Постанова 4875 № 905/339/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" липня 2021 р. Справа № 905/339/21 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (вх. №1597Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2021 у справі №905/339/21 (суддя Левшина Г.В., повний текст рішення підписано 22.04.2021) за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м.Лиман Донецької області до Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, м.Маріуполь Донецької області про стягнення додаткових зборів і плат в сумі 21.794,07 грн, - ВСТАНОВИЛА: Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця, позивач, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, м.Маріуполь, про стягнення додаткових зборів і плат в сумі 21.794,07 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на затримку відповідачем вагонів на коліях ст.Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, у зв`язку з чим виникли підстави для нарахування плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу та збору за охорону вантажу. Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.04.2021 у справі №905/339/21 позовні вимоги АТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця до ПрАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, м.Маріуполь про стягнення додаткових зборів і плат в сумі 21.794,07 грн задоволено частково. Стягнуто ПрАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька області, м.Маріуполь, вул. Левченка, буд.1, ЄДРПОУ 00191129) на користь АТ Українська залізниця (03680, м.Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Донецька залізниця (84404, Донецька області, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, ЄДРПОУ 40150216) плату за користування вагонами в сумі 5.174,70 грн, збір за охорону вантажу в сумі 3.221,30 грн, судовий збір в сумі 874,50 грн. Позивач з вказаним рішенням місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині відмови в стягненні збору за зберігання вантажу в сумі 11.174,52 грн та в частині розподілу судових витрат, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення збору за зберігання вантажу в сумі 11.174,52 грн. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник зазначає, що рішення в оскаржуваній частині, прийняте судом першої інстанції з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права: Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано під час постановлення оскаржуваного рішення, що в даній спірній ситуації мало місце затримання вантажу і судом помилково визначено термін безкоштовного зберігання всупереч вимогам Статуту Залізниць України та Правил перевезення вантажів. Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2021 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та призначено її до розгляду. Відповідачу встановлено строк для надання суду відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи. Вказаною ухвалою також повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі ч. 10 ст. 270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 07.06.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ПрАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6561), в якому відповідач просить відмовити АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» в задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2021 у справі №905/339/21 залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Так, відповідач зазначає, що позиція позивача щодо нарахування збору за зберігання вантажу в добу його безоплатного зберігання є хибним та протирічить чинному законодавству. Враховуючи положення ч.ч.13, 14 ст.8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється. Будь-яких інших заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику учасників справи. Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне. Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини: - укладення 14.02.2018 між сторонами договору про надання послуг №00039/ЦТЛ-2018, предметом якого відповідно до п. 1.1 є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги; - укладення 28.02.2017 між сторонами договору №1/28 про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії Донецька залізниця; - підписання сторонами 22.05.2018, 17.07.2018 та 19.11.2019 додаткових угод, якими внесено зміни до договору №1/28 про експлуатацію залізничної під`їзної колії; - прибуття 30.08.2020 о 05:20 год. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу відповідача потягу №3273, у складі якого знаходилось 60 вагона з вантажем (даний факт підтверджується пам`яткою №2575 про подавання вагонів); - складання позивачем 03.08.2020 у присутності НТК Ільїна Є.А. та комерційного агента станції Маріуполь-Сортувальний Єрьоміної Т.Г. акту загальної форми №6-435, відповідно до якого потяг фактично простояв на колії станції Маріуполь-Сортувальний до 20:15 год. 31.08.2020 (загальний час простою за період з 11:30 год. 30.08.2020 по 20:15 год. 31.08.2020 склав 32 годин 45 хвилина). Наведені обставини сторонами не заперечуються. Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що між ним та відповідачем укладено договір про надання послуг №00039/ЦТЛ-2018 від 14.02.2018 та договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії №1/28 від 28.02.2017. В порушення строків, встановлених у вказаних договорах, відповідач вивіз вагони зі станції пізніше обумовленого часу, у зв`язку з чим вважав наявними підстави до стягнення плати за користування вагонами в розмірі 7.050,00 грн, збору за зберігання вантажу в розмірі 11.174,52 грн, збір за охорону вантажу 3.569,55 грн. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, та зазначив, що несвоєчасне звільнення колій станції Маріуполь-Сортувальний (потяг №3273) склалось з причин, що не залежать від відповідача (вантажоодержувача), а напроти через причини, що залежать від залізниці, а саме: подання вагонів, кількість яких значно перевищила переробну спроможність вантажних фронтів; збільшення середньодобової кількості прибуття вагонів, що призвело до ускладнень в експлуатації роботі станції комбінату та безпеки руху. Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким були частково задоволені позовні вимоги, зазначав про їх доведеність та обґрунтованість належними доказами в частині заявлених позивачем вимог про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 5.174,70 грн та в частині стягнення збору за охорону вантажу в сумі 3.221,30. Відмовляючи в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача плати за зберігання вантажу у розмірі 11.174,52 грн, суд зазначав, що відповідач звільнив колії у період безоплатного зберігання, а тому підстави для нарахування збору за зберігання вантажу відсутні. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Оскільки рішення господарського суду оскаржується позивачем в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збору за зберігання вантажу в сумі 11.174,52 грн, з урахуванням вимог вищенаведеної норми судова колегія переглядає рішення суду лише в зазначеній частині. Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що їх не спростовують, виходячи з наступного. Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Відповідно до п.2 Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування розділу Збори за роботи та послуги, пов`язані з перевезенням вантажів Тарифного керівництва №1 термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами. Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,00 гривні за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тон. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної. З посиланням на п.8 р.7 ч.1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №866/5087 за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції) позивачем відповідачеві нараховано збір за зберігання вантажів в 50 вагонах у загальній сумі 11.174,52 грн з ПДВ (9.312,10 грн без ПДВ). Нарахована сума внесена до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) №07090981. Як встановлено колегією суддів та вірно зазначено судом першої інстанції, потяг №3273 прибув 30.08.2020 о 05:20 год. та був забраний з колій загального користування 31.08.2020 о 20:15. Згідно з розділом 7 ППВ безоплатна доба зберігання починає обчислюватися з 24-ої години 30.08.2020 та закінчується о 24-ій годині 31.08.2020, отже в даному випадку нарахування збору за зберігання за встановленими чинним законодавством тарифами можливе з 00:00 годин 01.09.2020. Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач звільнив колії у період безоплатного зберігання, а тому підстави для нарахування збору за зберігання вантажу відсутні, що зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення збору у розмірі 11.174,52 грн. Щодо доводів апеляційної скарги про неправильне обчислення судом терміну безкоштовного зберігання через невірне застосування п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства Транспорту України №644 від 21.11.2000, за змістом якого такий термін має обчислюватися з моменту затримки, у разі її наявності, судова колегія вважає їх необґрунтованими та погоджується з доводами відповідача та висновками суду першої інстанції. За змістом п.8 Правил зберігання вантажів, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 визначений порядок сплати збору за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Також в цьому пункті визначено порядок обчислення терміну безоплатного зберігання, фактично, в залежності від такого місця або наступних обставин: - на станції призначення - з 24-ої години дати вивантаження вантажів або з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; - при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; - при затримці - з моменту затримки. Сам порядок оформлення затримки вагонів визначений в Правилах користування вагонами і контейнерами, за змістом п. п. 8-10 яких у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Матеріали справи не містять наказу залізниці про затримку вагонів та контейнерів з вини вантажовласника, а зі змісту акту загальної форми та акту про затримку вагонів (а.с. 30, 31) вбачається не затримка вагонів залізницею, а простоювання їх на коліях станції в період з 7:30 год. 30.08.2020 по 20:15 год. 31.08.2020 через не забирання їх вантажовласником. Отже, у розумінні пункту 46 Статуту залізниць терміни "безоплатного зберігання вантажів у вагонах, що надійшли на адресу одержувача, на коліях залізниці" та "безоплатного користування місцем загального користування на залізниці" охоплюються періодом у часі з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача, тому висновок суду першої інстанції про початок такого терміну з 24 години 01.09.2020 є обґрунтованим. Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи спірне рішення, в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення на основі всіх доводів, що були належним чином надані сторонами і підтверджувалися наявними в матеріалах справи доказами. Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції. За таких підстав рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2021 у справі №905/339/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги (Акціонерне товариство Українська залізниця м. Київ в особі регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця м. Лиман, Донецька область). Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця - залишити без задоволення. Рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2021 у справі №905/339/21- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складено 29.07.2021 Головуючий суддя О.А. Істоміна Суддя С.В. Барбашова Суддя Н.М. Пелипенко