Постанова Київський апеляційний суд № 758/4324/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2021 року м. Київ Справа № 758/4324/21 Апеляційне провадження №22-ц/824/9899/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Якимець О.І. 12 квітня 2021 року у м. Києві, повний текст ухвали складений 12 квітня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства та визнання права неповнолітньої дитини на спадкування обов`язкової частки в спадщині, В С Т А Н О В И В В квітні 2021 року позивач звернулась до Подільського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства та визнання права неповнолітньої дитини на спадкування обов`язкової частки в спадщині - передано за територіальною підсудністю на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області. Ухвала мотивована тим, що дана справа не відноситься до підсудності Подільського районного суду м. Києва, адже місце проживання відповідача не належить за територіальністю до Подільського району м. Києва, а тому справу необхідно скерувати до Ірпінського міського суду Київської області за підсудністю. Не погодилась із зазначеним судовим рішенням позивач, нею подана апеляційна скарга, в якій вона вказує на те, що своє звернення до Подільського районного суду м. Києва вона обґрунтовувала положеннями ч.1 ст. 316 ЦПК України, та вказувала, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем проживання заявника, та положеннями ч. 1 ст. 30 ЦПК України, відповідно до якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини Також зазначала, що суд першої інстанції не врахував вимоги ч. 16 ст. 28 ЦПК України, згідно якої позивач має право на вибір між кількома судами. Оскільки вона проживає по АДРЕСА_1 , тобто в Подільському районі, а тому на підставі ч.1 ст. 316 ЦПК України має право звертатися з позовом до Подільського районного суду м. Києва. Також зазначає, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до якої входить квартира АДРЕСА_1 , а тому вважає помилковим висновок суду про відсутність підстав для застосування положень ст. 30 ЦПК України. На підставі викладеного, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Подільського районного суду м. Києва. В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. А відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріалами справи, законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів виходить з наступного. З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, Подільський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просила: § встановити факт батьківства ОСОБА_4 щодо дитини ОСОБА_2 ; § Подільському районному у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису №17 про народження ОСОБА_2 , а саме у графі «відомості про батька» виключити « ОСОБА_5 » та зазначити « ОСОБА_4 »; § визнати за неповнолітньою ОСОБА_2 право на спадкування обов`язкової частки у спадщині, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 . В позовній заяві позивачем зазначено «Підсудність. Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини». Також позивачем вказано, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до якої входить квартира АДРЕСА_1 . Виходячи з положень ст.ст. 174,175 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В порядку ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. В порядку ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Згідно із ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч.16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Згідно із ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. В п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01 березня 2013 року роз`яснено, що до позовів з приводу нерухомого майна відносяться, зокрема, позови про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. З наведених обставин справи вбачається, що позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить про встановлення факту батьківства відносно своєї малолітньої дитини. Також вбачається наявність спору. А отже слід погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що подана позивачем позовна заява не є заявою, яка підлягає розгляду за правилами окремого провадження, тому посилання позивача на підсудність справи за її місцем проживання не відповідає нормам процесуального закону. Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими і в цій частині апеляційна скарга залишається без задоволення. Разом з тим, у позовних вимогах позивач просить про визнання за її малолітньою дитиною права на спадкування після смерті ОСОБА_4 . Враховуючи вказані норми закону та їх тлумачення, слід вважати, що спори з приводу спадщини, зокрема, у даному випадку вимога про визнання права на спадкування, є спорами, які стосуються та подані з приводу нерухомого майна. У позовній заяві зазначається, що спадщина відкрилася на належне спадкодавцю нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Подільського району. Також з матеріалів справи вбачається, що Спадкова справа відносно ОСОБА_4 була відкрита Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою (м. Київ, пр-т Правди, 33), що також знаходиться в Подільському районі. Тобто, з матеріалів справи прослідковується, що спадкове майно (нерухоме майно) з приводу якого фактично виник спір, знаходиться в Подільському районі м. Києва. Посилання суду першої інстанції на відсутність даних про повний обсяг спадкового майна є обґрунтованим, разом з тим, вказане може бути підставою для залишення позовної заяви без руху, а не для направлення справи на розгляд іншого суду. До того ж, як слідує з вищевикладеного, висновок суду першої інстанції про підсудність справи за місцем знаходження відповідача у справі є помилковим. Спір виник та стосується спадщини, до складу якої входить нерухоме майно, тому позов має пред`являтися та розглядатися за місцезнаходженням майна або основної його частини. Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала про направлення справи за підсудністю підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 - задовольнити частково. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: А.М. Андрієнко Н.В. Поліщук