Постанова 4856 № 120/2825/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2825/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 29 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення пенсійного органу №905250145762 від 28 лютого 2020 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, визнання неправомірною бездіяльності щодо порушення строку, передбаченого для надіслання інформації про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, а також про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 25 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а також зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області №4-35/0335 від 19 лютого 2020 року та здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що полягає у несвоєчасному повідомленні ОСОБА_1 про прийняте рішення за результатами розгляду його заяви про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №905250145762 від 28 лютого 2020 року про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 19 лютого 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області №4-35/0335 від 19 лютого 2020. 20 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з заявою про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу. Заява обґрунтована тим, що пенсійний орган на виконання ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року про встановлення судового контролю подав звіт про виконання рішення суду у справі №120/2825/20-а. Однак, на думку заявника, даний звіт не свідчить про виконання судового рішення в повному обсязі, оскільки пенсійним органом здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 50% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, а не у розмірі 90% від відповідної суддівської винагороди. Заявник вважає, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року має бути виконане шляхом перерахунку щомісячного довічного грошового утримання із врахуванням 90% від суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді. Оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснено, виходячи із іншого відсоткового розміру, тому, на думку заявника, слід встановити новий строк для подання звіту пенсійним органом та накласти на його керівника штраф відповідно до приписів статті 382 КАС України. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати а справу направити на навий розгляд. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до положень статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з статтею 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Статтею 370 КАС України регламентовано, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив. Форми судового контролю та особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтями 382-383 КАС України. Відповідно до ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З матеріалів справи встановлено, що заява ОСОБА_1 про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення та накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу обґрунтована неповним виконанням пенсійним органом рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року, адже долучені до звіту документи свідчать про здійснення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із 50% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Проте, на думку заявника, під час такого перерахунку слід було виходити із 90% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви зазначив, що на момент ухвалення рішення у даній справі між ОСОБА_1 та пенсійним органом спірні правовідносини щодо цієї обставини не виникали, а тому позивач безпідставно стверджує про необхідність виконання судового рішення шляхом здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання із врахуванням 90% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. З огляду на зазначене апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції щодо відсутності підстав для встановлення нового строку відповідачу для подання ним звіту про виконання судового рішення лише з тієї підстави, що на час винесення судового рішення щодо перерахунку довічного грошового утримання, спору між ОСОБА_1 та Пенсійним фондом щодо його відсоткового розміру довічного грошового утримання - не існувало і судом не розглядалось. В контексті зазначеного колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 неодноразово після ухвалення судом рішення від 02 вересня 2020 року звертався із заявами, зокрема: про визнання протиправними дій пенсійного органу, вчинених на виконання такого рішення; про роз`яснення судового рішення; про ухвалення додаткового судового рішення. Усі ці заяви переслідували єдину мету - спонукати орган Пенсійного фонду виконати рішення суду шляхом здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з урахуванням 90% від суддівської винагороди працюючого судді. За результатами розгляду таких заяв суд постановляв ухвали від 02 грудня 2020 року, від 16 грудня 2020 року, від 17 грудня 2020 року, відмовляючи в їх задоволенні. За наслідком оскарження до суду апеляційної інстанції апеляційні скарги залишалися без задоволення. Апеляційний суд зазначає, що позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% від суддівської винагороди працюючого судді, вправі звернутися до суду з новим позовом. В межах даної справи такий спір не може бути вирішений з вищенаведених підстав. Відповідно до положень статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Смілянець Е. С.