Постанова 4876 № 904/6943/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.07.2021 Справа № 904/6943/20 м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65, зал №511 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач) суддів: Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М. секретар судового засідання Загреба В.С. за участю представників: від позивача: - Розинський О.О., довіреність №б/н від 02.12.2020, представник; - Горб О.В., посвідчення №1656 від 20.06.2005, адвокат від відповідача-1: Камишникова Ю.М., довіреність №7/10-3429 від 24.12.2020, представник від відповідача-2: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 у справі №904/6943/20 (суддя Рудь І.А.) за позовом Акціонерного товариства "ЦВЕК-Д", м.Дніпро до відповідача-1: Дніпровської міської ради, м.Дніпро відповідача-2: Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, м.Дніпро про визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради, скасування запису про державну реєстрацію права, скасування реєстрації земельної ділянки ВСТАНОВИВ: Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 у справі №904/6943/20 призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На час проведення експертизи провадження у справі №904/6943/20 зупинено. Означена ухвала мотивована необхідністю з`ясування обставин, що мають значення для справи та відсутністю відповідного висновку експерта. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, відповідач-1 (Дніпровська міська рада) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 у справі №904/6943/20 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи апеляційної скарги Відповідач-1 вказує, що судом першої інстанції всупереч вимогам ст. 236 ГПК України не було взято до уваги обставини, викладені у запереченні щодо документів наданих позивачем до клопотання про проведення експертизи, що спричинило призначення експертизи на підставі недопустимих документів. Так, позивачем для проведення експертизи було надано технічну документацію №079708 щодо відновлення меж земельної ділянки на місцевості, виготовлену ТОВ "Основа" у 2008 році для підприємства "ЦВЕК-Д". За твердженням відповідача-1 межа міста Дніпра у районі земельної ділянки позивача не змінювалась жодним нормативним документом. На підтвердження відповідач посилається на лист Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №18-4-0.38-2025/107-19 від 12.12.2019 і лист Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 10.07.2019 №3/15-308. Скаржник зазначає, що технічна документація надана позивачем не містить більшості документів визначених ст. 56 Закону України "Про землеустрій". В акті відновлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі АПБ та ЕКТЗТ "ЦВЕК-Д" не міститься підписів суміжних землекористувачів, хоча згідно опису меж суміжні землекористувачі існують, зокрема визначено, що межі від Д до А - це землі міської ради. Судом першої інстанції не було оцінено доводи Дніпровської міської ради щодо статті 30 Закону України "Про землеустрій", а саме щодо того, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України. Технічна документація із землеустрою повинна бути погоджена у встановленому порядку та затверджена відповідними органами місцевого самоврядування. За твердженням відповідача-1 технічна документація по земельній ділянці позивача до міської ради на затвердження не надходила, рішення про затвердження ухвалено не було, що унеможливлює використовувати надану позивачем технічну документацію для експертизи. Скаржник посилається на ст. 107 Земельного кодексу України (в редакції від 01.01.2008), відповідно до якої основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Відповідач-1 вказує, що земельна ділянка позивача фактично не використовується підприємством, вона не огороджена, а отже, неможливо встановити її розмір за фактичним використанням, до земельно-кадастрової документації дані про земельну ділянку не внесені. Відповідачу не відомо, яким чином було здійснено відновлення меж земельної ділянки. Відповідач-1 вважає, оскільки Державний акт, який наданий позивачу повинен бути складений з додержанням викладеної у Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №28 від 15.04.1993, то для об`єктивного і неупередженого проведення експертизи, повинна була використовуватися землевпорядна документація, на підставі якої було видано Новоолександрівською сільською радою Державний акт на постійне користування земельною ділянкою, оскільки вона містить всі необхідні для експертизи вихідні дані. Скаржником також зазначено, що ним було запропоновано суду поставити на розгляд експерта питання, які дозволяють розв`язати ряд суперечностей в правовстановлюючих документах позивача на земельну ділянку, яка перебуває в його користуванні. У зв`язку з тим, що позивач стверджує, що земельна ділянка, на яку підприємству надано Державний акт Виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (проте відсутні відомості щодо включення цієї земельної ділянки у межі міста) перетинається із земельною ділянкою, якою розпорядилася Дніпровська міська рада, існувала необхідність поставити на вирішення експертизи наступні питання: 1) Встановити координати поворотних точок межи земельної ділянки, що належить Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному, комерційному товариству закритого типу "ЦВЕК-Д" на праві постійного користування на підставі державного акту від 19.03.1999, номер державної реєстрації 1273 (1-ДП №005092) з відображенням їх на карті-схемі до проекту встановлення межі м. Дніпропетровська або з прив`язкою до межи певної адміністративно-територіальної одиниці. 