Постанова 4852 № 160/11730/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 липня 2021 року справа № 160/11730/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 160/11730/20 (суддя Сидоренко Д.В., повний текст рішення складено 20.04.2021р) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17.08.2020 року №1281к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УБЗІІТЛ ГУНП", яким підполковника поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення догана. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що дисциплінарне стягнення застосовано після спливу граничного строку для його застосовування, та відповідністю дій позивача встановленій п.4 ч.3 ст.11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службовій дисципліні. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021р. було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .. Так, суд визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі відповідач) від 17.08.2020 року №1281к в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани відносно підполковника поліції ОСОБА_1 . Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Скаржник стверджує, що судом не надано належної оцінки тому, що позивачем не здійснювався неналежний контроль за виконанням службових обов`язків підлеглим, що і стало наслідком притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, є помилковими висновки суду, що оскаржений позивачем наказ прийнято поза межами строку, визначеного законом для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також відповідач в апеляційній скарзі висловлює свою незгоду з висновками суду про наявність поважних причин пропуску строку позивачем для звернення до суду з позовом, та вважає, що суд мав залишити позов без розгляду. Позивач своїм правом на подачу письмового відзиву на скаргу відповідача не скористався. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні. Представник позивача вказав на безпідставність доводів скаржника. Стверджував, що суд повно встановив обставини справи, оцінив докази, що надавалися сторонами та прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому підстави для його скасування відсутні. З приводу доводів відповідача про пропуск позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, представник позивача вказав, що суд своєю ухвалою поновив пропущений строк, визнавши причини пропуску поважними. Колегія суддів, заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, що під час проведення позапланового інспектування ГУНП в Дніпропетровській області, що здійснювалося на підставі наказу НП України від 13.07.2020 №554, було виявлено не зареєстровану до ЖЄО заяву гр. ОСОБА_2 датовану 01.11.2019, у якій останній просив відкрити кримінальне провадження та притягнути до кримінальної відповідальності працівників поліції Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, які 06.07.2017 року за місцем його мешкання, зловживаючи владою та службовим становищем спричинили йому тілесні ушкодження та сфальсифікували документи для притягнення його до кримінальної відповідальності. Крім того, заявник просив за викладеним ним фактом призначити службове розслідування, проведення якого доручити УБЗПТЛ ГУНП. Заява надійшла до УБЗПТЛ ГУНП 24.01.2020 за вхідним №13-Д. Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області №1205 від 15.07.2020р. за фактом не реєстрації до ЖЄО заяви гр. ОСОБА_2 від 01.11.2019р., яка надійшла до УБЗПТЛ ГУНП 24.01.2020 за вхідним №13-Д, призначено службове розслідування. Листом від 21.07.2020р. вих.№4/3-1384 Управління боротьби зі злочинами пов`язаними з торгівлею людьми ГУ НП в Дніпропетровській області направило до начальника Кам`янського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області матеріали розгляду заяви ОСОБА_2 для реєстрації у ЖЄО та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства. Згідно висновку службового розслідування за фактом не реєстрації до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події заяву громадянина ОСОБА_2 від 01.11.2019р., затвердженого начальником ГУ НП в Дніпропетровській області 10.08.2020р., пропонується: - факт не реєстрації до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, передбачений Порядком ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, заяви ОСОБА_2 від 01.11.2019р. вважати таким, що знайшов своє підтвердження, у діях окремих поліцейських УБЗПТЛ ГУНП наявність дисциплінарних проступків встановленими, а службове розслідування завершеним; - за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", п.11 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, що виразилось у неналежному контролі за повнотою прийняття рішень підлеглим особовим складом, під час розгляду заяв та повідомлень громадян, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності підполковник поліції ОСОБА_1 . Ураховуючи наявне дисциплінарне стягнення у виді зауваження, застосоване наказом ГУНП від 19.06.2020 №937к, застосувати до заступника начальника управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУ НП в Дніпропетровській області - начальника відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі підполковника поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді догани. Також у висновку (а.с.5-8) зазначено наступне: "У період з 14.07.2020 до 03.08.2020 під час проведення позапланового інспектування ГУНП в Дніпропетровській області, що здійснювалось на підставі наказу НП України від 13.07.2020 №554, старшим оперуповноваженим в ОВС ДБЗПТЛ НП України підполковником поліції Лебедюком Г.Ф. в Управлінні БЗПТЛ ГУНП виявлено незареєстровану до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події заяву ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 01.11.2019, у якій він просить відкрити кримінальне провадження та притягнути до кримінальної відповідальності працівників поліції, які 06.07.2017 за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , зловживаючи владою та службовим становищем спричинили йому тілесні ушкодження та сфальсифікували документи для притягнення його до кримінальної відповідальності. Як з`ясовано, до управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми ГУНП з відділу документального забезпечення ГУНП за вх. № 13-Д від 24.01.2020 надійшли матеріали звернення ОСОБА_2 щодо спричинення йому тілесних ушкоджень та фальсифікації документів про притягнення останнього до кримінальної відповідальності. На той час тимчасово виконуючий обов`язки начальника УБЗПТЛ ГУНП підполковник поліції ОСОБА_4 доручив виконання вищезазначеного матеріалу заступнику начальника УБЗПТЛ ГУНП - начальника відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі підполковника поліції ОСОБА_1 . У свою чергу, підполковник поліції ОСОБА_1 надав усну вказівку щодо розгляду цього матеріалу заступнику начальника відділу боротьби зі злочинами у сфері суспільної моралі УБЗПТЛ ГУНП капітану поліції ОСОБА_5 , який за результатами розгляду підготував підсумковий документ, де було зазначено, що на виконання вимог доручення про проведення слідчих (розшукових) дій (негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України, від 01.07.2017 № 46/1308 та на підставі ухвали Заводського районного суду від 21.06.2017, 06.07.2017 слідчим СВ Кам`янського ВП ГУНП ОСОБА_6 спільно з поліцейськими УБЗПТЛ ГУНП майором поліції ОСОБА_7 та капітаном поліції ОСОБА_8 за місцем мешкання ОСОБА_2 проводився санкціонований обшук, під час якого майор поліції ОСОБА_7 та капітан поліції ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження. За даним фактом згідно з наказом ГУНП від 31.07.2017 № 3180 поліцейськими УБЗТЛ ГУНП було проведене службове розслідування, Відповідно до висновку вказаного службового розслідування, поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження у період проходження служби в Національній поліції України, під час виконання службових обов`язків. Відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 № 1346, складені акти за фактом отримання 06.07.2017 тілесних ушкоджень майором поліції ОСОБА_7 та капітаном поліції ОСОБА_8 . Копії висновку та матеріали службового розслідування були направлені до СВ Кам`янського ВП ГУНП, для врахування під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040160001492 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України, та до прокуратури Дніпропетровської області для прийняття рішення згідно з вимогами законодавства України відносно ОСОБА_2 . Відповідно з підсумковим документом, який був погоджений з підполковником поліції ОСОБА_1 , було зазначено, що інформація, викладена у зверненні ОСОБА_2 за вх. №13-Д від 24.01.2020, не знайшла свого об`єктивного підтвердження. Однак, відповідно до вимог п.11 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом ИВС України від 08.02.2019 №100, поліцейський органу (підрозділу) поліції, якому доручено розгляд заяви або повідомлення про іншу подію та прийняття відповідного рішення у межах Закону України "Про звернення громадян" або Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі встановлення в матеріалах відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, невідкладно рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції, або особі, яка виконує його обов`язки. Керівник органу (підрозділу) поліції або особа, яка виконує його обов`язки, доручає уповноваженій службовій особі невідкладно зареєструвати рапорт працівника поліції в ІТС ІПНП (журналі ЄО) та не пізніше 24 годин з моменту реєстрації надіслати зазначені матеріали до органу (підрозділу) поліції для внесення відповідних відомостей до ЄРДР. У своїй заяві ОСОБА_2 просить відкрити кримінальне провадження та притягнути до кримінальної відповідальності працівників поліції. Аналізуючи матеріали цього службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що заступником начальника відділу боротьби у сфері суспільної моралі капітаном поліції ОСОБА_5 порушено вимоги п. 1,2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та п.11 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, тобто вчинено дисциплінарний проступок, який виразився у невжитті відповідних заходів щодо реєстрації заяви ОСОБА_2 до ЖЄО ГУНП. Зазначене стало можливим внаслідок неналежного контролю за виконанням службових обов`язків підлеглим керівником з боку заступника начальника УБЗПТЛ - начальника відділу боротьби у сфері суспільної моралі підполковника поліції ОСОБА_1 ". Пунктом 2 наказу ГУ НП в Дніпропетровській області №1281к від 17.08.2020р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УБЗІІТЛ ГУНП", за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", п.11 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, що виразилось у неналежному контролі за повнотою прийняття рішень підлеглим особовим складом, під час розгляду заяв та повідомлень громадян, до підполковника поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани (а.с.3). Позивач, вважаючи наказ в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення протиправним, звернувся до суду з позовом про його скасування. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржений наказ в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, виходив з того, що дисциплінарне стягнення застосовано до позивача поза межами шестимісячного строку, передбаченого статтею 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскарженого наказу, з огляду на наступне. Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України". Закон України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Відповідно до ч.1-2 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Поняття службової дисципліни закріплено ст.1 Дисциплінарного Статуту, де зазначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до статті 11 Дисциплінарного Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. За змістом ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. За змістом ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Як зазначалося вище, у висновку про результати службового розслідування за фактом не реєстрації до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події заяву громадянина ОСОБА_2 від 01.11.2019р., зазначено, що у своїй заяві ОСОБА_2 просить відкрити кримінальне провадження та притягнути до кримінальної відповідальності працівників поліції. Пунктом 11 розділу ІІ. "Прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події в органах (підрозділах) поліції" Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України №100 від 08.02.2019р. визначено, що поліцейський органу (підрозділу) поліції, якому доручено розгляд заяви або повідомлення про іншу подію та прийняття відповідного рішення в межах Закону України "Про звернення громадян" або Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі встановлення в матеріалах відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, невідкладно рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки. Керівник органу (підрозділу) поліції або особа, яка виконує його обов`язки, доручає уповноваженій службовій особі невідкладно зареєструвати рапорт працівника поліції в ІТС ІПНП (журналі ЄО) та не пізніше 24 годин з моменту реєстрації надіслати зазначені матеріали до органу досудового розслідування органу (підрозділу) поліції для внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Проте, лише після призначення службового розслідування, листом від 21.07.2020р. вих.№4/3-1384 Управління боротьби зі злочинами пов`язаними з торгівлею людьми ГУ НП в Дніпропетровській області направило до Кам`янського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області заяву ОСОБА_2 для реєстрації у ЖЄО та прийняття рішення відповідно до чинного законодавства, що свідчить про наявність складу дисциплінарного проступку в діяннях поліцейських, з приводу якого призначалося службове розслідування. Разом з тим, відповідно до положень ст.21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Приймаючи до уваги те, що підсумковий документ, за заявою ОСОБА_2 , погоджений підполковником поліції ОСОБА_1 06.02.2020р., а оскаржений наказ винесено 17.08.2020 року, то станом на день винесення наказу пройшов граничний шестимісячний строк застосування дисциплінарних стягнень, передбачений статтею 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції про неможливість застосування дисциплінарного стягнення до позивача поза межами строку, передбаченого ст. 21 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" погоджується. Висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються, оскільки незалежно від дати виявлення дисциплінарного проступку дисциплінарне стягнення не може бути застосованим поза межами шестимісячного строку з дня вчинення цього дисциплінарного проступку. Відхиляє колегія суддів і доводи відповідача про пропуск позивачем строку для звернення до суду з даним позовом, передбачений ст. 122 КАС України, та необхідність залишення позовної заяви останнього без розгляду. Так, вирішуючи клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в підготовчому засіданні, суд першої інстанції встановив наступне. Позивач зданим позовом звернувся до суду 24.09.2020року. Представником позивача було подано заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду, в якій зазначено, що позивач вже звертався до суду з позовом про визнання оскаржуваного в даній справі наказу вчасно, тобто 15.09.2020 року, але внаслідок неналежного оформлення ордеру, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року у справі №160/11176/20, яку було отримано 24.09.2020 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу було повернуто позивачеві. Того ж дня, отримані матеріали позову, разом з належним чином оформленим ордером було подано повторно до суду, просив визнати причину пропуску строку звернення поважною та поновити такий строк. Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 проходить публічну службу та повинен був звернутися із позовними вимогами щодо визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, згідно вимог ст.122 КАС України, у місячний строк з дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Наголошує, що позивач з наказом ГУНП від 17.08.2020 року №1281к в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності був ознайомлений 19.08.2020 року, тобто з 19.08.2020 року йому було відомо про порушення своїх прав, проте до суду звернувся лише 24.09.2020 року, тобто через один місяць та 5 днів, з моменту, коли йому стало відомо про порушення своїх прав чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. За приписами ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Дійсно, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Хоча позивач, в даному випадку і звернувся до адміністративного суду з пропуском встановленого процесуальним законом місячного строку, проте суд дав оцінку причинам такого пропуску, визнавши їх поважними. Колегія суддів погоджується з висновками суду, яким поновлено позивачу такі строки, з урахуванням подання першого позову в строки та пропуском місячного строку лише на 5 днів при подачі другого, оскільки перший позов з незалежних від позивача (підписаний адвокатом, ордер якого оформлено не належним чином) причин було повернуто судом. Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду, підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 160/11730/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України. Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 29.07.2021р. Повний текст постанови виготовлено 02.08.2021р. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак