Ухвала КЦС ВС № 761/34873/19

Ухвала 29 липня 2021 року м. Київ справа № 761/34873/19 провадження № 61-10653ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Биченко (Золотих) Олександра Олександровича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсним акта про проведені торги, свідоцтва про придбання майна на прилюдних торгах, витребування майна з чужого володіння, ВСТАНОВИВ: Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна від 26 травня 2017 року, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 296,2 кв. м, житловою площею - 180,8 кв. м, із прилюдних торгів, затвердженого відділом державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції в м. Донецьку 26 вересня 2011 року, на ім`я ОСОБА_3 , зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за № 106 та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 травня 2017 року за реєстраційним номером 1258458680000 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О. О. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року в частині відмови у позові про витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 . Витребувано з володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3/4 частини будинку АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк до 23 липня 2021 року подання до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. У липні 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване посиланням на те, що він не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, про наявність судового рішення дізнався з телефонного дзвінка від представника позивачки - ОСОБА_6 08 червня 2021 року його представник ознайомився з матеріалами справи та отримав копію оскаржуваних судових рішень. На підтвердження зазначеного надав копії відповідних розписок. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Ураховуючи наведене, причини пропуску строку на касаційне оскарження, наведені заявником є поважними, підтверджені належними доказами, а тому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, а строк на касаційне оскарження поновленню. Підставами касаційного оскарження судових рішень, заявник зазначає: 1) пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, оскільки суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс15, постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року № 465/650/16-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц та постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 761/17142/15-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 522/6869/16-ц; 2) пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України) - справу розглянуто за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у ній доводи підлягають перевірці за матеріалами справи, а тому згідно частини сьомої статті 394 ЦПК України наявні підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року до закінчення касаційного розгляду справи. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Саме по собі сподівання та припущення заявника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Заявник не навів обгрунтованих підстав та не надав відповідних доказів для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року. Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Биченко (Золотих) Олександра Олександровича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсним акта про проведені торги, свідоцтва про придбання майна на прилюдних торгах, витребування майна з чужого володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року. Витребувати з Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу № 761/34873/19. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року відмовити. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 30 серпня 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак