Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/189/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 липня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/189/21 Категорія: 106030000 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. Час та місце ухвалення: 14:14, м. Херсон Дата складання повного тексту: 23.03.2021 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. при секретарі Сузанській І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И Л А : У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції (далі ГУНП) в Херсонській області (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про: - визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУНП України в Херсонській області полковника поліції Прокудіна О.С. від 24 грудня 2020 року №1387 "Про застосування дисциплінарного стягнення"; - визнання протиправним наказу начальника ГУНП України в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_2 №26 о/с від 26 січня 2021 року, яким ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби; - поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектора превенції Дніпровського відділення поліції Херсонського відділу поліції; - стягнення з ГУНП в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що позивача спірним наказом №26 о/с від 26 січня 2021 року звільнено за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України з посади дільничного офіцера поліції сектора превенції Дніпровського відділення поліції Херсонського відділу поліції. Спірний наказ є незаконним, оскільки позивача звільнено із 26 січня 2021 року, а витяг із наказу, який йому виданий відповідачем підписаний 25 січня 2021 року. Також стверджує про незаконність наказу відповідача від 24 грудня 2020 року №1387 "Про застосування дисциплінарного стягнення", оскільки під час проведення службового розслідування та прийняття спірного наказу за його наслідком не враховано та не досліджено ступінь тяжкості проступку; не враховано усіх обставин події; не визначено та не описано будь-якої ймовірної чи наявної шкоди; не враховано попередньої поведінки особи; не з`ясовано становлення позивача до виконання службових обов`язків. Стверджує, що приймаючи наказ, відповідач не врахував, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення, відносно ОСОБА_1 , у вигляді звільнення зі служби в поліції, він діяв непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між наслідками такого рішення для прав та свобод ОСОБА_1 і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що наказом ГУНП в Херсонській області від 29 вересня 2020 року №609 призначено службове розслідування за фактом повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 365 та ч.1 ст. 366 КК України, дільничному офіцеру поліції Дніпровського відділення поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області капітану поліції ОСОБА_3 . Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що дільничний офіцер поліції сектора превенції Дніпровського відділення поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області капітан поліції ОСОБА_4 вніс в офіційний документ (Протокол особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей) завідомо неправдиві відомості про понятих, хоча насправді ці громадяни участі у зазначеній процесуальній дії не брали та протокол своїми підписами не засвідчували, що підтверджується висновками судово-почеркознавчих експертиз, та поясненням гр. ОСОБА_5 опитаного в ході проведення службового розслідування, тим самим скоїв такий дисциплінарний проступок, який підриває авторитет та довіру громадян до Національної поліції України і є несумісним з подальшим проходженням ОСОБА_6 служби в поліції. Вважає доводи позивача безпідставними, оскільки при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховувались тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо, відтак обраний керівником вид дисциплінарного стягнення є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку. Крім того, обрання виду дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням керівника Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року відмовлено повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУНП в Херсонській області про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що службовим розслідуванням не встановлено хто запрошував понятих, хто перевіряв їх особи та на підставі яких документів. Під час проведення службового розслідування та прийняття спірного наказу за його наслідком не враховано та не досліджено ступінь тяжкості проступку; не враховано усіх обставин події; не визначено та не описано будь-якої ймовірної чи наявної шкоди; не враховано попередньої поведінки особи; не з`ясовано становлення позивача до виконання службових обов`язків, приймаючи наказ, відповідач не врахував, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення, відносно ОСОБА_1 , у вигляді звільнення зі служби в поліції, він діяв непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між наслідками такого рішення для прав та свобод ОСОБА_1 і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення. Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції обмежився лише припущеннями відповідача щодо обставин вчиненого дисциплінарного проступку, оскільки вина ОСОБА_1 , у внесенні завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу не доведена, вирок по справі не ухвалено. У відзиві ГУНП в Херсонській області на апеляційну скаргу вказується, що доводи та аргументи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення ухвалено без порушень норм матеріального та процесуального права. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ із 25 травня 2012 року, в Національній поліції із 07 листопада 2015 року, на посаді дільничний офіцер поліції сектора превенції Дніпровського відділення поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області із 20 листопада 2019 року. Наказом ГУНП в Херсонській області від 29 вересня 2020 року №609 призначене службове розслідування за фактом повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 365 та ч.1 ст. 366 КК України, дільничному офіцеру поліції Дніпровського відділення поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області капітану поліції ОСОБА_1 . Цим же наказом сформована дисциплінарна комісія. Наказом ГУНП в Херсонській області від 26 жовтня 2020 року №650 продовжено строк службового розслідування до 30 листопада 2020 року. За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складений висновок, який 30 листопада 2020 року, затверджений начальником ГУНП полковником поліції ОСОБА_2 . Так службовим розслідуванням встановлено наступне. 21 вересня 2020 у ВІОС УКЗ ГУНП в Херсонській області надійшла інформація про те, що 21 вересня 2020 року слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, у кримінальному провадженні №42020230000000038 від 30 квітня 2020 року дільничному офіцеру поліції сектора превенції Дніпровського відділення поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області капітану поліції ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 та ч. 1 ст. 366 КК України. 