Постанова 4873 № 910/4037/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" липня 2021 р. Справа№ 910/4037/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пашкіної С.А. суддів: Андрієнка В.В. Буравльова С.І. За участю секретаря судового засідання : Рибчич А.В.. представників сторін: від позивача - Тацюк О.І. від відповідача - Боровенко Д.В. ( довір. №1 від 15.04.2021) від третьої особи - не з`явився; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ ФРЕСКО" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 у справі № 910/4037/21 (суддя Андреїшина І.О.) за позовом Комунального підприємства "Бессарабський ринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ ФРЕСКО" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 40767,01 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 у справі №910/4037/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ ФРЕСКО" на користь Комунального підприємства "Бессарабський ринок" суму основного боргу у розмірі 40767грн.01коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270грн. 00 коп. Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що: - за період з 23.01.2019 року по 22.01.2020 відповідач свої зобов`язання за договором оренди щодо своєчасної оплати орендної плати належним чином не виконував, зокрема, не сплачувались орендні платежі за договором оренди, внаслідок чого у останнього на день подання позивачем позовної заяви до суду виникла заборгованість з орендної плати в сумі 40 767,01грн. Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що: - позивачем не надавались, а відповідачем не підписувались первинні бухгалтерські документи - щомісячні акти надання послуг за договором, а акт звірки взаємних розрахунків наданий позивачем не є первинним бухгалтерським обліковим документом та належним доказом як надання послуг позивачем так і визнання заборгованості відповідачем; - оскільки рішення Київської міської ради про нарахування орендної плати у розмірі 50% від встановленої, які приймались до спірного періоду і які приймались після спірного періоду виконувались позивачем без укладання додаткових угод, оскільки позивач не запропонував відповідачу укласти додаткову угоду про нарахування орендної плати у розмірі 70% від встановленої на спірний період, то позиція позивача про можливість виконання Рішення про нарахування 70% тільки через укладення додаткової угоди є маніпулятивною, незаконною, та такою, що направлена на ухилення від реального виконання рішення Київської міської ради. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Андрієнка В.В., Буравльова С.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ ФРЕСКО" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021, справу № 910/4037/21 призначено до розгляду на 28.07.2021. Від позивача (26.07.2021) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає про те, що: - оскільки з моменту підписання договору оренди відповідач добросовісно здійснював оплату згідно договору, акти наданих послуг надавались наручно, так само повертались до бухгалтерії комунального підприємства з підписом відповідача, акти за 2019 рік не повернулись, відповідач в усному порядку відмовився їх підписувати або залишити зауваження; - судом першої інстанції вірно встановлено, що для нарахування орендної плати у розмірі 70%, відповідач міг ініціювати укладення додаткової угоди відповідно до умов попередньо укладених договорів між відповідачем, позивачем та Департаментом комунальної власності. В судове засідання апеляційного господарського суду 28.07.2021 не з`явився представник третьої особи. Враховуючи те, що третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, явка учасників судового процесу не визнано обов`язковою, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності позивача третьої особи. Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та відповідача судовою колегією встановлено. 24.05.2019 року між Комунальним підприємством "Бессарабський ринок" (підприємство-балансоутримувач), Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ ФРЕСКО" (орендар) укладено договір № 967-2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 29.12.2015 № 967-1). Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майна (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об`єкт оренди, яке знаходиться за адресою: 01004, м. Київ, Бессарабська площа, 2 для розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення. Відповідно до п. 2.5 Договору оренди, передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об`єкт. Власником об`єкта залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди. Орендна плата за договором визначена п.3.1. договору на підставі Методик розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду. Згідно з п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Згідно з п. 3.5. договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. За умовами п. 3.7. договору оренди орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця. Відповідно до п. 4.2.3. договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі. Згідно з п. 9.1. договору цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 24.05.2019 до 23.05.2029, але не більше ніж до початку проведення ремонтно-реставраційних робіт будівлі Бессарабського ринку або до прийняття Київською міською радою рішення щодо використання будівлі. Позивач, звертаючись з позовом до суду зазначає, що відповідачем за період 2019 року не сплачувались орендні платежі за договором оренди та по даних бухгалтерського обліку КП "Бессарабський ринок" виникла заборгованість по орендній платі в сумі 40 767, 01 грн. Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України). Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Приписами ч.1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до ч.1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Пунктами 1, 4 ст. 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таким чином, у відповідача виник обов`язок щодо своєчасної оплати орендної плати, а у позивача, відповідно, виникло право вимоги такої оплати. Натомість, за період з 23.01.2019 року по 22.01.2020 відповідач свої зобов`язання за договором оренди щодо своєчасної сплати орендної плати належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього на день подання позивачем позовної заяви до суду виникла заборгованість з орендної плати в сумі 40 767, 01 грн. Відповідач, посилається на те, що: - з незрозумілих причин протягом 2019 року позивач нараховував відповідачу орендну плату у розмірі 100% від встановленої Положенням про оренду всупереч вимогам рішення Київської міської ради від 20 грудня 2018 року N 476/6527 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 N 415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" (далі - "Рішення КМР про нарахування 70% орендної плати"), яким було встановлено знижку у розмірі 30% від встановленого розміру орендної плати; - відповідач неодноразово звертався до позивача та орендодавця з усними та письмовими проханнями щодо коректного нарахування орендної плати, проте позивач незаконно ухилявся від здійснення нарахування 70% орендної плати посилаючись на необхідність підписання додаткової угоди, хоча і до спірного періоду, і після спірного періоду здійснював нарахування 50% орендної плати без будь-яких додаткових угод. Відповідно до п.3.1. договору від 24.05.2019 року, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280 і становить без ПДВ: за 1кв.м. орендованої площі 359грн. 92коп. (станом на 15.05.2019 року), що в цілому складає 10526,92грн без ПДВ (додаток 1.1. до договору). Відповідно до п. 3.4. договору розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України. Згідно з п.9.2. договору оренди усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами. Твердження відповідача про те, що він неухильно дотримувався вимог рішень Київської міської ради щодо нарахування орендної плати у розмірі 50% від встановленої Положенням про оренду протягом всього періоду дії договору, як у період з 2015 року по 2018 рік, є необґрунтованими, оскільки 27 березня 2018 року було укладено договір № 1 про внесення змін до договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 29.12.2015 № 967-1, питання нарахування орендної плати на 2018 рік закріплене п. 3.1. договору від 27.03.2018 року. Розмір місячної орендної плати з урахуванням пункту 8 рішення Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085 застосовується у розмірі 70 % від встановленого обсягу і становить 5485,85 без врахування ПДВ. Зазначена орендна плата застосовується з 01.04.2018 до 31.12.2018 року. Застосування рішення Київської міської ради від 30 липня 2020 року № 253/9332 не потребує внесення змін до договорів оренди майна територіальної громади міста Києва та договорів тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів. Копія рішення від 30 липня 2020 року № 253/9332 додається (копія роздрукована з офіційного порталу Києва Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація). Що ж стосується рішення про встановлення орендної плати 70% на 2019 рік, то положення про застосування вартості 70 % без укладання додаткової угоди у цьому рішенні немає. Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Згідно з ч.5 ст.180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. Відповідно до ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Отже, для зміни істотної умови договору, сторонам необхідно внести зміни шляхом підписання додаткової угоди, яка буде невід`ємною частиною Договору. Відповідно до п. 3.4. договору про внесення змін до договору, орендар може звернутися до орендодавця із вимогою про перегляд орендної плати, якщо зміни до Методики мають наслідком зміну розміру орендної плати за цим договором. Наданий відповідачем лист, який адресований Першому заступнику Департаменту комунальної власності м. Києва, не містить вимоги щодо укладення додаткової угоди до договору для приведення розміру орендної плати у відповідність. Щодо відповіді Першого заступника Департаменту комунальної власності м. Києва за вих. № 062/05/19-4441 від 15.05.2019, то вона не стосується матеріалів справи, оскільки адресована ТОВ "Глобал Іновейшн". На підтвердження необхідності укладання додаткової угоди позивачем разом з додатковими поясненнями надано копію Акту ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за період з 01.01.2017 року до 30.09.2019 року. Акт № 06-31/ від 10.01.2020 року. Відповідно до висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, встановлено що Комунальне підприємство "Фармація" не дотримало вимог п. 3.1 та 9.2. Договорів про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, що призвело до недоотримання орендної плати. Колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про те, що для нарахування орендної плати у розмірі 70%, ТОВ "ЕЛЬ ФРЕСКО" могло ініціювати укладення додаткової угоди відповідно до умов попередньо укладених договорів між відповідачем, позивачем та Департаментом комунальної власності; отже, відповідач міг звернутися до позивача із пропозицією укласти додаткову угоду, однак таке звернення відсутнє в матеріалах справи. За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства "Бессарабський ринок" про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором №967-2 від 24.05.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 967-1 від 29.12.2015) в розмірі 40 761,01грн є правомірними та обґрунтованими, про що дійшов вірного висновку господарський суд міста Києва. Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 не підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ ФРЕСКО" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 у справі №910/4037/21 без змін.

3. Матеріали справи №910/4037/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 29.07.2021 Головуючий суддя С.А. Пашкіна Судді В.В.Андрієнко С.І. Буравльов