Постанова Харківський апеляційний суд № 953/5257/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2021 року м. Харків справа № 953/5257/20 провадження № 22-ц/818/1881/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Хорошевського О.М. суддів Котелевець А.В., Яцини В.Б. за участю секретаря Колесникова О.О. Учасники справи: позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" відповідач ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2020 року, постановлене суддею Зуб Г.А., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, УСТАНОВИВ: У квітні 2020 року АТ КБ «Приват Банк» звернувсяь до суду з позовом в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 12421,04 грн. за кредитним договором №б/н від 04.03.2010 р., та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 04.03.2010 року, згідно якої отримав кредиту розмірі 12000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Позичальник належним чином не виконував свої зобов`язання, та у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості позичальник станом на 10.11.2019 року має заборгованість - 12421,04 грн., з яких: 12421,04 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита, 12421,04 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0.00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.. 625 ЦК України; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 0,00 грн. - штраф (фіксована частина), 0,00 грн. - штраф (процентна складова). ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Спадкоємці боржника мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 03.10.2017 року по 03.04.2018 року. Спадкоємцем, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є відповідач. 10.01.2019 року позивачем спрямована претензія кредитора до 8 ХДНК, на яку 22.01.2019 р. було отримано відповідь. Відповідач, який прийняв спадщину, до складу якої входять кредитні зобов`язання позичальника, повинен сплатити вказану заборгованість за кредитним договором. 30.09.2019 року позивачем було спрямовано відповідачу лист-претензію, в якому позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2020 року узадоволені позову відмовлено. В апеляційній скарзі представник АТ КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обгрунтування скарги зазначив, що у цьому випадку спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є саме ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена одна ї та ж сама адреса, зазначена інформація міститься також в довідці про склад сім`ї. Таким чином, відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. З ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. При цьому, зазначає, що згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Частиною 1 статті 1282 ЦК України встановлено, що: Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що дійсне коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які прийняли спадщину після нього, позивачем не встановлено. Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ст. ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1ст. 1222 ЦК України). Згідно зістаттею 1268 ЦК Українинезалежновід часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Крім того, відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутністьсвідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Як роз`яснено у пункті 27постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно достатті 1296ЦК Україниє правом, а не обов`язком спадкоємця. Аналіз норм 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269,1296, 1297ЦК Українидає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно (право володіння, користування). Відповідно достатті 1219ЦК Українине входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбаченістаттею 608 цього Кодексу. Отже, оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Статтею 1281 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України, відповідно до положень якої спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Судовим розглядом встановлено, що відповідно до укладеного 04.03.2010 року договору ОСОБА_2 отримав грошові кошти, у розмірі 12000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Крім того, Банк додав до позову розрахунок заборгованості та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.iia/terms/, та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_2 за Договором станом на 30 вересня 2019 року становить 12421 грн 04 коп., яка складається з: 12421,04 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита. ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник ОСОБА_2 помер. 10.01.2019 року Банк звернувся до 8 ХДНК з претензією кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України. 22.01.2019 року на адресу Банку надійшов лист від 8 ХДНК, в якому зазначено, що вказана претензія банку була зареєстрована, та в разі звернення спадкоємців померлого ОСОБА_2 до нотконтори, їм буде доведено про наявність вказаної претензії. 30.09.2019 року Банк надіслав лист-претензію відповідачу, в якому повідомив про наявну заборгованість за кредитним договором. Відповідно до наданої до суду копії матеріалів спадкової справи №153/2018 помелого 03.10.2017 року ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини після його смерті звернулась лише його дружина ОСОБА_3 та позивач з претензією кредитора, інших заяв від спадкоємців не надходило, свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Відповідач не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, або відмову від неї після смерті ОСОБА_2 , та свідоцтво про право на спадщину не отримував. Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач покликається на те, що відповідач є спадкоємцем позичальника ОСОБА_2 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, в яких місцем реєстрації останніх зазначено: АДРЕСА_1 . Вказані відомості також підтверджуються наданими відомостями з Департаменту реєстрації ХМР. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї(ч. 3 ст. 1268 ЦК України). Оскільки із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 зверталась ОСОБА_3 , а клопотання зі сторони позивача про залучення її як спадкоємця до участі в справі в якості співвідповідача не надходило, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про не встановлення дійсного кола спадкоємців після боржника. Реєстрація боржника та відповідача за однією адресою не є безумовною підставою для висновку про обов`язок відповідача задовольнити вимоги кредитора. Між іншим матеріали справи містять довідку з Реєстра територіальної громади міста Харкова згідно якої станом на 03.07.2020 у будинку АДРЕСА_1 зареєстровано п`ять осіб (а.с. 111). Позивач мав можливість після звернення до суду визначити коло спадкоємців, чим не скористався. Наведеним вище спростовуються доводи позивача про те, що лише саме відповідач прийняв спадщину боржника, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому він має відповідати перед кредитором. Розгляд справи, у разі незалучення до нього всіх спадкоємців призведе до порушення їх процесуальних прав, а саме надавати заперечення проти позовних вимог, докази, здійснювати інші дії передбачені законом. Таким чином, на час вирішення справи, коло спадкоємців не визначено, судова колегія погоджуючись з висновками суду першої інстанції не вбачає підстав для задоволення позовних вимог. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має. Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.371,374,375,381 - 384 ЦПК України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.М. Хорошевський Судді: А.В. Котелевець В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 30 липня 2021 року.