Постанова 4808 № 347/623/21

Справа № 347/623/21 Провадження № 33/4808/376/21 Категорія ст.130ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Кіцула Ю. С. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 липня 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік., а також стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.,- Встановив: Судом першої інстанції встановлено, що 04.04.2021 року о 21 год. 50 хв. в с. Рожнів, Косівського району, по вул. Шевченка, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», та від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, у встановленому законом порядку, ОСОБА_2 відмовився категорично в присутності двох свідків. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що при винесенні постанови суду порушено норми матеріального і процесуального права, не досліджено всі обставини справи в їх сукупності. Апелянт зазначив, що разом із другом перебував у с.Рожнів Косівського району, в якому у нього виникла суперечка із компанією в складі 8 чоловік. Він сів в автомобіль і почав їхати додому, коли його наздогнали, влаштували бійку та пошкодили його автомобіль. З метою захисту він поїхав до Косівського районного відділу поліції, бо був дуже переляканий. Від проведення огляду у відділку поліції він відмовився, після чого був доставлений в медичний заклад, де він також відмовився від даного огляду, тому що не вживав алкогольні напої, просто виглядав змучений. ОСОБА_3 вказав на те, що протокол про адміністративне правопорушення він підписав, однак його копію він не отримував, що свідчить про незаконність складеного протоколу, а факти викладені в ньому не відповідають дійсності. Апелянт звертає увагу на те, що для визначення стану сп`яніння особи необхідні спеціальні знання та навики, а тому показання свідків не можуть бути належними та допустимими доказами у справі щодо його перебування в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зазначив, що від надання пояснень в протоколі про адміністративне правопорушення його відмовили, а копію протоколу не вручили. Жодних доказів (фото, відео, результатів вмісту алкоголю чи наркотичних речовин за допомогою технічних засобів) крім неправдивих фактів, записаних в протоколі, у матеріалах справи немає. За наведених підстав, просить постанову суду скасувати та закрити провадження за відсутності в його діях складу правопорушення. В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, хоча судом приймались заходи щодо забезпечення його участі у суді і він повідомлявся про розгляд справи в установленому законом порядку. Зокрема, розгляд справи призначався в суді апеляційної інстанції на 07.06.2021р., 22.06.2021р., 08.07.2021р. та 26.07.2021р. Однак, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про те, що в провадженні апеляційного суду знаходиться на розгляді його апеляційна скарга на відповідне рішення суду першої інстанції, в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини своєї неявки та не просив відкласти розгляд справи. Враховуючи наведене,та приймаючи до уваги,що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд вважає за можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 , апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову судді залишити без змін з наступних підстав. Європейський суд неодноразово вказував на те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності. Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов`язки, мати захисника та інші. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена сукупністю досліджених доказів, які отримані з дотриманням встановленого законом порядку визнав належними та допустимими. Апеляційний суд надає оцінку сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення. Апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП. Так, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення ним підписано, однак його копію йому не вручено, а від надання в протоколі пояснення його було відмовлено. Статтею 254 КУпАП передбачено, що у випадку виявлення адміністративного правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом і єдиною підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів. В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП звинувачується у відмові від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушенні вимог ст.2.5 Правил дорожнього руху України. Апеляційний суд вважає, що обвинувачення висунуте ОСОБА_1 є конкретним, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП звинувачується у відмові від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушенні вимог ст.2.5 Правил дорожнього руху України. Відповідно до вимог ст.256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №231585 від 04.04.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 04.04.2021 року о 21 год. 50 хв. в с. Рожнів, Косівського району, по вул. Шевченка, керував транспортним засобом марки «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», та від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, у встановленому законом порядку, ОСОБА_2 відмовився категорично в присутності двох свідків. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою старшим інспектором СРПП Косівського РВП лейтенантом поліції Лукань М.В., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол та підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 . ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у суді м. Косів, про що свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 . В протоколі зазначені свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із зазначенням місця їх проживання та їх власноручними підписами. Зазначено, що до протоколу додається відео, рапорт, направлення, пояснення, акт огляду, копія адміністративної постанови. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення власноручно підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з відміткою про те, що він відмовився від надання пояснення, у якого посвідчення водія не вилучалось та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. Протокол про адміністративне правопорушення містить дані про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується його власноручним підписом. