Ухвала КЦС ВС № 759/3606/20

УХВАЛА 29 липня 2021 року м. Київ справа №759/3606/20 провадження № 61-11705ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Житло-капітал» про захист прав споживачів, ВСТАНОВИВ: 13 липня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2021 року. Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав. Касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 392 ЦПК України. ОСОБА_1 зазначає, що оскаржує в касаційному порядку постанову апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2021 року у справі №759/3606/20. Проте, з інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що у справі з єдиним унікальним номером 759/3606/20 23 червня 2021 року саме апеляційним судом м. Києва постанова не виносилася. Таким чином, скаржнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу, в якій уточнити, яке саме судове рішення та якого саме суду вона прагне оскаржувати. Крім того, скаржником не в повній мірі виконано вимоги щодо зазначення підстав касаційного оскарження, їх відповідного обґрунтування. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Мотивувальна частина касаційної скарги містить посилання на правовий висновок Верховного Суду, відповідно до якого на думку скаржника вона звернулася за захистом порушеного права до належного відповідача. Водночас, скаржник не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції та вказує на те, що апеляційний суд неправильно визначив розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, та такі висновки суду суперечать позиції Верховного Суду, принципам законності та справедливості. Натомість, ОСОБА_1 всупереч вимогам абзацу першого пункту п`ятого частини другої статті 392 ЦПК України не зазначає, які саме правові висновки Верховного Суду на її погляд не врахував суд апеляційної інстанції, визначаючи розмір пені. Доводи касаційної скарги з цього приводу зводяться виключно до переоцінки визначеного судом розміру пені. Також скаржник чітко не зазначає підставу(и) касаційного оскарження, яку(их) стосується обґрунтування неправильного визначення судом розміру пені. Суд зазначає, що в контексті статті 13 ЦПК України розглядає справи виключно за зверненням особи в межах заявлених нею вимог. Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України касаційна скарга підлягає розгляду в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі. Оскільки скаржник не зазначив, якої з підстав касаційного оскарження з переліку, визначеного частиною другою статті 389 ЦПК України, стосуються доводи щодо неправильного нарахування пені, а суд касаційної інстанції не може на власний розсуд залишити поза увагою такі доводи касаційної скарги, то скаржнику необхідно уточнити касаційну скаргу, зазначивши підставу(и) касаційного оскарження, яких стосуються обґрунтування неправильного визначення судом апеляційної інстанції розміру пені. Належне зазначення скаржником підстав для касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги. Скаржником не виконано в повній мірі вимоги законодавства стосовно зазначення підстав касаційного оскарження, в зв`язку з чим касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Суд касаційної інстанції роз`яснює, що скаржнику для усунення даного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу(и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування. Тобто, заявнику слід чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги та відповідне обґрунтування (посилання на норму закону, правові висновки Верховного Суду, висловлені в подібних правовідносинах тощо) з урахуванням вимог цієї ухвали. За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги, а тому скарга на підставі вимог статей 185, 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд УХВАЛИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш