ст. 277 ЦК України якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. При цьому, відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 року за № 1 відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК. У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов`язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження особа, яка поширила інформацію, щодо якої виник спір, стане відома, то суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з наданої до суду заяви вбачається наявність спору про право, а тому дане питання повинно вирішуватися в порядку позовного провадження. Однак, зазначаючи, що із заяви вбачається спір про право, суд першої інстанції не навів обґрунтування свого висновку щодо наявності спору про право, не зазначив між якими особами виник спір, обмежившись лише передчасним висновком про ймовірність виникнення такого спору. Натомість, процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року (справа №640/10329/16). За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив передчасний та помилковий висновок про відмову у відкритті провадження у справі що, як наслідок, призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу до суду. Разом з тим, слід наголосити, що у відповідності з вимогами частин 1-4 статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцієюі законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови № 5 від 25.05.1998 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема з`ясувати, які фізичні особи та організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Таким чином, об`єктивне з`ясування фактичних обставин справи та встановлення всіх осіб, які можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи, можливе лише в судовому засіданні, а на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі висновок про наявність спору про право на спадщину є передчасним. Отже, суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі передчасно та формально підійшов до вирішення даного питання і належним чином не з`ясував та не перевірив наявність належних правових підстав для відмову у відкритті провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи, що висновок суду першої інстанції про наявність у даній справі спору про право не відповідає фактичним обставинам справи і є передчасним, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Нестеренко Євгенією Петрівною,- задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 16 червня 2021 року про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту недостовірності інформації та спростування інформації, - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 30 липня 2021 року. Суддя-доповідач М.І. Оніщук Судді В.А. Шебуєва Г.В. Крижанівська