Постанова 4812 № 473/3774/20

Єдиний унікальний номер судової справи: 490/9360/20 Провадження № 22-з/812/60/21 Додаткова постанова іменем України 28 липня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі: головуючого -Бондаренко Т.З., суддів: Крамаренко Т.В., Темнікової В.І., із секретарем судового засідання Горенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - Вуїв Оксани Вікторівни про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Кучерової Ганни Анатоліївни про визнання недійсним договору від 12 серпня 2020 року про розірвання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 09 жовтня 2018 року, - встановив: У жовтні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору від 12 серпня 2020 року про розірвання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 09 жовтня 2018 року. Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 задоволено частково, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 лютого 2021 року змінено в частині правового обґрунтування, а в іншій частині залишено без змін. 29 квітня 2021 року поштою було направлено до Миколаївського апеляційного суду заяву, яку уточнено 29 травня 2021 року представника відповідача Вуїв О.В. про ухвалення додаткового рішення з доказами понесених відповідачкою ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу. В обґрунтування заяви представник зазначала, що під час апеляційного розгляду справи нею було зроблено заяву про відшкодування ОСОБА_6 витрат на правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції. У зв`язку з чим протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення адвокатом надано докази понесених судових витрат, які складаються з витрат на складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, складання додаткових пояснень та направлення їх іншим учасникам справи та суду та участі адвоката в судовому засіданні. Дослідивши зміст заяви представника відповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів відповідача у суді апеляційної інстанції здійснювала адвокат Вуїв О.В. на підставі ордеру №1035212 від 30 березня 2021 року. Представник відповідача надала відповідну заяву та надала розрахунок послуг від 30 квітня 2021 року, копію договору про надання правової допомоги від 09 листопада 2020 року та квитанції від 30 квітня 2021 року, 30 березня 2021 року на суму 1500 грн. кожна. Вирішуючи чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, колегія суддів враховує, що під час апеляційного перегляду справи було надано розгорнутий відзив на апеляційну скаргу з позицією відповідача та додаткові пояснення. При цьому колегія суддів враховує що в апеляційній інстанції відбулося два судових засідання на яких була присутня представник відповідача, що підтверджується протоколами судового засідання від 14 квітня 2021 року та від 28 квітня 2021 року. Отже, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що розмір заявлених представником Вуїв О.В. витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 3000 грн., відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, є співрозмірними із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є обґрунтованим. Ураховуючи наведене, оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції підлягають задоволенню, які належить стягнути з позивача. Враховуючи викладене, а також положення ст. 270 ЦПК України, заява представника відповідача ОСОБА_1 - Вуїв О.В. про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню із стягненням з позивача на користь відповідача 3000 грн. витрат. на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції. Керуючись статтями 133, 137, 270, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд постановив : Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - Вуїв Оксани Вікторівни про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Кучерової Ганни Анатоліївни про визнання недійсним договору від 12 серпня 2020 року про розірвання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 09 жовтня 2018 року задовольнити. Стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, 02 серпня 2021 року. Судді: Т.З. Бондаренко Т.В. Крамаренко В.І. Темнікова