Постанова Херсонський апеляційний суд № 658/1756/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 658/1756/19 Головуючий в І інстанції Терещенко О.Є. Номер провадження: №22-ц/819/276/21 Доповідач Кутурланова О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2021 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кутурланової О.В., суддів: Майданіка В.В., Орловської Н.В., секретар судового засідання Мельниченко А.Р., розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області у складі судді Терещенка О.Є. від 03 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, В С Т А Н О В И В: У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що відповідач є батьком їх спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу сторін залишилася проживати разом з нею та перебуває на її утриманні. Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19.03.2008 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.02.2008 року. Оскільки відповідачем рішення суду не виконується і згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеним державним виконавцем Каховського міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області станом на березень 2019 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 72948,16 грн, що утворилась за період з лютого 2008 року по лютий 2019 року, посилаючись на положення ст.196 СК України, просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 72948,16 грн. Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03 червня 2020 року позовну заяву задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення аліментів у розмірі 72948,16 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги не визнала, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість і просила суд відмовити у її задоволенні. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам судове рішення відповідає в повній мірі. З матеріалів справ вбачається, що рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19.03.2008 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.02.2008 року і до повноліття дитини (а.с.5а). Відповідно до розрахунку державного виконавця Каховського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області станом на 01.03.2019 року заборгованість по аліментам у відповідача перед позивачем становить 72948,16 грн, що утворилась за період з лютого 2008 року по лютий 2019 року (а.с. 6-8). Згідно розрахунку позивача за період з 21.02.2008 року по 28.02.2019 року неустойка (пеня) за прострочку відповідачем сплати аліментів становить 890562,65 грн. Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України). У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це вид забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Згідно з частинами першою, другою статті 196 СК України в редакції, чинній на момент вирішення спору, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) викладені правові висновки про порядок нарахування пені за прострочення аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець встановив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, в який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, до дня, в який проведена сплата заборгованості, чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується в разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості), та помножити на один відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення х 1 %. За цим правилом обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем. Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Перебіг строку прострочення починається з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. У вказаній постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у раніше прийнятих постановах від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16 та від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) питання стягнення пені зі сплати аліментів вирішено аналогічно у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), проте, помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів. Здійснюючи розрахунок пені за несплаченими аліментами судом першої інстанції застосовано формулу викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц, проте враховуючи положення ст. 196 СК України щодо обмеження стягнення пені не більше 100 відсотків заборгованості та враховуючи, що згідно розрахунку державного виконавця від 19 березня 2019 року, який надано позивачем при пред`явленні позову, розмір заборгованості становить 72948,16 грн., колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції щодо необхідності зменшення пені до суми 72948,16 грн. є повністю законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано обставини, які об`єктивно перешкоджали відповідачу сплачувати аліменти, а саме перебування на його утриманні ще трьох дітей, окрім ОСОБА_6 , колегією суддів не приймаються, оскільки згідно наданих свідоцтв про народження відповідач є батьком ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які народилися ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно, при цьому аліменти у мінімальному розмірі відповідач не сплачував у повному обсязі ще починаючи з лютого 2008 року, при цьому об`єктивних та беззаперечних доказів існування обставин, які б йому у цьому перешкоджали не надано (тимчасова чи постійна втрата працездатності, наявність важких хронічних захворювань, тощо). Також колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги щодо невірного розрахунку заборгованості виконаного державним виконавцем, оскільки належними та допустимими доказами він не спростований та відсутні відомості щодо його оскарження відповідачем та як наслідок його скасування відповідно до чинного законодавства. Крім того, колегія судів зауважує, що у розрахунку зазначена сума заборгованості станом на 01.03.2019 року і в подальшому, незважаючи на поточний ріст заборгованості зі сплати аліментів, розмір позовних вимог не збільшувався. За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять посилання на нові засоби доказування у справі, рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку із чим відсутні визначені ст.376 ЦПК України підстави для задоволення апеляційної скарги та ухвалення чи зміни рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.367,374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03 червня 2020 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги, сплату якого відстрочено згідно ухвали Херсонського апеляційного суду від 16 січня 2021 року, у розмірі 1152,60 гривень. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Дата складання повного тексту постанови - 27.07.2021 року. Головуючий О.В. Кутурланова Судді: В.В. Майданік Н.В. Орловська