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні вручений обвинувальний акт. Службовим розслідуванням встановлено, що слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, Маханьком Д. у повідомленні про підозру капітану поліції ОСОБА_7 зазначено, що 22 квітня 2020 року під час складання офіційного документу протоколу особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей щодо ОСОБА_8 капітан поліції Приходько Ю. вніс завідомо неправдиві відомості. Так, останній склав за участю ОСОБА_8 протокол особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо участі в огляді понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , хоча насправді останні участі у цій процесуальній дії не брали та зазначений протокол своїми підписами не засвідчували. За результатами висновку судово-почеркознавчої експертизи №313-ПТ від 31 липня 2020 року, підпис у протоколі особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей ОСОБА_10 від 22 квітня 2020 року від імені ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою. За висновком судово-почеркознавчої експертизи №314-ПТ від 31 липня 2020 року, підпис у протоколі особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей ОСОБА_10 від 22 квітня 2020 року від імені ОСОБА_9 виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою. В межах службового розслідування надав пояснення ОСОБА_5 (зазначений як понятий у протоколі особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей ОСОБА_8 від 22 квітня 2020 року), який зазначив, що капітана поліції ОСОБА_11 він особисто знає, бо проживали раніше в одному селі Борозенське Великоолександрівського району Херсонської області. Протягом 2020 року з приводу участі в якості понятого при складанні матеріалу ОСОБА_4 не звертався. Ні в яких документах ОСОБА_12 свого підпису не ставив та до Дніпровського відділення поліції ХВП ніколи не приходив та не звертався. Також матеріали справи містять пояснення позивача, написані ним власноручно, у яких останній зазначив, що скористався конституційним правом, визначеним ст. 63 Конституції України та пояснення не надає. Дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи свої протиправні дії, вніс до офіційного документа протоколу особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей, завідомо неправдиві відомості. Вивченням причин і умов, що сприяли порушенням службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_6 встановлено, що вони стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості, ігноруванням останнім вимог чинного законодавства та нормативних документів, що регламентують його діяльність як поліцейського. За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія вважала, що до ОСОБА_1 належить застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення Наказом начальника ГУНП України в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_2 від 24 грудня 2020 року №1387 "Про застосування дисциплінарного стягнення" до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. У наказі зазначено: "...За грубе порушення службової дисципліни, ігнорування вимог пп.1., 2. ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", пп.1., 2., 3., 5., 6. ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-УІІІ, ст.ст. 38, 42 Закону України "Про запобігання корупції", Присяги працівника поліції, абз.абз.1, 2, 3 п.1. розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, п.12. розділу III Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року №1376, що виразилось у внесенні завідомо неправдивих відомостей до офіційного документа (Протокол особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей), підробці підписів понятих, дільничного офіцера поліції сектора превенції Дніпровського відділення поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області капітана поліції Приходька Юрія /0070250/ звільнити зі служби в поліції…". Наказом начальника ГУНП України в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_2 №26о/с від 26 січня 2021 року ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Не погодившись із наведеними наказами, позивач звернувся до суду. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач обґрунтував та довів доказами правомірність спірних наказів, разом із тим, як доводи позивача про їх незаконність були спростовані відповідачем та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим у задоволенні позову належить відмовити. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.ст. 2, 18, 19 Закону України "Про Національну поліцію", ст.ст. 1, 11, 13, 14, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції, п.п.1, 4 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністра внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Національну поліцію" завдання поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом Відповідно до ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ У країни, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно з п.п.1, 2, 4 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону. Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до ч.3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, яке проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції). За змістом ч.3 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно ч.ч.8, 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє. Відповідно до п.п.1, 4 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністра внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського! ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно - розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Стосовно доводів апелянта про те, що відповідач при визначенні виду дисциплінарного стягнення відносно позивача у вигляді звільнення, діяв непропорційно, а саме не врахував попередню поведінку позивача та усіх обставин події, не дослідив ступінь тяжкості проступку, колегія суддів зазначає наступне. Колегія суддів зазначає, що в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Зазначена правова позиція знаходить своє відображення в постановах Верховного Суду від 05 травня 2019 року у справі №825/1902/16, від 17 липня 2019 року у справі №806/2555/17, від 07 березня 2019 року у справі №819/736/18. Так, дійсно, в контексті спірних правовідносин, колегія суддів підкреслює, що обраний позивачу вид дисциплінарного стягнення дійсно є найсуворішим, однак визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Стосовно посилань апелянта на відсутність щодо нього обвинувального вироку у кримінальній справі, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки рішення суду у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку, який підриває авторитет та довіру громадян до національної поліції. Натомість, в даних спірних правовідносинах службовим розслідуванням встановлено факт внесення позивачем в офіційний документ (Протокол особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей) завідомо неправдивих відомостей про понятих, хоча насправді ці громадяни участі у зазначеній процесуальній дії не брали та протокол своїми підписами не засвідчували, що підтверджується висновками судово-почеркознавчих експертиз, та поясненням гр. ОСОБА_5 , опитаного в ході проведення службового розслідування. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та пропорційність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, який підриває авторитет та довіру громадян до Національної поліції України і є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29 липня 2021 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.