Постанова 4852 № 160/11120/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/11120/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року (суддя Бондар М.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 30.12.2020 року) в справі № 160/11120/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, - в с т а н о в и в: 15.09.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області (далі по тесту відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 201467 від 27.08.2020 року про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року позовні вимоги задоволено. З рішенням суду першої інстанції не погодився Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтував тим, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, суд при розгляді справи не у повному обсязі з`ясував обставини справи, не дослідив всіх доказів у справі. Апелянт вказував на те, що 01.07.2020 року на автодорозі Н-08 474 км, держаним інспектором Укртрансбезпеки було зупинено для перевірки автомобіль МАН державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом марки Krone AZW18, державний номер НОМЕР_2 , які згідно свідоцтва про державну реєстрацію належать ОСОБА_1 , працівниками Укртрансбезпеки здійснено габаритно - ваговий контроль, та встановлено перевантаження на строєну вісь автомобіля, замість дозволеного навантаження 18 тон здійснено навантаження 22,15 тон, встановлено перевантаження, замість допустимої ваги 44 тони, повна встановлена маса після зважування встановлена як 52,05 тон. Апелянт вказував, що згідно даних ДерждорНДІ, близько 74% автомобільних доріг збудовані під розрахунок навантаження на вісь 6 тон та загальною вагою автомобіля не більше 24 тон, в результаті переміщення дорогами перевантажених автомобілів, спостерігається руйнування доріг. При здійсненні вантажно-габаритного контролю шляхом зважування, встановлено, що перевозився відсів, проте фізична властивість грузу не спливає на навантаження. Апелянт вказував, що Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом, передбачають для транспортних вантажів рівномірність розміщення вантажу в кузові, таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалось його керування. Відповідальність за пакування, навантаження та розміщення у кузові вантажу несе перевізник. Завантажуючи автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів. У зв`язку з тим, що навантаження на здвоєну вісь транспортного засобу становило 22,15 тон, встановлено перевантаження, замість 44 тон 52 тони, було складено відповідний акт. Дозволяються критична похибка у вимірюванні навантаження у розмірі 2%, проте у випадку позивача, перевищення становило 23,06% (щодо перевантаження всього автомобіля 18,3%), що значно більше похибки. Апелянт вказував, що Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області є уповноваженим органом для здійснення державного контролю на автомобільному транспорті у тому числі може застосовувати адміністративно-господарські санкції, уповноважене здійснювати повноваження для захисту порушених інтересів держави в тому числі шляхом оскарження судових рішень. Однак, відповідачем не здійснено оскарження рішення, тому відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявні підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави у суді шляхом подачі апеляційної скарги. Згідно ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді у разі їх порушення, якщо захист цих інтересів не здійснюється або неналежним чином здійснюється органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Згідно повідомлення від 17.03.2021 року № 15/2-693вих-21 Дніпропетровська обласна прокуратура, повідомила Державну службу України з безпеки на транспорті про апеляційне оскарження рішення у справі 160/11120/20. Листом від 19.04.2021 року № 20986-21 Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки повідомило, що не буде оскаржувати рішення у справі у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору. Заявою від 15.04.2021 року № 15/2-1040вих-21 Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Дніпропетрвоського окружного адміністративного суду з заявою щодо ознайомлення з матеріалами справи та повідомила свій намір оскаржити рішення від 30.12.2020 року. Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Згідно ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Повноваження відповідача щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати, що здійснюється у формі розрахунку. Суд першої інстанції вказував на наявність порушення з боку позивача щодо допустимої ваги, оскільки як свідчать свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів позивача нормативна допустима маса контейнеровозу з причепом складає 44 т, а не 64 т, матеріалами зважування зафіксовано фактичну масу 52,05 т. Порушення, за яке встановлена відповідальність мало місце. Однак, встановлено, що на контейнеровозі позивача перевозився подільний вантаж зерно. Чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (пункт 22.5 Правил дорожнього руху), тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів. Матеріалами справи встановлено, що 01.07.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області на автодорозі Н-08 474 км, проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом марки Krone AZW18, державний номер НОМЕР_2 , встановлено перевищення вагових, фактична вага 52,05 тони при нормативно допустимій 44 тон, встановлено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь, а саме 22,15 тони, при нормативно допустимій 18 тон, що перевищує нормативно допустимий показник, у зв`язку з чим складено акт № 0016327 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.10.2019 року, складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 031590 від 01.07.2020 року. Акт підписаний водієм транспортного засобу ОСОБА_2 . Згідно акту № 0315590 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, MAN державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом марки Krone A2W18, державний номер НОМЕР_2 , мають п`ять вісей, фактичне навантаження 7,35 т, 13,05 т, 9,1 т, 11,1 т, 11,45 т при допустимих 11 т, 18 т, 11 т, 11 т. Друга та третя вісі є здвоєними, оскільки відстань між ними менше 2,5 метрів. Про улаштування вісей, результати навантаження на осі, здійснено відмітки у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №038590 від 01.07.2020 року. Згідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2020 року № 221289, виявлено порушення, що полягало у перевезенні вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм. без відповідного дозволу. Акт підписаний водієм ОСОБА_2 . Підтверджується, що 01.07.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки о 21 год. 08 хв. здійснено зважування транспортного засобу позивача, за результатами якого виявлено факт перевищення нормативно вагових параметрів, а саме навантаження на здвоєну вісь становило 22,15 тон, повна маса транспортного засобу 52050 кг за результатами чого складено талон зважування №23038. Як встановлено, здійснення габаритно-вагового контролю здійснено за допомогою приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA. Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання № 34-00/2529 від 12.07.2019 року, прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA, виробник Esit Elektronic Sшstemler Imalat ve Ticaret LTD.STI, є повіреним, свідоцтво чинне до 12.07.2020 року. Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, MAN TGA 26.390 державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп Krone AZW18, державний номер НОМЕР_2 , належать ОСОБА_1 . Повідомленням від 19.08.2020 року № 62635/22/24-20 Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області повідомляло ОСОБА_1 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Повідомлення отримане ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно листів № 93642/22/18 та № 93852/26/18-20 від 09.10.2020 року Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області повідомило про помилку у акті від 01.07.2020 року № 031590, де вказано про допустиму вагу транспортного засобу 64 тони, необхідно вважати 44 тони. Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області 27.08.2020 року винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 201467, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000 грн., на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Згідно ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Згідно пунктів 3, 4, 12, 14, 15, 20, 21, 22, 25, 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис. Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком

5. Згідно ст. 1, ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту). На території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: контроль та нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті та правил перевезення небезпечних вантажів. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, при цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки. Габаритно-ваговий контроль, це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Згідно пунктів 6, 12, 13, 15 - 24 вищевказаного Порядку, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту. Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух. Згідно з пунктами 3, 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 року № 1007/1207 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС. Посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідно до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення. Вісі MAN TGA 26.390 державний номерний знак НОМЕР_1 є здвоєними, що підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №038590 від 01.07.2020 року, проти цієї обставини позивач не заперечує. Згідно п. 8.21 розділу 8, п. 12.1 розділу 12 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерстватранспорту України14.10.1997 року № 363 (з змінами та доповненнями) виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України. Для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Під час рейдової перевірки було зупинено та зважено транспортний, що належить ОСОБА_1 . Під час зважування встановлено перевищення вагових параметрів, встановлено масу у понад 52 тони при дозволеній 44 тони, на здвоєну вісь встановлено масу 22,15 тон, при нормативно допустимій 18 тон, що перевищує нормативно допустимий показник на 23%. Було проведено одне зважування, за результатами якого було виявлено факт перевищення нормативно-вагових параметрів. Зважування відбулось на ваговому комплексі вимірювальної техніки для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA, який за результатами повірки відповідно до сертифікату відповідає вимогам технічного регламенту законодавчо урегульованих засобів вимірювальної техніки. Не встановлено, що під час зважування транспортного засобу, у водія виникали нарікання на обладнання вагового комплексу чи на невірне зважування. Зважування транспортного засобу було проведено з дотриманням відповідних правил, відсутні підстави та докази вважати, що зважування було проведено з порушеннями. Згідно ч. 1 ст. 33 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів. Згідно ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через центри надання адміністративних послуг. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Згідно п. 39 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879, відповідальність за збереження великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, рух яких заборонено, за весь час з моменту заборони руху до його відновлення несе перевізник, а в разі перевезення вантажу - вантажовідправник. Відповідно до абзацу 15 ч. 1 ст. 60 вищевказаного Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З зауваженнями до актів перевищення нормативно допустимого показника та проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, ОСОБА_1 до Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області не звертався, водій під час його зупинки, зважувань та нарікань на процес зважування та складання акту перевірки та довідки не мав. Суд першої інстанції невірно встановив, що зважування та встановлення вагового навантаження на вісь проведено з порушенням, оскільки перевозився сипучий чи рідкий вантаж, такий висновок спростовується товарно-транспортною накладною. Позивачем не підтверджується перевезення сипучого вантажу, в матеріалах справи відсутня товарно-транспортна накладна. Колегія суддів зазначає, що фізичні характеристики вантажу, не вливають на загальну вагу вантажу, від того який вантаж перевозився, це не зменшить вагу вантажу та навантаження на осі транспортного засобу. Фізичні характеристики вантажу не спростовують виявленого порушення. Саме під час зважування, встановлено масу автомобіля з причепом 52 тони при дозволених 44 тони, встановлено массу навантаження на здвоєну вісь 22,15 тон, при нормативно допустимому показнику 18 тон. Отже, під час зважувань, встановлено, що транспортний засіб, має перевищення вагових параметрів, тобто транспортний засіб здійснював рух по дорогам України з перевантаженням. Рух перевантаженого транспортного засобу (перевантаження на строєну вісь) здійснювався в порушення частини 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення якої передбачена відповідність відповідно до абзацу 16 ч. 1 ст. 60 цього Закону. Суд апеляційної інстанції при вирішені спору користується правовими позиціями Верховного Суду, висловленими у постанові від 02.08.2018 року у справі № 820/1420/17, від 09.08.2019 року у справі № 817/1051/16, від 09.08.2019 року у справі № 819/586/16, від 24.07.2019 року у справі № 803/1540/16, від 28.02.2019 року справі № 805/3598/16-а. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому тільки у тому разі, коли його позовні вимоги задоволено. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог. Не передбачено повернення судового збору суб`єкту владних повноважень. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року в справі № 160/11120/20 скасувати. Ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити. Здійснити новий розподіл судових витрат. У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, повернення судових витрат не здійснюється. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова