Постанова 4873 № 910/8672/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" липня 2021 р. Справа№ 910/8672/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Буравльова С.І. суддів: Шапрана В.В. Андрієнка В.В. секретар Рибчич А.В. за участю представників: позивача - Халупний А.В. відповідача - Черняк С.В. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.06.2021 р. у справі № 910/8672/21 (суддя - Ковтун С.А.) за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів В С Т А Н О В И В : У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" про: - визнання незаконним та скасування рішення річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад", прийнятого щодо затвердження розміру річних дивідендів за підсумками роботи товариства за 2018 рік, у зв`язку з приведенням у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 р. № 364 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р., № 1015), яке оформлене протоколом № 1 від 30.04.2021 р. річних загальних зборів акціонерів товариства (рішення щодо питання № 5 порядку денного протоколу № 1 від 30.04.2021 р.); - визнання незаконним та скасування рішення річних загальних зборів акціонерів товариства, прийнятого щодо розподілу прибутків і збитків товариства, отриманих за результатами діяльності товариства у 2019 році, у тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності товариства у 2019 році (рішення щодо питання № 6 порядку денного протоколу № 1 від 30.04.2021 р.). Вимоги позивача обґрунтовані тим, що на час прийняття рішень загальних зборів товариства був відсутній чистий прибуток звітного 2020 року, а розмір нерозподіленого прибутку недостатній для здійснення виплати дивідендів акціонерам Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад". Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив: - зупинити дію рішення річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад", яке прийняте щодо затвердження розміру річних дивідендів за підсумками роботи товариства за 2018 рік, у зв`язку з приведенням у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 р. № 364 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р., № 1015), яке оформлене протоколом № 1 від 30.04.2021 р. річних загальних зборів акціонерів товариства (рішення щодо питання № 5 порядку денного протоколу № 1 від 30.04.2021 р.; - зупинити дію рішення річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад", прийнятого щодо розподілу прибутків і збитків товариства, отриманих за результатами діяльності товариства у 2019 році, у тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2019 році (рішення щодо питання № 6 порядку денного протоколу № 1 від 30.04.2021 р.), та заборонити товариству вчиняти будь-які дії щодо виконання вказаного рішення. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.06.2021 р. у справі № 910/8672/21 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та задовольнити заяву про забезпечення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що у разі задоволення позову у даній справі виконання рішення суду буде неможливим, якщо незаконні рішення з питань № 5 та № 6 протоколу № 1 від 30.04.2021 р. щодо виплати дивідендів будуть виконані Публічним акціонерним товариством "Науково-технічний комплекс "Електронприлад". Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/8672/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу № 910/8672/21 до розгляду на 27.07.2021 р. У судовому засіданні 27.07.2021 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилається на те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач виконає оскаржувані рішення, що значно погіршить показники господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад", та відповідно порушить права позивача як акціонера цього товариства. Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання. Так, позивачем не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні вищевказаних положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову. Також заявником не надано доказів стосовно адекватності та співмірності вказаного заходу забезпечення позову заявленим вимогам. Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Посилання скаржника на те, що невжиття заходів забезпечення може унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача є тільки його припущеннями, які не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Як передбачено, ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. В заяві про забезпечення позову позивачем не наведено належного обґрунтування того, що в разі невжиття судом таких заходів є загроза утруднення виконання або загроза невиконання рішення господарського суду. Забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Зважаючи на предмет позову, судове рішення у цій справі за своєю правовою природою є рішенням про визнання незаконним та скасування рішень загальних зборів (у випадку задоволення позову), тобто стадія виконання в таких судових рішеннях відсутня. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 р. у справі № 922/2163/17. Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з немайновими вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з правовою позицією Верховного Суду (постанови від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18, від 15.01.2020 р. у справі № 910/14150/19, від 22.01.2020 р. у справі № 923/826/19) у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач лише припускає, що відповідач може виконати рішення загальних зборів, що погіршить показники господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад". У матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження ймовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову. Застосовуючи на практиці встановлені статтею 137 ГПК України виключні випадки можливості втручання суду в господарську діяльність товариства шляхом заборони вчинення певних дій, суд в першу чергу має враховувати, що корпоративні права є майном, право мирного володіння яким гарантовано статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а тому втручання в таке право мирного володіння з метою забезпечення можливості поновлення в правах одного із учасників відповідного товариства має відповідати принципам рівності та справедливості і може мати місце лише у виключному випадку, коли законодавство не передбачає можливості інших шляхів ефективного та реального відновлення порушеного права заявника, адже в іншому випадку, заборона прийняття рішення загальними зборами товариства, встановлена на користь одного із учасника, може вказувати на непропорційне втручання в право власності інших учасників такого товариства. Отже, вимога про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Науково-технічний комплекс "Електронприлад", прийнятого щодо розподілу прибутків і збитків товариства, отриманих за результатами діяльності товариства у 2018, 2019 роках, у тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності товариства у 2019 році (рішення щодо питання № 6 порядку денного протоколу № 1 від 30.04.2021 р.), та заборони товариству вчиняти будь-які дії щодо виконання вказаного рішення порушує ч. 10 ст. 137 ГПК України, оскільки зачіпає права інших акціонерів (учасників) господарського товариства та діяльність товариства в цілому. Зупинення дії рішень річних загальних зборів буде впливати безпосередньо на права всіх учасників товариства. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки вжиття таких заходів забезпечення позову є втручанням у діяльність юридичної особи, не є співмірним із заявленими позовними вимогами. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову. Разом з цим згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.06.2021 р. у справі № 910/8672/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Повний текст постанови складено 29.07.2021 р. Головуючий суддя С.І. Буравльов Судді В.В. Шапран В.В.Андрієнко