Ухвала КЦС ВС № 369/5788/19

Ухвала 30 липня2021 року м. Київ справа № 369/5788/19 провадження № 61-12201ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2020 року, додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Дарницької у м. Києві районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Дарницької у м. Києві районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з батьком, ВСТАНОВИВ: Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 21 липня 2021 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2020 року, додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у вищевказаній справі. У касаційній скарзі заявник зазначає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З огляду на те, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 22 червня 2021 року складено у цей же день, останній день касаційного оскарження припадає на 22 липня 2021 року. Тому, касаційна скарга подана заявником в межах строку на касаційне оскарження, а відтак відсутня необхідність вирішення питання про його поновлення. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не дотримано вимог щодо форми та змісту касаційної скарги, оскільки всупереч пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Диспозиція статті 389 ЦПК України вимагає чіткого зазначення підстав касаційного оскарження, натомість зазначені в касаційній скарзі доводи зводяться до формальної незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції та до переоцінки вказаних обставин. У поданій касаційній скарзі в частині оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 червня 2021 року по суті спору, заявник, посилаючись на незгоду з наданою судами правовою оцінкою доказам у справі, не наводить передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судового рішення. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2020 року, додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2021 року залишити без руху до 31 серпня 2021 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. Ю. Гулейков