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що автомобіль передано ОСОБА_6 та власноручним підписом Відповідно до виписаних у ст. ст.254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП, а доводи ОСОБА_1 про те, що він не отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення повністю спростовуються матеріалами справи. Так, в матеріалах справи відсутня копія протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про виконання працівником поліції своїх обов`язків щодо її вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При вирішанні цього питання суд виходить із сукупності досліджених доказів, які дозволяють встановити порядок вчинення процесуальних дій та свідчать про обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про зміст висунутого обвинувачення та наявність реальної можливості організувати ефективний захист своїх інтересів. Зі змісту матеріалів справи та долучених до матеріалів справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з тим, що відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення за керування транспортним засобом без посвідчення водія, яку він власноручно отримав (а.с.5), та що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1). Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 та призначив йому справедливе стягнення, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення. При цьому, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №231585 від 04.04.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 04.04.2021 року о 21 год. 50 хв. в с. Рожнів, Косівського району по вул. Шевченка керував т/з марки RENAULT, н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, або в установленому законом порядку в медичному закладі відмовився категорично в присутності свідків. Вказаний протокол складений уповноваженою особою, та містить необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП, підписаний особою, що притягається до адміністративної відповідальності. (а.с 1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 3), з якого вбачається, що у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нескоординовані рухи, невиразне мовлення, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, від проходження якого він відмовився в присутності двох свідків. Вказаний акт підписаний ОСОБА_1 власноруч (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду в Косівській ЦРЛ (а.с. 4); рапортом ст. інспектора СРПП Косівського РВП ГУНП лейтенанта поліції М. Луканя (а.с. 9) та рапортом поліцейського СРПП Косівського РВП ГУНП сержанта поліції Т. Григорука (а.с. 10), щодо обставин адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 04.04.2021 року; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано факт встановлення особи ОСОБА_1 , пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, або проїхати в медичний заклад для проходження огляду, відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, а також відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі (а.с.11); поясненнями ОСОБА_1 наданими безпосередньо під час розгляду справи в судовому засіданні. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. Судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав відеозаписи належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вищевказаний відеозаписи було зроблено з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Зафіксовані відеозаписом обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Зокрема, зі змісту відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції вбачається, що водій ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом, а навпаки стверджував, що саме він був водієм транспортного засобу марки «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_1 , яким він із товаришем приїхали до Косівського відділу поліції з метою уникнення бійки із незнайомими йому особами, з якими напередодні в нього виник конфлікт та бійка. В ході спілкування із водієм ОСОБА_1 у працівника поліції виникла підозра, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння. З відеозапису відео реєстратора з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що водій ОСОБА_1 після неодноразових пропозицій працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціально технічного приладу Драгер. Відеозаписи містять дані того, що після відмови проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на визначення стану сп`яніння в медичному закладі, після чого був доставлений працівником поліції у медичний заклад м. Косів. З вищевказаних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 визнавав факт керування транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер в присутності двох свідків та з власної волі погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. З відеозапису з нагрудних камер працівника поліції вбачається, що на пропозицію лікаря пройти огляд на визначення стану сп`яніння ОСОБА_1 повідомив про свою відмову від проходження відповідного огляду. Лікарем ОСОБА_1 було поміряно артеріальний тиск та з`ясовано про наявність скарг, на що останній повідомив про відсутність з його сторони скарг. Так, відеозаписи містять дані того, що працівником поліції та лікарем медичної установи неодноразово пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі за допомогою приладу Драгер та здачі біологічного матеріалу крові, на що останній категорично відмовився. Працівником поліції ОСОБА_1 повторно було доставлено у Косівський РВ поліції, було повідомлено, про складання матеріалів адміністративної справи за ч.1 ст.130 КУпАП. Відеозаписи містять відомості про ознайомлення ОСОБА_1 із змістом протоколом та про те, що останньому неодноразово пропонувалось надати письмові пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення по суті вчиненого ним правопорушення, на що останній категорично відмовився. Так, відеозаписи також містять дані про те, що ОСОБА_1 власноручно та добровільно розписався у відповідних графах протоколу, що свідчить про його добровільне ознайомлення зі змістом обвинувачення за ч.1 ст.130 КУпАП. Працівником поліції роз`яснено ОСОБА_1 зміст ст.63 Конституції України щодо надання чи ненадання ним пояснень по суті правопорушення. Суд першої інстанції обґрунтовано визнав вищевказані відеозаписи належним та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини, які мають істотне значення. Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3) вбачається, що у ОСОБА_1 було виявлені ознаки: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, не виразне мовлення. В акті зазначено, що огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із його відмовою, про що ОСОБА_1 засвідчив власноручним підписом. В акті огляду зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що свідки засвідчили своїми власноручними підписами. До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в Косівської ЦРЛ (а.с.4), складеного о 22.30 год. 04.04.2021 року у зв`язку з виявленими поліцейським у ОСОБА_7 ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови, відповідно до якого ОСОБА_1 від проведення огляду відмовився. Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Так, відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Пункт 1.3 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тільки за наявністю обставин, які передбачені ст.17 КУпАП. Зокрема, відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що він повністю визнає, що керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного приладу та в медичному закладі, оскільки не вживав алкогольні напої і не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а виглядав змученим через тривале керування транспортним засобом. Зі змісту матеріалів справи та відеозаписів з відеореєстраторів працівників поліції вбачається, що правовою підставою для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння було саме виявлення працівником поліції наявних ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 . У відповідності до рапорту старшого інспектора СРПП Косівського РВП ГУНП лейтенанта поліції М.Лукань (а.с.9) про те, що перебуваючи в добовому наряді було отримано інформацію про те, що громадяни Косівського району переслідують автомобіль марки «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухається в с. Рожнів Косівського району в сторону м. Косів та ймовірно перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Даний автомобіль було зупинено шляхом блокування в АДРЕСА_2 , водієм якого було встановлено ОСОБА_1 . При з`ясуванні обставин події було встановлено, що у водія ОСОБА_1 було відсутнє посвідчення водія та виявлено в останнього ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, не чітке мовлення, не скоординовані рухи, що свідчило про те, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. В присутності свідків ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, на що водій відмовився. Після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти відповідний огляд в медичному заклад. В медичному закладі ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Водію було роз`яснено його права та обов`язки, після чого відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали за ст.126 ч.1 КУпАП та адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, з чим останнього було ознайомлено. В рапорті зазначено, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом. До матеріалів справи також долучено рапорт поліцейського СРПП Косівського РВП ГУНП сержанта поліції Т.Григорука (а.с.10), в якому зазначені ідентичні пояснення з приводу події та обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушень зазначених в рапорті старшого інспектора СРПП Косівського РВП ГУНП лейтенанта поліції М.Лукань (а.с.9). До матеріалів справи долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №090106 від 04.04.2021 року (а.с.5), у відповідності до якої на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу за порушення вимог ст. 126 ч.1 КУпАП. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказані рапорти працівників поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про законність своїх дій. Разом з тим, дані вищевказаного рапорту працівника поліції повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи в частині послідовного дій працівників поліції, щодо оформлення ними протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Відповідно до вимог ст. 266 ч. ч. 2, 3 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Крім того, проведення огляду та оформлення результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння, проводиться двома способами: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, які затверджені управлінням охорони здоров`я місцевих держаних адміністрацій, в інших закладах охорони здоров`я проведення вказаного огляду заборонено. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення. Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в закладах охорони здоров`я. В матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.6-7) у відповідності до яких вони були запрошені працівниками поліції в якості свідків, в їхній присутності ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду у встановленому Законом порядку за допомогою приладу Драгер для визначення стану алкогольного сп`яніння та проходження медичного огляду в медичному закладі, що засвідчили власноручними підписами у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.6-7). Окрім того, до матеріалів справи також долучено письмові пояснення свідка ОСОБА_4 (а.с.8) у відповідності до яких зазначено, що він бачив як ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_1 , біля магазину «Наш край» в с.Рошнів Косівського району, роблячи маневр розвороту, зачепив інший автомобіль та почав втікати. ОСОБА_1 мав ознаки сп`яніння та випив пляшку пива біля магазину. Свідчення свідка були ним підписані власноручно. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на показання вищевказаних свідків, оскільки останні не допитувались у судовому засіданні . Разом з тим, письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не є достатньо вагомими і не мають вирішального значення для вирішання питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки сукупність інших доказів разом із відеозаписами, якими зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення, дозволяють повно та об`єктивно встановити обставини, які мають істотне значення для розгляду справи по суті. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вказаного закону присутність двох свідків є обов`язковою тільки при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і не є обов`язковою у разі відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Пункт 1.3 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тільки за наявністю обставин, які передбачені ст.17 КУпАП. Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд першої інстанції, враховуючи характер вчиненого правопорушення, призначив ОСОБА_1 стягнення, яке відповідає вимогам закону. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП не передбачає можливості призначення іншого менш суворого стягнення ніж було застосовано судом першої інстанції. З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП , - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 11 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв