Ухвала КЦС ВС № 210/1282/20

У Х В А Л А 28 липня 2021 року м. Київ справа № 210/1282/20 провадження № 61-10236ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Прокуратури Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, утримання під вартою, засудженням, незаконними обшуками, конфіскацією майна та катування, В С Т А Н О В И В : У червні 2021 року Державна казначейська служба України (далі - Казначейська служба) звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року визнано поважними причини для поновлення процесуального строку та поновлено Казначейській службі процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року, касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків. Заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги, у якій зазначити передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження, а також надіслати суду копії уточненої редакції касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, запропоновано сплатити судовий зір у розмірі 40 000,00 грн. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30 червня 2021 року Казначейська служба надіслала заяву про усунення недоліків, до якої додала квитанцію про сплату судового збору у розмірі 40 000,00 грн, просила відкрити касаційне провадження у справі № 210/1282/20. Водночас Казначейська служба не надіслала уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження. Отже, заявник частково усунув недоліки касаційної скарги. Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). Враховуючи те, що заявник не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню заявнику. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Прокуратури Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, утримання під вартою, засудженням, незаконними обшуками, конфіскацією майна та катування вважати неподаною та повернути заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. С. Олійник