Постанова Східний апеляційний господарський суд № 905/1880/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" липня 2021 р. Справа № 905/1880/20 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Плахов О.В. секретар судового засідання: Семенов О.Є. За участю представників сторін: від позивача: не з`явився від відповідача: не з`явився розглянувши апеляційну скаргу Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь, Донецька область (вх. 1764 Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 31.03.2021 (повний текст складено 12.04.2021) у справі №905/1880/20 (суддя Паляниця Ю.О.) за позовом Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область до відповідача Публічного акціонерного товариства Металонік, м. Маріуполь, Донецька область про стягнення 2 118 791,37 грн. ВСТАНОВИВ: Маріупольська міська рада Донецької області звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Металонік про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 2118791,37 грн. Рішенням Господарського суду Донецької області від 31.03.2021 у справі №905/1880/20 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із вищевказаним рішенням, Маріупольська міська рада Донецької області звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 31.03.2021 у справі №905/1880/20 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне: - судом не досліджено ту обставину, що відповідно до п.8 укладеного раніше договору оренди спірної земельної ділянки зазначено її нормативну грошову оцінку: 158,43 грн./м2 та 183,08 грн./м2., а згідно п.9 договору грошова оцінка земель м.Маріуполя узгоджена рішенням Маріупольської міської ради №708 від 28.09.2000 та посвідчується довідкою Маріупольського міського управління земельних ресурсів встановленого зразку; - Маріупольська міська рада Донецької області не є платником плати за землю стосовно спірної земельної ділянки, у зв`язку із чим у позивача й не було обов`язку отримувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у спірний період; - нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки станом на 01.01.2018 діяла на підставі рішення Маріупольської міської ради від 15.12.2009 №5/38-6108, з урахуванням рішень від11.02.2010 №5/40-6281, від 19.10.2010 №5/46-7084 та від 25.02.2011 №6/5-327. Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки змінилася з 01.01.2019 відповідно до рішення Маріупольської міської ради від 13.07.2018 №7/32-2922 та є чинною до теперішнього часу; - при підготовці матеріалів для подання позовної заяви було зроблено запит до відділу у м. Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, який є уповноваженим державним органом в частині надання відомостей щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та отримано відповідний лист від 20.12.2019 №2067/105-19 з наведенням нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за весь спірний період, у тому числі за минулі роки; - наведені вище обставини свідчать про проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, що було залишено поза увагою суду першої інстанції. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2021, сформовано колегію суддів у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, судді Бородіна Л.І., Плахов О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2021: поновлено Маріупольській міській раді Донецької області пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 31.03.2021 у справі №905/1880/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маріупольської міської ради Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 31.03.2021 у справі №905/1880/20; призначено справу до розгляду на "07" липня 2021 р. о 10:45 годині Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021: задоволено заяву Маріупольської міської ради Донецької області (вх.№7163) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; судове засідання, призначене на 07.07.2021 о 10:45 год., вирішено провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021 у зв`язку із перебуванням судді Плахова О.В. у відпустці, сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, судді Бородіна Л.І., Геза Т.Д. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до "26" липня 2021 р. о 12:15 год. 20.07.2021 від Маріупольської міської ради Донецької області надійшли пояснення, якими позивач зазначив, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру, у зв`язку із чим земельна ділянка з кадастровим номером 1412300000603:006:0219 є об`єктом цивільного права. Позивач в судове засідання 26.07.2021 не з`явився, причини неявки не повідомив. Відповідач в жодне судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на апеляційну скаргу не надав, хоча про да та час проведення судових засідань був повідомлений належним чином шляхом направлення процесуальних документів суду на його адресу. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається із матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство Металонік є власником майнового комплексу загальною площею 7755,2 кв. м (реєстраційний номер майна 5899500), розташований на земельній ділянці за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лобачевського, 143, який було набуто на підставі договору купівлі-продажу №1-4595 від 01.11.1995р., що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №250098266 від 26.03.2021р. 14.01.2005р. між Маріупольською міською радою Донецької області (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством Металонік (орендар) (на теперішній час Публічне акціонерне товариство Металонік) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.п.1, 2 якого орендодавець надає згідно з рішенням виконкому міської ради №420/8 від 20.10.2004р., а орендар приймає в строкове платне користування, зокрема, земельну ділянку, яка знаходиться на вулиці Лобачевского, 143 в Іллічівському районі міста Маріуполь; в оренду передається земельна ділянка площею 3,5017 га, на якій знаходиться виробничий комплекс та адміністративний будинок. Згідно з планом (схемою) меж, в оренду була передана, зокрема, земельна ділянка площею 3,5017 га по вулиці Лобачевского, 143 в Іллічівському районі міста Маріуполь з кадастровим номером 1412300000:03:006:0086. Відповідно до п.6 зазначеного договору оренди останній укладено на 10 років (до 20.10.2014р.). У п.7 цього договору оренди земельної ділянки сторони погодили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає. Договір оренди земельної ділянки від 14.01.2005р. посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю., зареєстровано в реєстрі 14.01.2005р. за №126. Зазначений правочин також зареєстровано у Маріупольській міській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 18.01.2005р. зроблено запис №04.05.162.00011. Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується актом від 18.01.2005р. Рішенням Маріупольської міської ради Про погодження громадянам місць розташування житлових будинків та господарчих забудов та про дозвіл на розробку проектів відводу земельних ділянок по вул.Лобачевського в Іллічівському районі міста №5/9-1425 від 20.02.2007р.: погоджено, зокрема, припинити Закритому акціонерному товариству Металонік право користування частиною земельної ділянки площею 6708,92 кв. м по вул.Лобачевського, 143 в Іллічівському районі міста, вилучену земельну ділянку віднести до земель запасу міської ради; Закритому акціонерному товариству Металонік звернутись до Маріупольського міського управління земельних ресурсів для внесення змін до технічної документації із землеустрою та договору оренди земельної ділянки №04.05.162.00011 від 18.01.2015р. На виконання приписів зазначеного вище рішення органу місцевого самоврядування орендарем отримано висновок №586 від 14.07.2008р. Управління земельних ресурсів у м.Маріуполі Донецької області, у якому викладені рекомендації щодо надання Закритому акціонерному товариству Металонік в оренду терміном до 20.10.2014р. земельної ділянки площею 2,8308 га (кадастровий номер 1412300000:03:006:0219) для функціонування виробничого комплексу. 16.04.2009р. між Маріупольською міською радою та Публічним акціонерним товариством Металонік укладено додатковий договір до договору оренди земельної ділянки №04.05.162.00011 від 18.01.2005р., за змістом п.1 якого на підставі рішення №5/9-1425 від 20.02.2007р. Маріупольської міської ради п.2 договору викладено у новій редакції, визначено, що в оренду передається земельна ділянка площею, зокрема, 2,8308 га. До вказаного додаткового договору додавався план (схема) меж, згідно з якою в оренді у відповідача залишилась земельна ділянка площею 2,8308 га по вулиці Лобачевского, 143 в Іллічівському районі міста Маріуполь з кадастровим номером 1412300000:03:006:0219. З підписанням додаткового договору від 16.04.2009р. сторони також змінили п.10 договору від 14.01.2005р., виклавши його у наступній редакції: Орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі: 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік). Як вказує Маріупольська міська рада, всупереч вимогам п.7 договору від 14.01.2005р. після закінчення строку дії цього правочину земельна ділянка по вулиці Лобачевского, 143 в Іллічівському районі міста Маріуполь загальною площею 2,8308 га (кадастровий номер 1412300000:03:006:0219) за актом приймання-передачі орендарем орендодавцю не поверталась. Додатком до листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 20.12.2019 №2067/105-19 зазначено, що розмір нормативної грошової оцінки 1 кв.м. земельної ділянки площею 2,8308 га., кадастровий №1412300000:03:006:0219 складає: - з 01.01.2017 по 01.01.2018 672,29 грн. (Кф=2,0); - з 17.07.2018 1008,43 грн. (Кф-3,0); - станом на 01.01.2019 995,63 грн. (Кф-3,0). Згідно з актом №15 від 31.01.2020р. комісією з визначення збитків власникам землі та землекористувачам, створеною рішенням №318 від 18.07.2018р. виконавчого комітету Маріупольської міської ради встановлено, що земельна ділянка площею 2,8308 га (кадастровий номер 1412300000:03:006:0219) розташована по вулиці Лобачевського, 143 в Кальміуському районі міста з 01.01.2017р. по 31.12.2019р. фактично використовувалась землекористувачем Публічним акціонерним товариством Металонік без оформлення відповідного документа, що спричинило неодержання міською радою доходу у формі орендної плати. Розмір збитків, завданих територіальній громаді за цей період становить 2118791,37 грн. Листом №26.6.3-22549-09 від 17.04.2020р. Маріупольська міська рада Донецької області запропонувала Публічному акціонерному товариству Металонік добровільно відшкодувати міськраді збитки за використання ділянки з порушенням норм земельного законодавства, проте вказані збитки останнім сплачені не були, що стало підставою для звернення до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Металонік про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 2 118 791,37 грн. Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Донецької області від 31.03.2021 у справі №905/1880/20 у задоволенні позову відмовлено. При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного. Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу). Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Безоплатне користування земельними ділянками не допускається. Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України). Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України). Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст.1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Як вже зазначалось вище, Публічне акціонерне товариство Металонік є власником майнового комплексу загальною площею 7755,2 кв.м, який розташований на земельній ділянці за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лобачевського,

143. Із матеріалів справи вбачається, що між Маріупольською міською радою Донецької області та Закритим акціонерним товариством Металонік було укладено договір оренди від 14.01.2005р. за умовами якого відповідачу в оренду передано земельна ділянка площею 3,5017 га, на якій знаходиться виробничий комплекс та адміністративний будинок. Відповідно до п.6 зазначеного договору оренди останній укладено на 10 років (до 20.10.2014р.) Рішенням Маріупольської міської ради Про погодження громадянам місць розташування житлових будинків та господарчих забудов та про дозвіл на розробку проектів відводу земельних ділянок по вул.Лобачевського в Іллічівському районі міста №5/9-1425 від 20.02.2007р.: погоджено, зокрема, припинити Закритому акціонерному товариству Металонік право користування частиною земельної ділянки площею 6708,92 кв. м по вул.Лобачевського, 143 в Іллічівському районі міста, вилучену земельну ділянку віднести до земель запасу міської ради; Закритому акціонерному товариству Металонік звернутись до Маріупольського міського управління земельних ресурсів для внесення змін до технічної документації із землеустрою та договору оренди земельної ділянки №04.05.162.00011 від 18.01.2015р. На виконання приписів зазначеного вище рішення органу місцевого самоврядування орендарем отримано висновок №586 від 14.07.2008р. Управління земельних ресурсів у м.Маріуполі Донецької області, у якому викладені рекомендації щодо надання Закритому акціонерному товариству Металонік в оренду терміном до 20.10.2014р. земельної ділянки площею 2,8308 га (кадастровий номер 1412300000:03:006:0219) для функціонування виробничого комплексу. 16.04.2009р. між Маріупольською міською радою та Публічним акціонерним товариством Металонік укладено додатковий договір до договору оренди земельної ділянки №04.05.162.00011 від 18.01.2005р., за змістом п.1 якого на підставі рішення №5/9-1425 віл 20.02.2007р. Маріупольської міської ради п.2 договору викладено у новій редакції, визначено, що в оренду передається земельна ділянка площею, зокрема, 2,8308 га. Доказів поновлення договору оренди землі від 14.01.2005р. матеріали справи не містять. Разом з тим, наявні в матеріалах справи документи свідчать, що Публічне акціонерне товариство Металонік після закінчення строку дії договору оренди землі від 14.01.2005р. не оформило документально за собою право користування земельною ділянкою площею 2,8308 га. Як стверджує Маріупольська міська рада, Публічне акціонерне товариство Металонік використовує земельну ділянку площею 2,8308 га., яка знаходиться по вул.Лобачевського, 143 у м. Маріуполь, кадастровий номер 1412300000:03:006:0219 без правовстановлюючих документів та не сплачуючи орендну плату. Судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що діючим законодавством України закріплено принцип цілісності земельної ділянки із будівлею, яка на ній розташована, що означає неможливість користування відповідним нерухомим майном без користування земельною ділянкою, яка знаходиться під таким майном. Зважаючи на те, що Публічне акціонерне товариство Металонік є власником майнового комплексу загальною площею 7755,2 кв.м, який розташований на земельній ділянці за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лобачевського, 143, зазначена обставина свідчить про безпосереднє використання відповідачем земельної ділянки під вказаною будівлею та ділянкою, яка необхідна для обслуговування відповідного нерухомого майна. За таких обставин, Публічне акціонерне товариство Металонік (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшило свої доходи, а Маріупольська міська рада (потерпілий) втратила належне йому майно (кошти від орендної плати). Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що місцевий господарський суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що Маріупольською міською радою не надано витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який є необхідним для перевірки розрахунку суми заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів. Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із вищевказаною позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне. За змістом статей 15, 20, 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки як нормативна грошова оцінка. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим. Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки. Відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Відповідно до частин 1- 2 статті 15, частини 2 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Згідно з частинами 1, 2 статті 20, частини 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Отже, нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. З наведеного вище не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у зв`язку із чим необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу (зокрема на підставі базової вартості одного квадратного метра землі із застосуванням відповідних коефіцієнтів чи викладеної інформації в листі відповідного органу). Аналогічні за змістом правові висновки про те, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель викладено Верховним Судом у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18. Зважаючи на вищевикладене у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для прийняття листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 20.12.2019 №2067/105-19 із додатками, в якості належного доказу на підтвердження розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1412300000:03:006:0219. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог за відсутності витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наявність якого є обов`язковою для підтвердження розрахунку безпідставно одержаних коштів, виходячи із розміру недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 08.07.2021 у справі №905/979/20 за позовом Маріупольської міської ради про стягнення безпідставно одержаних коштів у вигляді орендної плати за відсутності витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, апеляційний господарський суд зауважує про наступне. Згідно статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. В матеріалах справи відсутній витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 2,8308 га., яка знаходиться по вул.Лобачевського, 143 у м. Маріуполь кадастровий номер 1412300000:03:006:0219, який би свідчив, що вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі. На Публічній кадастровій карті України (шар «Кадастровий поділ») також відсутні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1412300000:03:006:0219, що свідчить про відсутність належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про сформованість зазначеної земельної ділянки. Відсутність існування земельної ділянки з кадастровим номером 1412300000:03:006:0219 як об`єкту цивільного права протягом всього визначеного Маріупольською міською радою періоду, також підтверджується наступним. Згідно ч.13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Відповідно до п.114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання; 2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру; 3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку. У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це за формою згідно з додатком 23 особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав. Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями. Комплексний аналіз вищевказаних положень земельного законодавства свідчить про те, що земельна ділянка перестає бути об`єктом цивільного права з моменту набрання нею статусу архівної. Як вбачається із архівного шару Публічної кадастрової карти України, земельна ділянка з кадастровим номером 1412300000:03:006:0219 набула статусу архівної 24.10.2017, у зв`язку із чим вказана земельна ділянка в силу положень ч.13 ст. 79-1 Земельного кодексу України та п.114 Порядку ведення Державного земельного кадастру не може вважатись об`єктом цивільного права з цієї дати. Зважаючи на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог Маріупольської міської ради до Публічного акціонерного товариства Металонік про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 2118791,37 грн. Доводи апелянта, що у Маріупольської міської ради не було обов`язку отримувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у спірний період, оскільки остання не є платником плати за землю, не приймаються судовою колегією апеляційного господарського суду, оскільки в силу ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За таких обставин, Маріупольська міська рада, як власник спірної земельної ділянки, не була позбавлена права отримати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку такої земельної ділянки. Доводи апелянта, що місцевим господарським судом не досліджені інші наявні в матеріалах справи документи, які свідчать про розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки як вже зазначалось вище не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Інші доводи апелянта були спростовані в даній постанові, крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Маріупольської міської ради Донецької області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 31.03.2021 у справі №905/1880/20 підлягає залишенню без змін. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Маріупольської міської ради Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 31.03.2021 у справі №905/1880/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 31.03.2021 у справі №905/1880/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України. Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна Суддя Т.Д. Геза Суддя О.В. Плахов (Повний текст постанови складено 30.07.2021 року).