Постанова 4873 № 910/18126/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" липня 2021 р. Справа№ 910/18126/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тарасенко К.В. суддів: Іоннікової І.А. Шаптали Є.Ю. без повідомлення (виклику) учасників справи розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Укрліктрави» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі № 910/18126/20 (суддя: Марченко О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Hop-Ест Агро» до Державного підприємства «Укрліктрави» про стягнення 199 557,42 грн ВСТАНОВИВ: І. ІСТОРІЯ СПРАВИ 1.1. короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Hop-Ест Агро» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства «Укрліктрави»: 114 407,29 грн пені; 38 908,42 грн 3% річних та 46 241,71 грн втрат від інфляції, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу від 07.02.2017 №8/17/62, а всього - 199 557,42 грн. 1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі №910/18126/20 у позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Hop-Ест Агро» до державного підприємства «Укрліктрави» про стягнення 199 557,42 грн задоволено частково. Присуджено до стягнення з державного підприємства «Укрліктрави» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Hop-Ест Агро»: 109 272 грн 23 коп. пені; 38 908 грн 42 коп. 3% річних; 46 241 грн 71 коп. втрат від інфляції та 2 916 грн 34 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Зазначене рішення мотивоване наступним: - суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого позивачем товару за Договором останнім обґрунтовано нараховано відповідачу 3% річних, втрати від інфляції та пеню; - водночас, щодо заявлених сум пені суд дійшов висновку, що за перерахунком стягненню з відповідача підлягає пеня за період з 22.11.2019 (пеня за період з 22.11.2018 по 21.11.2019 була стягнута за рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі № №910/16844/19) по 16.10.2020 у сумі 109 272,23 грн, а в стягненні 5 135,06 грн пені слід відмовити; - також суд дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності до заявлених позивачем вимог. 1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із винесеним рішенням, Державне підприємство «Укрліктрави» звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі №910/18126/20 в частині стягнення з відповідача 109 272,23 грн пені скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні цієї позовної вимоги.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ 2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2021 для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства «Укрліктрави» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі №910/18126/20 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків. 04.03.2021 до канцелярії Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від апелянта з доказами сплати судового збору. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/18126/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Укрліктрави» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі №910/18126/20; апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. 23.03.2021 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Hop-Ест Агро» надійшов відзив на апеляційну скаргу. 2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт вважає, що оскаржуване рішення в частині висновків суду щодо стягненні пені підлягає скасуванню як незаконне та необґрунтоване. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до тверджень про те, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо позовної давності не враховано норми статті 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій (пені) за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором на переконання скаржника сплинув 16.10.2020, що на думку апелянта є підставою для відмови у задоволенні позову. Зазначаючи про порушення судом норм процесуального права, скаржник вважає, що оскаржуване рішенням не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України законності та обґрунтованості. 2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим з посиланням на практику Верховного Суду та ЄСПЛ, заперечує проти доводів скаржника про відмову в стягненні пені з огляду на сплив позовної давності, вважає їх необґрунтованими, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. 2.4. інші процесуальні дії у справі Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України). За приписами ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, перегляд оскаржуваного рішення здійснюється без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ 3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи 07.02.2017 між Державним підприємством «Тетіївська агропромислова компанія» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Hop-Ест Агро»; продавець) та Державним підприємством «Укрліктрави» (покупець) укладено Договір, за умовами якого: - продавець зобов`язується в строки, визначені Договором, передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість (пункт 1.1 Договору); - найменування товару: насіння сільськогосподарських культур в асортименті, визначеному в додатках-специфікаціях до Договору, які складають його невід`ємну частину (п. 1.2 Договору); - ціна за одиницю товару кожного найменування в національній валюті та її еквівалент в іноземній грошовій валюті наводиться в додатках до Договору (пункт 5.1 Договору); - загальна вартість товару повинна бути сплачена покупцем у строк, встановлений в додатках-специфікаціях до Договору (пункт 6.1 Договору); - підписання покупцем видаткової накладної засвідчує факт передачі разом із товаром усієї товаросупровідної документації, в тому числі сертифікатів якості (пункт 10.2 Договору); - за порушення строків виконання зобов`язань за цим Договором сторона, яка допустила прострочення, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов`язання, за кожен день прострочення (пункт 12.2 Договору); - нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором припиняється через 3 роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконане. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором становить 3 роки (пункт 12.7 Договору); - Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками сторін; строк його дії становить 12 місяців; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (пункт 11.1 Договору). У додатках від 07.02.2017 №8/17/62/1-н, від 15.02.2017 №8/17/62/2-н, від 22.02.2017 №8/17/62/3-н, від 14.04.2017 №8/17/62/4-н, від 04.05.2017 №8/17/62/6-н до Договору сторони погодили, що покупець зобов`язаний сплатити загальну вартість поставленого товару до 15.10.2017. На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3 571 338,40 грн. за видатковими накладними від 31.03.2017 №313 на суму 598 533,60 грн., від 31.03.2017 №314 на суму 1 460 530,94 грн., від 04.04.2017 №491 на суму 1 047 093,24 грн., від 06.04.2017 №512 на суму 344 495,76 грн., від 03.05.2017 №877 на суму 43 079,90 грн., від 16.05.2017 №1029 на суму 77 604,96 грн. У зв`язку з наявністю у відповідача заборгованості за Договором у сумі 660 898,60 грн. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Підприємства вказаної суми заборгованості, а також 231 839,40 грн. пені, нарахованої за період з 22.11.2018 по 21.11.2019 та 132 179,72 грн. штрафу. Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі № 910/16844/19 (суддя Бойко Р.В.) позов задоволено повністю; зокрема, стягнуто з Підприємства на користь Товариства за Договором заборгованість у розмірі 660 898,60 грн. та штрафні санкції (пеня та штраф) у розмірі 364 019,12 грн. 12.08.2020 на виконання вказаного рішення видано наказ. 04.09.2020 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленко Є.І. відкрито виконавче провадження №62960426 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва №910/16844/19 від 12.08.2020 про стягнення з Підприємства заборгованості у сумі 660 898,60 грн. та штрафних санкцій (пеня та штраф) у сумі 364 019,12 грн. У межах вказаного виконавчого провадження з Підприємства на користь позивача стягнуто повну суму заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями: від 16.10.2020 № 37729 на суму 16 654,55 грн., від 19.10.2020 №37932 на суму 27 602,65 грн., від 26.10.2020 № 39656 на суму 851,32 грн. та від 10.11.2020 №42679 на суму 979 809,20 грн. При цьому, зобов`язання відповідачем з погашення заборгованості згідно з Договором у сумі 660 898,60 грн було виконано 10.11.2020. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого позивачем товару за Договором останнім нараховано відповідачу 38 908,42 грн 3% річних, 46 241,71 грн втрат від інфляції та 114 407,29 грн пені. 3% річних позивач нараховував на заборгованість у сумі 660 898,60 грн за період з 22.11.2018 по 09.11.2020 (оскільки зобов`язання було виконане 10.11.2020). Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних та періоду їх нарахування, суд першої інстанції встановив, що період нарахування 3% річних визначений позивачем правильно, однак за перерахунком суду сума 3% річних становить 39 009,79 грн. Однак, оскільки в силу приписів частини другої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 38 908,42 грн. 3% річних за розрахунком позивача. Також суд першої інстанції, перевіривши суму нарахованих позивачем втрат від інфляції та період їх нарахування (грудень 2018 року - червень 2020 року) і встановив, що вони є правильними, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 46 241,71 грн втрат від інфляції визнано обґрунтованими. Щодо висновків суду щодо стягнення пені. Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 114 407,29 грн пені, нарахованої на 660 898,00 грн заборгованості за період з 22.11.2019 по 09.11.2020. У пункті 12.7 Договору сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором припиняється через 3 роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконане. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач мав оплатити поставлений позивачем товар до 15.10.2017. З урахуванням вказаного, нарахування пені припиняється 16.10.2020. За перерахунком суду першої інстанції стягненню з відповідача підлягає пеня за період з 22.11.2019 по 16.10.2020 у сумі 109 272,23 грн, оскільки пеня за період з 22.11.2018 по 21.11.2019 була стягнута за рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2020 у справі № №910/16844/19, а в стягненні 5 135,06 грн пені за висновком суду першої інстанції слід відмовити. Вказані висновки на стадії апеляційного перегляду сторонами не оспорюються. 3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції Відповідач просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до заявлених позивачем вимог. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 17.11.2020, що підтверджується відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв`язку. Враховуючи те, що стягнення 3% річних та інфляційних витрат обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності щодо вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 22.11.2018 по 09.11.2020 та втрат від інфляції за період з грудня 2018 року по червень 2018 року. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що оскільки у пункті 12.7 Договору сторони погодили, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором становить 3 роки, то позивачем також не порушено строк позовної давності щодо вимог в частині стягнення пені. Натомість, апелянт заперечує проти вказаного висновку суду щодо дотримання позивачем строку позовної давності щодо вимог в частині стягнення пені, зазначаючи, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій (пені) за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором на переконання скаржника сплинув 16.10.2020. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач мав оплатити поставлений позивачем товар до 15.10.2017, а тому, з урахуванням вищевказаного, нарахування пені припиняється 16.10.2020. Перевіривши доводи апелянта, колегія суддів дійшла висновку, що на момент подання позову сплинув строк позовної давності виключно за період з 16.10.2017 по 18.11.2019, а заявлена до стягнення пеня нарахована за період з 22.11.2019 по 16.10.2020 (з урахуванням висновків та перерахунку суду першої інстанції), чим спростовуються доводи апелянта про сплив строку позовної давності щодо стягнення пені. Таким чином, висновки суду першої інстанції стосовно питання щодо позовної давності є такими, що відповідають вимогам законодавства, а тому підстави для застосування наслідків спливу позовної давності та відповідно для відмови в позові з вказаних підстав відсутні. 3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду Відповідачем було неналежно виконано свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором, у зв`язку з чим позивачем відповідно до умов договору та вимог законодавства за прострочення виконання зобов`язань нараховано до стягнення пеню, 3% річних та втрати від інфляції.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА 4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи Всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з огляду на їх обґрунтованість та про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності. 4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Статтями 525,526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України). Частиною другою статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно з частиною шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до статтею 256 ЦК України позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Частиною першою і пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України унормовано, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). За приписами статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Згідно з частиною першою статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до частин першої статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову (аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17).

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ 5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції при вирішенні питання щодо позовної давності норм статті 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду. Колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому твердження апелянта щодо невідповідності оскаржуваного рішення вимогам Господарського процесуального кодексу України щодо законності та обґрунтованості - є безпідставними.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі № 910/18126/20 підлягає залишенню без змін. Апеляційна скарга Державного підприємства «Укрліктрави» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі № 910/18126/20 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника. Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Укрліктрави» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі № 910/18126/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі № 910/18126/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Державним підприємством «Укрліктрави».

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України. Головуючий суддя К.В. Тарасенко Судді І.А. Іоннікова Є.Ю. Шаптала