Постанова 4852 № 160/12032/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12032/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року в адміністративній справі № 160/12032/20 (суддя І інстанції - Неклеса О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкери Фуд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Товариство з обмеженою відповідальністю «Бейкери Фуд» (далі - позивач, ТОВ «Бейкери Фуд») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача-1 від 28.05.2020 № 1588418/42820102; - зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06.05.2020 № 3 датою її фактичного подання на реєстрацію 20 травня 2020 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року позов задоволений. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування скарги відповідач-1 зазначив, що Комісією прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку повного пакету документів щодо транспортування ТМЦ, а саме відсутні ТТН на придбання ТМЦ. Додатково повідомляє, що позивача відповідно до рішення комісії відповідача-1 від 04.02.2020 № 6418 (Протокол від 04.02.2020 № 2) включено до переліку ризикових платників податків, згідно з якого встановлено відповідність критеріям ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та виключено 09.07.2020 (Протокол від 09.07.2020 № 332) з переліку ризикових платників податків. Також наголошує на тому, що судом першої інстанції не враховано, що обов`язок підтвердити реальність операцій, за якими складено податкову накладну покладається на платника податку. Вважає, що у платника податків є обов`язок вести бухгалтерський облік господарських операцій шляхом складання первинних документів, які повинні відповідати вимогам п. 2 ст. 9 Закону № 996-XІV, наявність у платника податків яких підтверджує факт здійснення господарської операції. Таким чином, вважає, що рішення Комісії прийнято виключно в межах чинного законодавства. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Також просить стягнути на користь позивача з відповідача-1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ ТОВ «Бейкери Фуд» є юридичною особою та відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване 13.02.2019 року. Основний вид економічної діяльності - 10.32 Виробництво фруктових і овочевих соків (а.с. 27). Позивач є платником ПДВ, на підтвердження чого, у матеріалах справи наявна копія Витягу № 1904664500089 (а.с 26). Між позивачем (Орендар) та ТОВ «Юридична фірма «Бізнес і право» (Орендодавець) 23.08.2019 укладено договір оренди нежитлових приміщень № 48, згідно з якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове оплатне користування нежитлові приміщення загальною площею 661,67 кв. м. (а.с. 50). Крім того, відповідно до договору від 01.11.2019 № 01/11 позивач прийняв від ФОП ОСОБА_1 обладнання в строкове використання (а.с. 51). Так, між позивачем (Постачальник) та ТОВ «Вест Трейд Компани» (Покупець) укладено договір поставки від 30.08.2019 № БФ/01/19, предметом якого є Товар (найменування товару вказується у видаткових накладних). Постачальник зобов`язується передавати Покупцю Товар за ціною попередньо узгодженою з Покупцем і зазначеною в накладних на Товар, що є невід`ємною частиною цього Договору. Відбулась поставка товару на суму 206983,8 грн, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна копія видаткової накладної від 06.05.2020 № РН-0000081 (а.с. 38). Відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 ПК України позивачем складено податкову накладну від 06.05.2020 № 3 на суму 206983,8 грн та направлено її на реєстрацію до ЄРПН (а.с. 32). 20.05.2020 реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН (а.с. 33). Позивачем направлено на адресу податкового органу повідомлення від 22.05.2020 № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (а.с. 34). Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення від 28.05.2020 № 1588418/42820102 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.05.2020 № 3 (а.с. 58). Підставою для прийняття такого рішення, стало не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому чисчлі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Позивачем подана скарга на зазначене вище Рішення (а.с. 59), однак 10.06.2020 прийнято рішення № 22875/42820102/2 за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення про відмову у реєстрації Комісії регіонального рівня - без змін (а.с. 60). Позивач вважає зазначене вище рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що суперечить вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН № 3 відповідачем-1 не вказаний конкретний перелік документів, який платник податків має надати для прийняття обґрунтованого рішення щодо реєстрації ПН в ЄРПН. В оскарженому рішенні контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи, надані платником, складені з порушенням законодавства, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації ПН. Оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави його прийняття, це свідчить про його необґрунтованість.. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення Комісії є протиправним і підлягає скасуванню. Для відновлення порушених прав позивача, суд першої інстанції вважав необхідним зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема і наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165). Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165). Втім, наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. З цього приводу апеляційний суд зазначає, що первинним об`єктом судового дослідження у цій справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень. Зазначені висновки здійснені з урахуванням постанов Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 200/14026/18-а та від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8693/18. Як вказувалось вище, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН. Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до пункту 8 якого таким критерієм є: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивача відповідно до рішення комісії відповідача-1 від 04.02.2020 № 6418 (Протокол від 04.02.2020 № 2) включено до переліку ризикових платників податків, по якому встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та виключено 09.07.2020 (Протокол від 09.07.2020 № 332) з переліку ризикових платників податків. Натомість, податковим органом не наведено жодних доводів та не надано суду доказів на підтвердження наявності обставин, зазначених у п. 8 Критеріїв ризиковості, зокрема: не надано доказів віднесення платника податку до ризикових платників. (рішення Комісії, витягу протоколу чи з відповідного Переліку), а також доказів наявності у податкового органу інформації, зазначеної у вказаному пункті Критеріїв ризиковості. З огляду на вказане апеляційний суд вважає, що податковим органом не доведено наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної згідно з п. 8 Критеріїв ризиковості. Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр, ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють Комісії головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п. 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Позивачем, незважаючи на відсутність підстав у податкового органу для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, були виконані вимоги цього рішення та надані документи відповідно до Переліку, який визначений у пункті 5 Порядку № 520, проте ця обставина не надає легітимності діям і рішенням відповідача по зупиненню реєстрації податкової накладної та витребуванню від позивача певного пакету документів і пояснень. Отже, позивачем після зупинення реєстрації спірної податкової накладної надані пояснення та копії первинних документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній, зокрема сертифікати аналізів; видаткова накладна від 06.05.2020 № РН-0000081; інформація щодо діяльності позивача; повідомлення про прийняття працівників на роботу; штатний розклад на 01.02.2020; платіжні доручення; наказ про призначення директора; договір поставки від 30.08.2019 № БФ/01/19; договір поставки від 01.09.2019 № 2611; договір оренди нежитлових приміщень від 23.08.2019 № 48; договір оренди обладнання від 01.11.2019 № 01/11; видаткові накладні; акт прийому-передачі приміщень в оренду від 01.09.2019; акт приймання-передачі обладнання для харчової промисловості від 01.11.2019; довідка про відкриття банківського рахунку (а.с. 35-57). Натомість, спірним рішенням відповідача-1 відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків копій документів, проте в графі, де зазначений перелік первинних документів, не вказано, які саме документи не надані позивачем, хоча затверджена у Додатку до Порядку № 520 форма рішення імперативно вимагає від податкового органу підкреслити у переліку документів ті, які не надані платником податків. Разом з тим, такі дії податковим органом вчинені не були і конкретні документи, які не були надані, у відповідній графі рішення не підкреслені. Отже, спірне рішення не відповідає формі, визначеній Додатком до Порядку № 520, а також є необґрунтованим у зв`язку з незазначенням у ньому конкретних документів, які не надані на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. У графі «Додаткова інформація» відповідачем-1 також не зазначено конкретних документів, які мав надати податковому органу позивач. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податку повного пакету документів щодо транспортування ТМЦ, а саме відсутні ТТН на придбання ТМЦ, проте податковим органом не наведено жодних доводів, чому саме цими документами позивач повинен підтверджувати інформацію, зазначену в податковій накладній, а також чому їх відсутність може свідчити про непідтвердження такої інформації. Тим більше, конкретно ці документи податковим органом у позивача не вимагались, а в квитанції про зупинення наведено лише загальну пропозицію про надання пояснень та підтверджуючих документів. Позивачем відповідні пояснення та документи надані і податковим органом не наведено жодних доводів, чому надані документи не підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній. Крім того, апеляційний суд зазначає, що контролюючим органом не надано жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень. Таким чином, доводи відповідача-1 в апеляційній скарзі повністю спростовуються матеріалами справи. Інших доводів, у чому полягає незаконність рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Зважаючи на недоведеність податковим органом наявності підстав для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної, наявність в останнього первинних документів, які підтверджують інформацію, викладену в поданій для реєстрації податковій накладній, а також, що такі документи та відповідні пояснення надавались контролюючому органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Комісія не мала правових підстав для відмови в реєстрації вказаної податкової накладної. Відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами При цьому, згідно з нормами п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України, до якої з 21 серпня 2019 року перейшли повноваження ДФС України, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну датою її подання на реєстрацію. Стосовно понесених позивачем витрат на правничу допомогу, апеляційний суд зазначає про таке. З матеріалів справи встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача-1 на користь позивача понесені судові витрати на суму 1000 грн. На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача надано копії: договору про надання правничої допомоги від 30.03.2021 № 3003-С; акту прийому-передачі наданих послуг від 30.03.2021; квитанції від 30.03.2021 № 11 на суму 1000 грн. Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Перевіривши зміст наданих представником позивача документів стосовно витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке. 30 березня 2021 року між позивачем (Замовник) та Адвокатським об`єднанням «Рівас» (Адвокатське об`єднання) в особі керуючого партнера Боненко Ольгою Вячеславівною, яка діє на підставі Статут укладено договір про надання правничої допомоги (далі - Договір). 30 березня 2021 року адвокатом складений акт прийому-передачі наданих послуг, в якому зазначена вартість виду правової допомоги: складання відзиву на апеляційну скаргу - 1 година (1000 грн). Фактичні витрати склали 10000 (одну тисячу) грн». Згідно з квитанцією від 30.03.2021 № 11 позивачем сплачені витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. Зазначені документи містять необхідні реквізити, підписи та печатку. Квитанція відповідає вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, судова колегія вважає, що така послуга як складання відзиву на апеляційну скаргу - 1 години (1000 грн) підлягає відшкодуванню, проте оскільки позовна заява та відзив на апеляційну скаргу мотивовані одними і тими ж обставинами та нормами права, складання відзиву не вимагало від адвоката докладення додаткових зусиль, а тому співмірною до обсягу цих послуг є сума в розмірі 200 (двісті) гривень. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розумним та достатнім розміром витрат є 200 гривень, відтак саме така сума правничої допомоги підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки за приписами ч. 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, то постанова суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом. На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2020 року в адміністративній справі № 160/12032/20 залишити без змін. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бейкери Фуд» (код ЄДРПОУ 42820102, вул. Академіка Белелюбського, 68, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49019) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000) витрати на правничу допомогу в розмірі 200 (двісті) гривень. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко