Постанова 4856 № 120/1095/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1095/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Н.В. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 27 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. , за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, представника позивача: Семка В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Томашпільської селищної ради Томашпільського району Вінницької області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в лютому 2021 позивач - ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, в якому просила: - визнати неправомірним рішення Томашпільської селищної ради Тульчинського району від 12.01.2021 в частині відмови їй у збереженні середньої заробітної плати на період працевлаштування; - зобов`язати Томашпільську селищну раду Тульчинського району виплатити на її користь середній заробіток, який вона отримувала на посаді секретаря Комаргородської сільської ради Томашпільського району починаючи з 27.11.2020 до дня винесення рішення суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.04.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився. В силу положень ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи вищезазначене, та відсутність заперечень представника позивача, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за даної явки учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно записів трудової книжки позивача 17.09.2015 ОСОБА_1 було призначено на посаду керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради на підставі розпорядження сільського голови №37 від 17.09.2015 та рішення 65 сесії 6 скликання від 17.09.2015 №37 "Про затвердження на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради. Цього ж дня, позивачем прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування. 06.11.2015 ОСОБА_1 звільнено за п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України (у зв`язку з обранням секретарем сільської ради), згідно розпорядження сільського голови №3 від 06.11.2015 (запис №4 трудової книжки). Цього ж дня (06.11.2015), ОСОБА_1 обрано секретарем Комаргородської сільської ради 7 скликання, згідно рішення №2 першої сесії 7 скликання Комаргородської сільської ради від 06.11.2015. Крім того, встановлено, що рішенням №3 першої сесії 7 скликання Комаргородської сільської ради від 06.11.2015 вирішено утворити виконавчий комітет Комаргородської сільської ради та затверджено його склад. В подальшому, 27.11.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади секретаря Комаргородської сільської ради у зв`язку з закінченням строку повноважень ради (ч.1 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пп. 8 п. 6-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" закону України про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування", Томашпільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області 04.12.2020 на 1 сесії 8 скликання прийняла рішення № 11 про припинення юридичної особи Комаргородська сільська рада в результаті реорганізації шляхом приєднання до Томашпільської селищної ради. В той же час, 02.12.2020 позивач звернулась до відповідача, як правонаступника Комаргородської сільської ради, із заявою про забезпечення їй середньої заробітної плати секретаря Комаргородської сільської ради на період її працевлаштування, але не більше шести місяців, відповідно до ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Томашпільська селищна рада своїм листом №02-04-14/1270 від 18.12.2020 запропонувала заявниці надати перелік документів: довідку про неможливість працевлаштування, копію трудової книжки, довідку з Пенсійного фонду України про непризначення пенсії за будь-яким видом. 29.12.2020 року ОСОБА_1 надала в додаток до своєї заяви від 02.12.2020 копію трудової книжки та довідку з Томашпільського відділу ПФУ. Разом із тим, листом № 02-05-14/23 від 12.01.2021 відповідач повідомив позивача про відсутність у неї права на збереження середньої заробітної плати на період її працевлаштування, але не більше шести місяців, оскільки до обрання на посаду секретаря Комаргородської сільської ради вона працювала на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородскьої сільської ради, яка за своїм характером також є виборною і збереження посади керуючого справами виконкому за депутатом, який працює на постійній основі не передбачено. Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України. На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом. Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону. Отже, чинним законодавством гарантії трудових прав сільського голови після закінчення його повноважень прирівняно до таких гарантій депутатів місцевих рад. Згідно з частинами першою, другою статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11.07.2002 року №93-IV (далі Закон №93-IV), у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі. Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. Отже, гарантія щодо збереження середньої заробітної плати надається сільською радою лише за умови неможливості реалізації гарантії щодо надання попередньої або рівноцінної роботи (посади) зі сторони підприємства, установи, організації, до яких звернувся колишній сільський голова з метою повернення на попередню роботу. Збереження за колишнім депутатом місцевої ради (сільським головою) на період працевлаштування середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді, законодавцем безпосередньо пов`язується із неможливістю надання йому роботи (посади), яку він обіймав до свого обрання на виборну посаду, і з якої був звільнений із зв`язку із таким обранням. Гарантії для працівників, обраних на виборні посади, також встановлені статтею 118 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), за приписами якої працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації. Отже, вказаними вище нормами законодавства встановлено право працівника, звільненого з роботи внаслідок обрання на виборну посаду у раді, на одержання після закінчення його повноважень за виборною посадою попередньої роботи (посади) на тому ж підприємстві, в установі, організації або надання йому рівноцінної роботи (посади), а за його згоди - на іншому підприємстві, в установі чи організації. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, установу, організацію або перехід на виборну посаду. Таким чином, для збереження на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради, але не більше шести місяців, середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді у раді необхідне дотримання трьох умов: перебування у трудових відносинах (працевлаштування) до обрання на виборну посаду; звільнення з попереднього місця роботи у зв`язку з переходом на виборну посаду згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України; неможливості надання попередньої роботи (посади), а за її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. В той же час, у разі коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді не перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду, зазначені вище гарантії на нього не поширюються. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 507/1299/16-а. Як слідує із запису №1 трудової книжки позивача, 17.09.2015 її було призначено на посаду керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради (розпорядження сільського голови №37 від 17.09.2015). Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинній на момент призначення позивача), виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури (ч. 3 ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством гарантії трудових прав секретаря ради після закінчення його повноважень прирівняні до таких гарантій депутатів місцевих рад. Із наведених положень слідує, що дійсно строк дії повноважень виконавчого комітету ради обмежується строком повноважень такої ради. При цьому, після закінчення повноважень ради виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. В даному ж випадку, 06.11.2015 фактично відбулась перша установча сесія 7 скликання Комаргородської сільської ради. При цьому, в межах даної сесії 7 скликання Комаргородської сільської ради вирішено питання щодо обрання позивача секретарем Комаргородської сільської ради, а також утворено виконавчий комітет Комаргородської сільської ради та затверджено його склад. Суд звертає увагу на те, що 06.11.2015 фактично відбулось не переведення позивача на виборну посаду, а мало місце припинення її повноважень на підставі ч. 1 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", у зв`язку з закінченням строку повноважень Комаргородської сільської ради 6 скликання та набуттям повноважень Комаргородської сільської ради 7 скликання. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що 17.09.2015 ОСОБА_1 було затверджено на посаду керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради на підставі розпорядження голови Комаргородської сільської ради №37 від 19.09.2015 та рішення 65 сесії 6 скликання від 17.09.2015 №37 "Про затвердження на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради. Дане розпорядження прийнято на підстав ст. 42, 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 14, 15 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні" та з урахуванням рішення 65 сесії 6 скликання від 17.09.2015 №37 "Про затвердження на посаді керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради. Тобто, ОСОБА_1 була затверджена на посаду керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Комаргородської сільської ради на період повноважень ради, а не за трудовим договором, як того вимагає законодавець і посада за нею не підлягала збереженню. Крім того, під неможливістю надання відповідної роботи (посади) необхідно розуміти лише об`єктивну неможливість надати депутату місцевої ради, звільненому з виборної посади, попередньої посади через ліквідацію підприємства, установи, організації, її скорочення тощо, а не у зв`язку із закінченням повноважень ради попереднього скликання. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача відсутнє право на збереження її середнього заробітку на період її працевлаштування відповідно до ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки гуртуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Крім того, апелянтом в апеляційній скарзі не доведено саме які норми матеріального права порушено при винесені оскаржуваного рішення судом першої інстанції. Таким чином, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення в цілому, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 29 липня 2021 року. Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.