2) Встановити координати поворотних точок межі міста на підставі технічної документації щодо встановлення-відновлення межі міста Дніпро в районі земельної ділянки, що належить Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному, комерційному товариству закритого типу "ЦВЕК-Д" на праві постійного користування на підставі державного акту від 19.03.1999, номер державної реєстрації 1273 (І-ДП №005092) з відображенням їх на карті-схемі до проекту встановлення межі м. Дніпропетровська. 3) Встановити, на підставі державного акту від 19.03.1999, номер державної реєстрації 1273 (І-ДП №005092), до якої адміністративно-територіальної одиниці (місто, селище, тощо) належить земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 та земельна ділянка, що належить Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному, комерційному товариству закритого типу "ЦВЕК-Д" на праві постійного користування на підставі державного акту від 19.03.1999, номер державної реєстрації 1273 (І-ДП №005092). Судом без належного обґрунтування вказані питання були відхилені. Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу Позивачем і відповідачем-2 відзиви на апеляційну скаргу не надані. Рух справи у суді апеляційної інстанції Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 у справі №904/6943/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 23.06.2021 о 11:30 год. 22.06.2021 до суду апеляційної інстанції від представника відповідача-1 надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги. В поясненнях вказано, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.11.2005 №54/31 "Про встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) межі м. Дніпропетровська" відзначено, що роботи зі встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) межі міста є такими, що завершені, та площа Дніпропетровська з 01.01.2006 становитиме 40507,7 га. Топографо-геодезичні роботи щодо встановлення межі міста на місцевості (в натурі) завершені. Нова межа міста закріплена 510 межовими знаками, її периметр становить 184 км. До площі міста додатково включаються 2654,67 га земель. ДП "Дніпропетровський інститут землеустрою" виконано креслення до акту обстеження земельних ділянок, які включаються у межі міста. Згідно зазначених матеріалів в районі розташування спірної земельної ділянки межа міста не змінювалась. Вказане виключає можливість розпорядження міською радою земельною ділянкою позивача, на яку видано Державний акт Новоолександрівською сільською радою, оскільки спірна земельна ділянка перебуває на території міста Дніпра. Відповідач-1 звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах вказує, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Як законний власник, Дніпровська міська рада вчинила дії щодо розпорядження земельною ділянкою, що належить до комунальної власності. В даному випадку, відповідач-1 вважає, що саме позивач намагається втручатися в діяльність органу, наділеному повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, що перебувають в межах певної адміністративно-територіальної одиниці. За розпорядженням керівника апарату суду №1428/21 від 23.06.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кузнецової І.Л. - члена колегії, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/6943/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2021 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 у справі №904/6943/20 до свого провадження. 23.06.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 28.07.2021 до 12:00 год. За розпорядженням керівника апарату суду від 27.07.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В. - члена колегії, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/6943/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2021 означеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 у справі №904/6943/20 до свого провадження. 28.07.2021 на електронну адресу суду від Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради надійшов лист, в якому відповідач-2 погоджується з доводами апеляційної скарги Дніпровської міської ради та просить її задовольнити в повному обсязі, а також просить розглянути справу без участі уповноваженого представника відповідача-2. За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 28.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-1 дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного. Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/6943/20 за позовом Акціонерного товариства "ЦВЕК-Д" до Дніпровської міської ради і Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради про: - визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради від 23.09.2020 №369/61 в повному обсязі; - скасування запису номер 38500374 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 за Дніпропетровською міською радою; - скасування реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 у Державному земельному кадастрі України із закриттям Поземельної книги на неї. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідно до семантичних даних Публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051 розташована безпосередньо біля промислової бази позивача за адресою: м. Дніпро, вул. Старокодацька, буд. 9, на земельній ділянці площею 3,2 га, яку було надано рішенням VI сесії XXII скликання Дніпропетровської районної ради народних депутатів від 25.01.1996 Ремонтно-будівельному управлінню зв`язку (РБУ зв`язку). Правонаступником Управління є позивач, якому земельна ділянка надана у постійне користування для розширення виробничої бази відповідно до Державного акту на право постійного землекористування І-ДП №005092 від 19.03.1999. Проте, через бездіяльність центрального органу виконавчої влади, який повинен реалізовувати державну політику у сфері земельних відносин, відомості про земельну ділянку позивача не внесені до Державного земельного кадастру з незалежних від позивача обставин. За вказаних обставин, оспорюване рішення та вчинені на його підставі записи порушують право позивача на користування земельною ділянкою площею 3,2 га відповідно до Державного акту на право постійного землекористування І-ДП №005092 від 19.03.1999. До позовної заяви позивачем додано клопотання про призначення інженерно-технічної експертизи з питань землеустрою. Клопотання обґрунтоване необхідністю з`ясування усіх обставин з питання щодо накладення спірної земельної ділянки наданої Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради в постійне користування для будівництва крематорію на безспірну земельну ділянку позивача, що потребує спеціальних знань і спеціального обладнання. 23.03.2021 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф. 361). На вирішення судової експертизи поставлено наступне питання: Чи накладається межі земельної ділянки відповідачів площею 0,3675 га кадастровий номер 1210100000:02:128:0051 на межі земельної ділянки площею 3,2 га, яка знаходиться у користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія І-ДП №005092 від 19.03.1999, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1273 ? На час проведення експертизи провадження у справі №904/6943/20 зупинено. Відповідач-1 не згоден з наданою позивачем технічною документацією для використання при проведені експертизи, оскільки вона не затверджена Дніпровською міською радою та пропонував поставити на розгляд експерта свої питання. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції Колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду щодо необхідності призначення у справі судової комплексної почеркознавчу та технічну експертизу експертизи з огляду на наступне. За приписами частини першої статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. У пункті 5.3 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі №1-17/2005 вказано, що положення ст. 92 Земельного кодексу України не обмежують і не скасовують права постійного користування земельними ділянками, яке набуте особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002. Частиною п`ятою статті116 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Позивач заявляє про порушення відповідачами його права постійного користування земельною ділянкою, оскільки рішенням Дніпровської міської ради від 23.09.2020 №369/61 Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради було незаконно передано частину земельної ділянки АТ "ЦВЕК-Д". На переконання позивача межі земельної ділянки відповідачів площею 0,3675 га кадастровий номер 1210100000:02:128:0051 накладаються на межі земельної ділянки площею 3,2 га, яка знаходиться у користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія І-ДП № 005092 від 19.03.1999, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1273. Доказування цього факту ускладнюється тим, що у сематичних даних Публічної кадастрової карти України відсутні дані про земельну ділянку позивача. Відповідно до частин першої - третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України). За змістом частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема: - подавати докази; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання експертам (пункт 2); - подавати заяви та клопотання (пункт 3). Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України). Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. За визначенням у частині першій статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 79 Господарського процесуального кодексу України). Частиною другою цієї статті встановлено, що ці дані встановлюються, зокрема і висновками експертів. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Відповідно до частини другої статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Приписами частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Тобто експертиза призначається, коли для вирішення справи необхідні спеціальні знання в певній галузі. Порядок збирання матеріалів для проведення експертизи визначено статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи (частина перша). Згідно статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Частиною першою пункту 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) встановлено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Згідно з пунктом 1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, одним із основних видів (підвидів) експертиз є інженерно-технічна експертиза, різновидами якої є, зокрема, земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою. Вказаним Наказом Міністерства юстиції України разом з Інструкцію також затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Науково-методичні рекомендації), якими регламентовано основні завдання відповідної експертизи та перелік питань, що ставляться на вирішення судовому експерту. Так, відповідно до пункту 7.1 Науково-методичних рекомендацій, основними завданнями експертизи з питань землеустрою є: - визначення відповідності розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування; - визначення відповідності зміни цільового призначення земельних ділянок та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування; - визначення відповідності фактичного землекористування правовстановлювальним документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам; - визначення відповідності виконаної нормативної грошової оцінки земель вимогам нормативно-правових актів. З підпункту 6.1.1. пункту 6.1. глави 6 Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень вбачається, що до орієнтовного переліку вирішуваних питань входить, зокрема, питання Чи є порушення меж (або накладання) земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки ? Відповідно до пунктів 6.1.2., 6.1.3. пункту 6.1. глави 6 Розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень зазначені питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних. Для вирішення питань земельно-технічної експертизи експерту необхідно надати оригінали або завірені якісні копії відповідної правовстановлювальної та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку. У разі неможливості експертом самостійно виконати топографо-геодезичні роботи результати таких робіт повинні бути надані на дослідження органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). Судом встановлено, що позивачем для забезпечення виконання експертизи надано Технічну документацію №079708 щодо відновлення меж земельної ділянки на місцевості 2008 року з планом і каталогом геодезичних координат. Крім того позивач просив суд витребувати у відповідачів геодезичні дані спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:128:0051. Відповідач-1 вважає, що надана позивачем технічна документація не може бути використана для експертизи, оскільки ні в Земельному кодексі України, ні в Законі України "Про землеустрій" (в редакції від 22.05.2003) технічної документації щодо відновлення меж земельної ділянки на місцевості не існувало, технічна документація не затверджена міською радою. Також відповідачем-1 запропоновані на вирішення експерта свої питання. Проте, такі аргументи позивача і запропоновані ним питання не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки в даному випадку предметом спору є нез`ясування питання знаходження земельної ділянки позивача за межами або в межах населеного пункту, а встановлення обставин накладання однієї земельної ділянки на іншу. Щодо документального підтвердження факту відновлення позивачу меж земельної ділянки, то за частиною першою статті 107 Земельного кодексу України (в редакції від 01.01.2008 - на час виконання технічної документації щодо відновлення меж земельної ділянки на місцевості позивача) основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. Дослідивши перелік питань Господарського суду Дніпропетровської області в ухвалі, що оскаржується, колегія суддів констатує, що вони не містять правового характеру і дійсно потребують спеціальних знань. Дослідивши зміст питань, які були запропоновані для з`ясування під час проведення означеної судової експертизи відповідачем, але не прийняті судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що встановлення координат поворотних точок меж спірних земельних ділянок з відображенням їх на карті-схемі з прив`язкою до меж суміжних земельних ділянок та меж певних адміністративно-територіальних одиниць, обов`язково має бути виконано судовим експертом задля надання відповіді на питання, яке було поставлено судом на вирішення означеної судової експертизи. Таким чином, судом першої інстанції правильно поставлені на вирішення експерта питання спрямовані на встановлення обставин, що мають значення для вирішення даної справи, виходячи із наведеного позивачем обґрунтування заявлених ним позовних вимог та наявних у позивача документів, якими він підтверджує набуття прав щодо земельної ділянки, яка знаходиться в його користуванні. Обставини набуття позивачем таких прав та оцінка відповідності нормам законодавства чинного на момент їх набуття у разі, зокрема й по належності спірних земельних ділянок до земель міста Дніпра чи іншої адміністративно-територіальної одиниці, якщо це може вплинути на вирішення спору у цій справі, за необхідності може бути надана судом під час ухвалення судового рішення на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач, який не згоден з визначеним судом питанням на вирішення судового експерта і наданням саме цих документів для проведення експертизи, відповідно до частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України, має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Тобто замовити проведення експертизи за власними запитаннями. До того ж, неповнота з`ясування під час судової експертизи певних обставин, у разі дійсної потреби їх встановлення для вирішення спору, який є предметом розгляду в цій справі, може бути усунута судом в подальшому шляхом призначення додаткової, комісійної або комплексної експертизи. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом. Пунктом 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи. Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що застосування місцевим господарським судом під час призначення означеної судової експертизи норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до положень частин першої і четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За викладених обставин, не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність переконливих і достатніх доводів для скасування ухвали суду про призначення у цій справі судової експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення. Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 2270,00грн. на оплату судового збору, понесені Дніпровською міською радою у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями 269, 270-271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 у справі №904/6943/20 - залишити без змін. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Дніпровську міську раду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повна постанова складена 30.07.2021. Головуючий суддя І.М. Подобєд Суддя Е.В. Орєшкіна Суддя І.М. Кощеєв