Постанова 4855 № 320/6192/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6192/21 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області, Президента України про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити певні дії та відшкодування шкоди, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії сесії Броварської міської ради Київської області, пов`язані із прийняттям рішення від 26.11.2020 щодо заяви позивача від 02.11.2020 №9-5-/1-1960 п. 2 "2. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 від 02.11.2020 №9-5-/1-1960, відмовити у наданні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0, 10 га, в зв`язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що не відповідає нормам статей 118, 123 Земельного кодексу України"; - скасувати пункт 2 пов`язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 26.11.2020 щодо заяви позивача від 02.11.2020 №9-5-/1-1960 п. 2 "2. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 від 02.11.2020 №9-5-Л-1960, відмовити у наданні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0, 10 га, в зв`язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що не відповідає нормам статей 118, 123 Земельного кодексу України; - зобов`язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.11.2020 №9-5-Л-1960 відповідно до вимог: "Прошу розглянути на черговій сесії Броварської міської ради питання надання в пільговому порядку земельної ділянки заявнику для індивідуального житлового будівництва в розмірі до 0,10 гектара, відповідно діючи як суб`єкти владних повноважень, згідно ст. 16, 22, 58 Конституції України п. 2, пп. 6 п. 6, ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 2 п. 18 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та міждержавної угоди "Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців", Закону України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду", п. 20.20. Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, також прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи, та має право на пільги і переваги встановлені законодавством СРСР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, також відселений із території зараження від ЧАЕС, тому має право на пільгове відведення земельної ділянки згідно Законів та Конституції України, та відвести дану земельну ділянку протягом року з часу надання даної заяви (або надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари)"; - визнати протиправними дії сесії Броварської міської ради Київської області, пов`язані із прийняттям рішення від 26.11.2020 щодо заяви позивача від 12.11.2020 №9-5-Л-2049 п. 3 "

3. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 від 12.11.2020 №9-5-/1-2049, відмовити у наданні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0, 10 га, в зв`язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що не відповідає нормам статей 118, 123 Земельного кодексу України"; - скасувати пункт 3 пов`язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 26.11.2020 щодо заяви позивача від 12.11.2020 №9-5-/1-2049 п. 3 "3. Розглянувши заяву громадянина ОСОБА_1 від 12.11.2020 №9-5-Л-2049, відмовити у наданні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0, 10 га, в зв`язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що не відповідає нормам статей 118, 123 Земельного кодексу України"; - зобов`язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2020 №9-5-Л-2049 відповідно до вимог: "Прошу розглянути на черговій сесії Броварської міської ради питання надання в пільговому порядку земельної ділянки заявнику для індивідуального житлового будівництва в розмірі до 0, 10 гектара, відповідно діючи як суб`єкти владних повноважень, згідно ст. 16, 22, 58 Конституції України п. 2 пп. 6 п. 6 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 2 п. 18 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та міждержавної угоди "Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців", Закону України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду", п. 20.20. Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому що заявник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, також прирівняний до осіб з інвалідністю внаслідок ВВВ III групи, та має право на пільги і переваги встановлені законодавством СРСР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, також відселений із території зараження від ЧАЕС, тому має право на пільгове відведення земельної ділянки згідно Законів та Конституції України, та відвести дану земельну ділянку протягом року з часу надання даної заяви (або надання графічного матеріалу з позначеною вільною земельною ділянкою в м. Бровари)"; - визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області за порушення ст. 15, 20 Закону України "Про звернення громадян", яка не розглянула заяви ОСОБА_1 від 07.09.2020 на сесії міської ради, яка змінила предмет та підстави звернення Позивача та розглянула за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та примушенням надавати графічні матеріали до заяви, який не передбачений законодавством про відведенні земельної ділянки, відповідно заяви позивача; - визнати протиправними дії та бездіяльність міського голови м. Бровари Броварської міської ради, м. Бровари Київської області Сапожка Ігора Васильовича, який не розглянув заяви ОСОБА_1 від 02.11.2020 №9-5-Л-1960 та 12.11.2020 №9-5-Л-2049 та за відмову керівника органу влади розглянути заяви позивача особисто та за присутності позивача та ненадання повної відповіді на заяви позивача, з посиланням на норми законодавства та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення; - зобов`язати міського голову м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожка Ігора Васильовича розглянути заяву Позивача від 02.11.2020 №9-5-Л-1960 та 12.11.2020 №9-5-Л-2049 особисто та в присутності позивача, відповідно Закону України "Про звернення громадян" та відповідно Рішення Конституційного Суду України 27 лютого 2020 року, Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018, справа № 1-11/2018(3830/15), Постанови Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 справа №361/4237/17, п. 2 ч. 6 п. 6 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 20. ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду", п. 18 ст. 13. ч. 2 п. 15 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", міждержавної угоди "Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців", ст. ст. 3, 16, 22, 40, 55, 56, 57, 58 Конституції України, Статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з підстав та предмету звернення Позивача, з посиланням на норми законодавства та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення; - визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, за фальшування проекту рішення Броварської міської ради від 16.11.2020 щодо розгляду заяв позивача від 02.11.2020 №9-5-/1-1960 та 12.11.2020 №9-5-/1-2049, з посиланням на не існуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва та архітектури, засідання якої відбулося лише 19.11.2020, та відповідно рішення сесії Броварської міської ради від 26.11.2020, прийняте на підстави сфальшованих даних; - скасувати проект рішення Броварської міської ради від 16.11.2020 щодо розгляду заяв позивача від 02.11.2020 №9-5-/1-1960 та 12.11.2020 №9-5-/1-2049, з посиланням на не існуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва та архітектури, засідання якої відбулося лише 19.11.2020, та відповідно скасувати рішення сесії Броварської міської ради від 26.11.2020, в частини розгляду заяв позивача від 02.11.2020 №9-5-/Л - 1960 та 12.11.2020 №9-5-Л-2049; - визнати протиправними бездіяльність Президента України щодо незабезпечення прав позивача щодо розгляду його заяв від 02.11.2020 №9-5-Л-1960 та 12.11.2020 №9-5-Л-2049 Броварською міською радою, та міським головою Броварської міської ради, відповідно Закону України "Про звернення громадян" та відповідно Рішення Конституційного Суду України 27 лютого 2020 року, Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018, справа № 1- 11/2018(3830/15), Постанови Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 справа №361/4237/17, п. 2 ч. 6 п. 6 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 20. ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду", п. 18 ст. 13. ч. 2. п. 15 . ст.

15. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", міждержавної угоди "Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців", ст. ст. 3, 16, 22, 40, 55, 56, 57, 58 Конституції України, Статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; - зобов`язати Президента України забезпечити розгляду заяв позивача від 02.11.2020 №9-5-Л- 1960 та 12.11.2020 №9-5-Л-2049 Броварською міською радою, та міським головою Броварської міської ради, відповідно Закону України "Про звернення громадян" та відповідно Рішення Конституційного Суду України 27 лютого 2020 року, Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018, справа № 1-11/2018(3830/15), Постанови Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 справа №361/4237/17, п. 2 ч. 6 п. 6 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 20. ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду", п. 18 ст. 13. ч. 2. п. 15. ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", міждержавної угоди "Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців", ст. ст. 3, 16, 22, 40, 55, 56, 57, 58 Конституції України, Статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; - зобов`язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000 гривен, ( два мільйони гривен), та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 гривен, ( два мільйони гривен); - зобов`язати Броварську міську раду Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 2 000 000 гривен, ( два мільйони гривен), та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2 000 000 гривен, ( два мільйони гривен); - зобов`язати Броварську міську раду Київської області та Президента України, надати звіт про виконання судового рішення, згідно ст. 129-1 Конституції України, "Стаття 129-1. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд". Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України, оскільки позивачем об`єднано в одне провадження позовні вимоги, розгляд яких підсудний різним судам, а роз`єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом адміністративним судом за таких обставин є неможливим. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до Верховного Суду, як суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що для забезпечення права позивача на доступ до суду, дану справу суд першої інстанції повинен був передати до Верховного Суду як суду першої інстанції. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Вимоги до позовної заяви встановлені статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Згідно з частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Разом з цим, заборони щодо об`єднання в одне провадження кількох вимог встановлені частинами 4, 5 статті 172 КАС України. Так, за приписами частин 4, 5 статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Системний аналіз вищезазначених норм процесуального права свідчить про те, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України у разі порушення правил об`єднання позовних вимог, що полягає в об`єднанні в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Звертаючись до фактів цієї справи, судом встановлено та не заперечується позивачем, що відповідно до положень статті 22 КАС України вимоги про оскарження бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії Президента України підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, тоді як інші вимоги - підсудні Київському окружному адміністративному суду. Отже, встановивши, що позивачем об`єднано в одне провадження кілька вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, суд першої інстанції правомірно повернув позовну заяву позивачу на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України. Доводи апелянта про наявність підстав для передачі для розгляду Верховному Суду даної справи як зразкової колегія суддів оцінює критично, оскільки з системного аналізу положень КАС України вбачається, що доцільність ухвалення зразкового рішення та звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд справи Верховним Судом як судом першої інстанції вирішується судом після відкриття провадження у справі. Водночас, в даному випадку судом встановлено підстави, які унеможливлюють відкриття провадження у справі в силу імперативних приписів частини 5 статті 172 КАС України. При цьому, положення статті 21 КАС України, на які посилається позивач, не передбачають розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції справи, частина позовних вимог у якій підсудна місцевому адміністративному суду. В свою чергу, судом першої інстанції роз`яснено позивачу, що у відповідності до частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко