Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 461/156/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 461/156/21 пров. № А/857/9667/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Бруновської Н.В., Улицького В.З., при секретарі судового засідання: Герман О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби на рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 квітня 2021 року у справі №461/156/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного офісу Держаудитслужби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (головуючий суддя першої інстанції - Фролова Л.Д., час ухвалення 11:56 год., місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 12.04.2021),- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24 грудня 2020 року, начальником західного офісу Держаудитслужби Кроляк Р.Й. було розглянуто матеріали відносно неї, як на провідного спеціаліста відділу обліку та контролю за вивезенням відходів управління оперативного поводження з відходами Департаменту з питань поводження з відходами ЛМР та винесено постанову № 13/0150/2020 пн, якою її було визнано винною у ведені бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Зазначає, що в коло її обов`язків не входить ведення бухгалтерського обліку, вона не здійснюю жодних нарахувань для відшкодування фактичних додаткових витрат за вивезення ТПВ з м. Львова. А тому, вказує, що притягнення її до адміністративної відповідальності у даному випадку є протиправним, у зв`язку з чим просить суд скасувати постанову Західного офісу Держаудитслужби №13/0150/2020пн від 24 грудня 2020 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164-2 КУпАП, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06 квітня 2021 року позов задоволено. Скасовано постанову Західного офісу Держаудитслужби №13/0150/2020пн від 24 грудня 2020 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164-2 КУпАП. Закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що за наслідками проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.11.2020 №13-0075/2020 на ОСОБА_1 . Відповідно до п.п.2.7 посадової інструкції провідного спеціаліста відділу та контролю за вивезенням відходів управління оперативного поводження з відходами Департаменту, до завдань та обов`язків ОСОБА_2 належить: «Здійснює опрацювання пакету документів, поданих виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, для відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова». Тобто, до обов`язків ОСОБА_1 належить перевірка повноти подання вищезазначених документів та відповідність цих документів чинному законодавству (Ухвалам та Рішенням ЛМР) та умовам укладених договорів з перевізниками в т.ч. ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» та ТзОВ «Грінера Україна». Пунктом 1 ст.9 Закону №996-XIV передбачено, що: «Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи». Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (п.8 ст.9 Закону №996- XIV). На підставі перевірених та прийнятих документів ОСОБА_1 , поданих перевізниками, зайво проведено нарахування та оплату додаткових витрат за вивезення твердих побутових відходів з м. Львова ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» на загальну суму 79,1 тис. грн та ТзОВ «Грінера Україна» на суму 9,4 тис. грн. Так, згідно наказу Департаменту з питань поводження з відходами Львівської міської ради від 23.06.2019 №7 «Про затвердження графіку документообігу» встановлено, що працівники департаменту, керівники підрозділів несуть персональну відповідальність за своєчасну і якісну підготовку документів та передачу їх головному бухгалтеру, а також ОСОБА_1 є виконавцем та підписує розрахунок відшкодування фактичних додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова. Слід зазначити, що вказані документи не були надані суду зважаючи на те, що в позовній заяві Позивач не зазначала про те, що вона не підписує жодних первинних документів. Згідно вказаних розрахунків та Наказу Львівської міської ради від 23.06.2019 №7 є зрозумілим, що ОСОБА_1 відповідно перевіряє та підписує первинні бухгалтерські документи та несе персональну відповідальність за своєчасну та якісну підготовку документів. З урахуванням наведеного, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представники відповідача апеляційну скаргу підтримали з підстав наведених у скарзі та просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Позивач та його представник проти апеляційної скарги заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що постановою №13/0150/2020пн від 24 грудня 2020 року начальником Західного офісу Держаудитслужби Кроляком Р.Й. встановлено зайве нарахування і виплата додаткових витрат за вивезення твердих побутових відходів з м. Львова на загальну суму 88,5 тис, грн. Дані порушення призвели до ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого рядку та подання недостовірної звітності, а саме: у звіті «Про надходження та використання коштів загального фонду» форма №2м за 2019 рік по КПКВК 1216014 «Забезпечення збору вивезення сміття і відходів» КЕКВ 2610, завищено касові видатки на суму 88,5 тис, грн. Відповідно до посадової інструкції провідного спеціаліста відділу обліку та контролю в вивезенням відходів управління -оперативного поводження з відходами - до його обов`язків входить здійснення опрацювання пакету документів, поданих виконавцем послуг з вивезення побутових відходів для відшкодування фактичних додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова. Порушення відображено в акті ревізії від 30 жовтня 2020 року №06-24/10. Сума матеріальної шкоди - 88,5 тис, грн., що є порушенням п.1 ст.3 , ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відтак ОСОБА_1 визнано винною у веденні бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, та накладено на неї стягнення в розмірі 255 грн. Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем не було надано беззаперечних доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164-2КУпАП та правомірність винесення постанови. Проте апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними з огляду на наступне. Судом встановлено, що на виконання п. 1.2.4.6 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на II півріччя 2020 року, Західним офісом Держаудитслужби проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Департаменту з питань поводження з відходами Львівської міської ради за період з 01.01.2017 по 31.06.2020 (надалі - Департамент). У ревізійному періоді Департаментом, як головним розпорядником коштів виділених на Програму відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів, затвердженої рішенням Львівської міської ради № 5163 від 20.06.2019 (надалі Програма заходів), за рахунок коштів міського бюджету здійснювалось відшкодування додаткових витрат підприємств виконавців послуг із вивезення твердих побутових відходів на перевезення ТПВ за межі Львівської області. Метою Програми відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів (надалі - Програма) є забезпечення стабільного та якісного надання послуг поводження з відходами. Відшкодування виконавцям послуг з вивезення побутових відходів фактичних додаткових витрат на їх перевантаження та перевезення з м. Львова згідно з тарифами, затвердженими виконавчим комітетом. Виявлене порушення призвело до завищення фактичних додаткових витрат на вивезення ТПВ з м. Львова за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 на загальну суму ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» на суму 79,1 тис. грн та ТзОВ «Грінера Україна» на суму 9,4 тис. грн, які оплачені Департаментом. Відповідно до посадової інструкції, опрацювання документів, поданих виконавцем послуг з вивезення ТПВ для відшкодування додаткових витрат покладено на провідного спеціаліста відділу обліку та контролю за вивезенням відходів управління оперативного поводження з відходами Департаменту ОСОБА_1 . За наслідками проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.11.2020 №13-0075/2020 на ОСОБА_1 . Відповідно до п.п.2.7 посадової інструкції провідного спеціаліста відділу та контролю за вивезенням відходів управління оперативного поводження з відходами Департаменту, до завдань та обов`язків ОСОБА_2 належить: «Здійснює опрацювання пакету документів, поданих виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, для відшкодування додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова». Таким чином, колегія суддів апеляційного судку погоджується із доводами апелянта про те, що до обов`язків ОСОБА_1 належить перевірка повноти подання вищезазначених документів та відповідність цих документів чинному законодавству (Ухвалам та Рішенням ЛМР) та умовам укладених договорів з перевізниками в т.ч. ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» та ТзОВ «Грінера Україна». Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV), метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Пунктом 1 ст. 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (п.8 ст.9 Закону №996- XIV). На підставі перевірених та прийнятих документів ОСОБА_1 , поданих перевізниками, зайво проведено нарахування та оплату додаткових витрат за вивезення твердих побутових відходів з м. Львова ЛКП «ТФ «Львівспецкомунтранс» на загальну суму 79,1тис.грн та ТзОВ «Грінера Україна» на суму 9,4 тис. грн. Відповідно до наказу Департаменту з питань поводження з відходами Львівської міської ради від 23.06.2019 №7 «Про затвердження графіку документообігу» встановлено, що працівники департаменту, керівники підрозділів несуть персональну відповідальність за своєчасну і якісну підготовку документів та передачу їх головному бухгалтеру, а також ОСОБА_1 є виконавцем та підписує розрахунок відшкодування фактичних додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова. Таким чином, наведене вище свідчить про те, що позивач відповідно перевіряє та підписує первинні бухгалтерські документи та несе персональну відповідальність за своєчасну та якісну підготовку документів, оскільки на Розрахунках відшкодування фактичних додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова стоять підписи як директора департаменту поводження з відходами ЛMP, так і виконавця (Гавчук О.В.). Суд першої інстанції зазначив, що посадова інструкція провідного спеціаліста відділу обліку та контролю за вивезенням відходів управління оперативного поводження з відходами Департаменту ОСОБА_1 не передбачає ведення бухгалтерського обліку, проте такий висновок суду першої інстанції апеляційний суд вважає невірним з огляду на наведені вище мотиви та крім цього, зазначає наступне. Як уже зазначено вище, позивач опрацьовує пакет документів, поданих виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, для відшкодування фактичних додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова, тобто її дії за своєю суттю є участю у веденні бухгалтерського обліку та складанні первинних документів в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У відповідності до ст. 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 164-2 ч. 1 КУпАП, характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб`єктами правопорушення є посадові особи підприємств, установ та організацій. Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Апелянтом долучено до апеляційної скарги Розрахунки відшкодування фактичних додаткових витрат на вивезення твердих побутових відходів з м. Львова, які підписані Директором департаменту поводження з відходами ЛMP і виконавцем Гавчук О.В., що відповідно спростовує доводи позивача про те, що вона не підписує жодних бухгалтерських документів. Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач здійснював дії, які призвели до ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, тому в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-2 КУпАП та оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Перевіривши оскаржене позивачем рішення відповідача, апеляційний суд вважає, що постанова Західного офісу Держаудитслужби №13/0150/2020пн від 24 грудня 2020 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164-2 КУпАП відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності не дають підстави вважати що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про залишення постанови Західного офісу Держаудитслужби №13/0150/2020пн від 24 грудня 2020 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. без змін, а позовної заяви ОСОБА_1 без задоволення з наведених вище підстав. Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 317 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нове рішення про залишення постанови Західного офісу Держаудитслужби №13/0150/2020пн від 24 грудня 2020 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164-2 КУпАП без змін, а позовна заява ОСОБА_1 без задоволення з наведених вище підстав. Керуючись статтями 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби задовольнити. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 квітня 2021 року у справі №461/156/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким постанову Західного офісу Держаудитслужби №13/0150/2020пн від 24 грудня 2020 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку. Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький Повне судове рішення складено 30.07.2021