Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 725/1932/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/1932/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вольська-Тонієвич О.В. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 20 липня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 26 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив постанову інспектора Департаменту патрульної поліції Корнієнко І.В. серії №1АВ 01513182 від 02 квітня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, відносно позивача за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати та справу відносно нього закрити. Відповідно до рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 26 квітня 2021 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що постановою інспектора Департаменту патрульної поліції Корнієнко І.В. від 02 квітня 2021 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн.. Згідно вказаної постанови, позивач 02 квітня 2021 року о 13:17год., керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi ASX», д.н.з. НОМЕР_1 , по а/д М05 Київ-Одеса 294+260, перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 31км/год, чим порушив п.12.9б ПДР України. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, частина 1 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Пунктом 12.9б ПДР України передбачено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену впунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно допідпункту "и" пункту 30.3цих Правил; В силу до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (ч.1 ст.249 КУпАП). У відповідності до ч. 1ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань). Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, що затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№ 1306(надалі -ПДРУкраїни). Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст.53 Закону України «Про дорожній рух»). Пункт 1.10 ПДР України визначає значення термінів, зокрема, населений пункт - забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48. На автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, що проходять через населені пункти, позначенізнаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю не більше 110 км/год (п.п.Ґ п.12.6 ПДР України). Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, фотосвітлин фіксації правопорушення, позивач керував транспортним засобом по автомобільній дорозі в смт. Криве Озеро з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою. Згідно п.12.10-12.10-2 ПДР дозволяється встановлення додаткових постійних або тимчасових обмежень руху. Обмеження дозволеної швидкості руху вводяться постійно виключно: на небезпечних ділянках доріг та вулиць (небезпечні повороти, ділянки з обмеженою видимістю, місця звуження дороги тощо); у місцях розміщення наземних нерегульованих пішохідних переходів; у місцях розташування стаціонарних постів Національної поліції; на ділянках доріг (вулиць), прилеглих до території дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих оздоровчих таборів. При цьому разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 обов`язково і додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об`єкта. Так, згідно матеріалів справи, при в`їзді до смт. Криве Озеро знаки обмеження швидкості доповнені знаком 1.32 який повідомляє про наближення до нерегульованого пішохідного переходу. Проте на даних автофіксації відсутній наземний нерегульований пішохідний перехід, як і у безпосередній близькості до місця розміщення камери автоматичної фіксації (додаток №1), а єдиний нерегульований пішохідний перехід розташований за 240 м від місця розміщення камери автоматичної фіксації порушень ПДР. Також встановлено, що на під`їзді до смт. Криве Озеро відсутні попереджувальні знаки про те, що попереду встановлено нові дорожні знаки та змінено обмеження швидкості. Отже, проаналізувавши вказані обставини з посиланням на докази, у діях позивача відсутні порушення Правил дорожнього руху України. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122КУпАП є недоведеним. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 26 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.